Корупція в судах і правоохоронних органах: матеріал для роздумів

Міністерство юстиції України в рамках спільного проекту Європейської комісії та Ради Європи «Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні» (UPAC) ініціювало проведення ще одного ґрунтовного дослідження, яке мало відповісти на запитання: який вид судочинства найкорумпованіший в Україні? які корупційні практики найпоширеніші в кожному з видів судочинства? які корупційні ризики закладені у процесуальному законодавстві? Відповідне соціологічне опитування у лютому – квітні 2009 р. провела консалтингова компанія «МАКонсалтинг», а проаналізувала зібрані матеріали Харківська міська неурядова організація «Інститут прикладних гуманітарних досліджень». Підсумки цієї наполегливої праці було представлено на суд громадськості 26 червня 2009 р. в аналітичному звіті, який містив результати аналітичного дослідження та соціального опитування щодо ризиків корупції у правоохоронних органах при здійсненні ними дізнання та досудового слідства і в чотирьох судових провадженнях: кримінальному, цивільному, господарському й адміністративному. Після обговорення за круглим столом у Міністерстві юстиції України низки питань, пов’язаних із корупційними ризиками в досліджених сферах, в інформаційному агентстві УНІАН відбулася прес-конференція «Системне дослідження свідчить про системний характер корупції в українському судочинстві». Основним корупційним ризиком в ситуаціях контакту населення із судовими та правоохоронними органами, як повідомив президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень Михайло Буроменський (на фото), є схильність до корупційних моделей поведінки. «Мається на увазі орієнтація населення на використання корупційних моделей поведінки, наявність корупційних вимог з боку уповноважених посадовців, а також активність посередників, що беруть участь у вирішенні певних проблем та орієнтуються на корупційну поведінку. Посередниками найчастіше виступають адвокати», – пояснив пан Буроменський. Проте, як засвідчило дослідження, за останні три роки в Україні побільшало тих, хто нетерпимо ставиться до корупції у правоохоронній та судовій системах і готовий повідомляти про неї. Це реакція населення на те, що корупція в Україні набуває цинічних ознак. Водночас не менш ніж 60% контактів із судовими та правоохоронними органами мають корупційний підтекст. Пан Буроменський звернув увагу на небезпечний факт – існування розцінок, за якими правоохоронці та судді приймають рішення на користь тих чи інших осіб. Він також зауважив, що наразі змагальність сторін у судовому процесі – «це марево». Загалом же дослідження виявилося критичним і несподіваним. А деякі його висновки можуть здатися навіть різкими. Але, на жаль, за словами президента Інституту прикладних гуманітарних досліджень, ці результати не є фантазією чи припущенням. Вони відображають реальний стан справ. А щоб знизити рівень корупції в державі, дослідження треба сприймати не емоційно, а прагматично.