Всі рубрики


Відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок ДТП

Трудові відносини між роботодавцем і працівником, у зв’язку зі специфікою виконуваних останнім трудових обов’язків, передбачають покладення на працівника в тому числі і матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну майну, інтересам роботодавця тощо. На жаль, досить поширені випадки дорожньо-транспортних пригод внаслідок порушення правил дорожнього руху працівниками (водіями, регіональними торговими представниками та ін.) на ввірених їм службових транспортних засобах. У такому разі працівник зобов’язаний відшкодувати спричинену шкоду підприємству-роботодавцю згідно з чинним законодавством України. Умови матеріальної відповідальності Загальні підстави й умови матеріальної відповідальності працівників містить ст. 130 Кодексу Законів про працю України. Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника та не повинна перевищувати повний розмір заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Якщо ДТП сталося внаслідок винних дій працівника, розмір завданої підприємству шкоди або підстави відшкодування залежатимуть від наявності таких умов, як: 
  1. Правомірне користування працівником ТЗ: наказ про прийняття працівника, закріплення за ним конкретного транспортного засобу, за умови якщо ТЗ використовується в іншому населеному пункту (територіальній одиниці), ніж за місцем його реєстрації, – наказ про відкріплення такого ТЗ, належно оформлений подорожній лист або інші супровідні документи на конкретну дату та час. Якщо, наприклад, ДТП сталося в інший час або день, ніж вказано в такому листі, і при цьому роботодавець не здійснив жодних дій з розшуку ТЗ (у тому числі подання заяви про викрадення чи незаконне заволодіння ТЗ до ОВС), вважатиметься, що працівник користувався ТЗ з відома та дозволу роботодавця. 
  2. Час і місце ДТП: чи відповідають останні маршруту руху працівника, визначеному для нього роботодавцем і зазначеному у відповідному подорожньому листі. 
  3. Важкість вчиненого працівником діяння, у тому числі чи містить останнє обтяжуючі обставини та/або ознаки злочину.4. Дотримання працівником при настанні ДТП вимог ПДР, Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договорів обов’язкового страхування (цивільно-правова відповідальність власників наземних ТЗ, КАСКО) для збереження підстав отримання страхових виплат.
Повна та обмежена відповідальність Чинне трудове законодавство передбачає обмежену матеріальну відповідальність (у межах середнього місячного заробітку) та повну матеріальну відповідальність (відповідно до ст. 132 та ст. 134 КЗпП). Так, згідно зі ст. 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їхньої вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
  1. між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна й інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
  2. шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
  3. шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;
  4. відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
  5. шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків.
Письмовий договір Згідно зі ст. 135-1 письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Однак ця стаття є відсильною нормою, оскільки зазначає, що перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначає КМУ. Такий перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність, містить додаток 1 до постанови Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 р .№447/24. Однак будь-яких вказівок про те, що цей перелік є вичерпним, та про заборону укладати такі договори з працівниками, які обіймають інші посади, чинне законодавство України не містить. Так, у цьому переліку відсутня посада водія легкового автомобіля. В такому разі, застосовуючи ст. 9 ЦК (положення цього Кодексу регулюють трудові відносини, якщо вони не заборонені іншими актами законодавства), сторони трудових відносин, керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 202, 203 ЦК, вправі укласти такий договір про повну матеріальну відповідальність. Визначення розміру заподіяної шкоди Визначення розміру шкоду та порядок покриття її працівником визначаються ст.ст. 135-3, 136 КЗпП, однак у разі ДТП ці норми застосовують з урахуванням вимог глави 82 ЦК, а саме ст.ст. 1166, 1172, 1187 та/або ст. 1191 ЦК. Так, положення ст. 1187 ЦК можна віднести до таких, що передбачають відповідальність володільця (працівника), а не власника (роботодавця) джерела підвищеної небезпеки: шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2). Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. При цьому ст. 1172 ЦК передбачає обов’язок відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків, а ст. 1191 ЦК дає особі (у тому числі й юридичній особі, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою) право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Отже, до матеріальної шкоди, яка завдана роботодавцю працівником внаслідок ДТП, що сталося з вини останнього, та яка має бути відшкодована ним роботодавцю згідно з чинним трудовим і цивільним законодавством України, можна віднести:
  • шкоду, завдану ТЗ і майну роботодавця, що перебувало в ньому на час ДТП;
  • витрати, понесені роботодавцем при сплаті страхового відшкодування страховику потерпілого в порядку регресу;
  • витрати роботодавця на відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого;
  • час простою ТЗ у зв’язку з неможливістю його використання;
  • неотримані прибутки, упущену вигоду, штрафні санкції тощо.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________