Всі рубрики


Недержавні виконавці

Проект Закону України «Про присяжних виконавців» 4 червня 2009 р. став предметом громадського обговорення в Міністерстві юстиції. Розробниками законопроекту виступили саме міністерство та Центр комерційного права. На переконання авторів проекту Закону «Про присяжних виконавців», його прийняття дозволить вивести процедуру примусового виконання рішень на якісно новий рівень, підвищити мотивацію виконання рішень через договірні відносини та запровадити реальну конкуренцію у процесі виконання, а також дасть змогу державі зекономити значну кількість бюджетних коштів.  «Прийняття цього акта є одним з першочергових кроків для продовження нашої співпраці з Проектом ЄС «Прозорість та ефективність судової системи»», – наголосив перший заступник голови ДВС України Олексій Соломко (на фото). Але, незважаючи на це, у ході розробки цього документа автори змушені були відмовитись від його першої назви «Про приватних виконавців», зважаючи на великий спротив деяких міністерств і відомств, узгодження з якими було необхідним. «Саме так з’явилася теперішня назва проекту закону», – додав пан Соломко. Присяжним виконавцем за законопроектом є спеціально уповноважена від імені держави особа, на яку покладається виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених ЗУ «Про виконавче провадження». Ним може стати громадянин України, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи у сфері права не менш ніж три роки, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. Окремо слід зупинитись на положення законопроекту, яке закріплює чисельність присяжних виконавців. На сьогодні в проекті Закону зазначено, що її встановлює Мін’юст з розрахунку не більше однієї особи на 10 тис. населення. «Я вважаю, що обмежувати кількість присяжних виконавців не потрібно, – зазначив на обговоренні партнер ЮФ «Агентство з питань боргів та банкрутства» Андрій Авторгов. – У такій пропорції на Київ припадатиме всього 300 присяжних виконавців, чого буде вкрай недостатньо». Окрім цього, у ході засідання були висловлені зауваження щодо компетенції присяжного виконавця. Так, у законопроекті зафіксована заборона присяжному виконавцю здійснювати виконання рішень: 1) за якими боржником або стягувачем є держава в особі її органів, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування або юрособи, які фінансуються виключно за кошти державного або/та місцевих бюджетів; 2) про відібрання дитини; 3) про примусове вселення/виселення; 4) у спорах, що виникають з корпоративних відносин між господарським товариством і його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вийшов із складу товариства, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності товариства; 5) за якими предметом стягнення є об’єкти державної чи комунальної власності; 6) рішення у сфері земельних відносин. «З виконавчого документа не завжди проглядається, що спір виник, скажімо, з корпоративних відносин, – зауважив пан Авторгов. – Те саме можна сказати і про об’єкти державної чи комунальної власності як предмет стягнення».
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________