Бережіть новий бренд!

Останнім часом конкуренція на ринку різних товарів і послуг, боротьба за споживача, намагання завоювати нові ринки збуту швидко зростають. Конкуренція вимагає не лише створити якісніший продукт, але й зробити його таким, що запам’ятається та відрізнятиметься від низки аналогічних товарів. Не стали винятком і алкогольна, тютюнова та харчова галузі. А в умовах економічної нестабільності посилюється боротьба за ринок, інструментами якої почасти є недобросовісні конкуренція та порушення прав інтелектуальної власності. Зважаючи на актуальність цієї проблеми в одній з найрозвиненіших галузей економіки, компанія Conference House 12 червня цього року провела IV Професійну конференцію «Захист інтелектуальної власності: практика в алкогольній, тютюновій і харчовій галузях», на якій розглядали низку питань. Зокрема, узагальнення практики АМК та судову практику в цій сфері. За словами президента Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Володимира Щелкунова, однією з головних причин незадовільного захисту інтелектуальної власності є розпорошеність правових норм багатьох нормативно-правових актах. «На жаль, ці питання до теперішнього часу регулюються в нас 37 законами, підзаконними актами, різними роз’ясненнями тощо», – зазначив пан Щелкунов. Тому вкрай необхідно звернути увагу законодавця, зокрема профільного комітету парламенту, на створення чесних і дієвих правил гри щодо інтелектуальної власності у сфері підприємництва. Незважаючи на захист інтелектуальної власності в доволі вузькому спектрі галузей економіки, якому була присвячена конференція, на ній було розглянуто низку питань. Так, начальник відділу організації захисту прав Управління правового забезпечення промислової власності Держдепартаменту інтелектуальної власності Інна Шатова виступила з доповіддю про новації та колізії в чинному законодавстві у сферах інтелектуальної власності та реєстрації знаків для товарів, послуг і промислових зразків. Одні з найбільш цікавих і практичних порад звучали з вуст керуючого партнера патентного інноваційного агентства «Боровик і Партнери» Петра Боровика. «Дуже часто захист прав інтелектуальної власності розглядають тоді, коли їх вже потрібно захищати, – наголосив він. – А коли ці права виникають, створюються нові зразки, ніхто не думає про їх захист». І саме тому всі конфлікти в цій сфері, стадії досудового й судового захисту своїх прав пояснюються закладенням проблем ще на етапі створення бренду. «При створенні нового знаку його власник має звернути увагу на конфіденційність цього процесу», – порадив пан Боровик. За його словами, на практиці був випадок, коли їм довелося розповідати клієнту про всі свої кроки, після того як він замовив реєстрацію бренду. «Ми доповіли йому про всі наші дії посекундно: коли отримали документи електронною поштою, через скільки годин почали діяти, що зробили, – зазначив Петро Боровик. – Виявляється, що конкурент нашого клієнта випередив його на добу». Причиною цього, за словами патентного повіреного, став витік інформації. Серед інших найпоширеніших помилок у процесі розробки торговельних марок були названі: «зробити так, як у конкурента» (або не в конкурента, але як в інших) та, незважаючи на слабку охороноздатність знаку, «подобатися керівництву» або «на думку маркетологів, забезпечить зростання продажів». У першому випадку існує ризик отримання претензій з боку власників раніше зареєстрованих торговельних марок, які дійдуть висновку, що новий знак є схожим до ступеня змішування з їхніми, старішими знаками. «Це може призвести до затяжних конфліктів і значних витрат на підтримку знаків», – запевнив пан Боровик. У другому випадку існує ймовірність того, що в процесі просування товарів, маркованих таким знаком, його почнуть використовувати й інші учасники ринку. «Відповідно, доведеться стояти перед вибором: або змиритися з цим і спостерігати за «розмиванням» своєї торговельної марки, або висувати претензії та входити в затяжні конфлікти, – додав патентний повірений. Відтак власникам нових брендів слід чітко розуміти, що реєстрація – це важливий і необхідний крок, але сам факт її наявності не є гарантією вирішення всіх проблем, які можуть виникнути і, як правило, неминуче виникають у процесі використання торговельної марки. «Слабка за своїми розпізнавальними характеристиками торговельна марка залишатиметься слабкою й уразливою, – переконаний пан Боровик. – Єдина можливість для неї стати сильнішою – це набуття в процесі використання додаткової розпізнавальної здатності». Про захист торговельної марки через АМКУ розповів на конференції керуючий партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова» Михайло Дубинський (на фото). Одним з головних питань, на якому він зосередив увагу присутніх, стало положення ст. 1 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», яке говорить: «недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності». Слід відзначити, що поняття «чесні звичаї» й досить викликає багато запитань у практикуючих юристів, які спеціалізуються у сфері інтелектуальної власності. «Відповідно до ст. 7 ЦК України звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин», – зазначив пан Дубинський. Окрім цього, чесні звичаї в діяльності суб’єктів господарювання як власників свідоцтв на знаки для товарів і послуг, патентів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки закріплені в книзі 4 «Право інтелектуальної власності» ЦК України та в усіх базових законах про захист прав інтелектуальної власності. «Велика кількість сталих правил поведінки у сфері інтелектуальної власності містять матеріали Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІС), які мають рекомендаційний характер для всіх її країн-учасниць, отже, і для України, – підкреслив Михайло Дубинський. – Таким чином, згідно з ч. 1 ст. 7 ЦК України при визначенні чесних торговельних порядків у сфері інтелектуальної власності необхідно звернутися до сталих правил поведінки в цій сфері, які на міжнародному рівні визначила саме ВОІС».