Сучасні проблеми в діяльності українських нотаріусів

У роботі вітчизняних нотарів дуже багато прогалин, не заповнених на законодавчому рівні. Так, учасники Київської науково-практичної конференції «Нотаріат України. Теорія і практика», що відбулася 20 червня ц.р., не отримали чіткої відповіді на більшість своїх практичних запитань. Про актуальність питань, які організатори конференції поставили на порядок денний, яскраво свідчив той факт, що захід проходив за підтримки Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Основні проблеми, з якими стикаються нотаріуси, пов’язані з реєстрацією права власності на нерухоме майно, новаціями в земельному законодавстві, страхуванням професійної діяльності нотаріусів, сучасною нотаріальною практикою в галузі спадкового і сімейного права. Банально, але джерело цих проблем – недосконалість чинного законодавства України. На стадії вчинення написів на правовстановлюючих документах при реєстрації прав власності на нерухоме майно українські нотарі почасти стикаються з такими об’єктами договорів, як пошкоджена чи знищена нерухомість. Їх не можна віднести навіть до об’єктів незавершеного будівництва. Окрім цього, нотаріуси нерідко стикаються з реєстрацією тимчасових споруд, яка не заборонена чинним законодавством України, але на яку накладено табу Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухому майно. Відверто суперечливе законодавство заводить нотаріусів у глухий кут і вони змушені, як звичайні громадяни, звертатися за роз’ясненнями в Мін’юст. Якщо ж вони звертаються як нотаріуси, спрацьовує бюрократичний механізм: у цьому разі їм спочатку доводиться звертатися в обласне управління юстиції і дуже довго чекати на відповідь. Зважаючи на це, помилок у нотаріальній діяльності не уникнути. Безперечно, виконуючи свої обов’язки, нотаріус може припуститися помилки. Зважаючи на це, чинний Закон України «Про нотаріат» закріпив обов’язок приватного нотаріуса, аби забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нотаріальної дії, до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності. Мінімальний розмір страхової суми становить зараз 150 мінімальних розмірів заробітної плати. Це дозволяє уникнути притягнення нотаря до відповідальності в судовому порядку та компенсування ним особисто всіх збитків, яких він завдав своєму клієнтові. Як бачимо, у страхуванні професійної діяльності нотаріуса зацікавлені і він сам, і клієнт, і суди. Щоправда, факт доведення вини страхувальника лягає на плечі суддів. Але слід пам’ятати, що в нашій державі нотарі бувають двох видів: приватні й державні. Останні несуть відповідальність внаслідок незаконних або недбалих дій згідно з чинним законодавством України.