Всі рубрики


Від кожного – за здібностями, кожному – за працею

В Україні існують серйозні перешкоди для використання кадрового потенціалу нації у сфері економіки. Проблема ефективного використання та професійно-кваліфікаційної підготовки кадрів характерна для національної економіки загалом, і особливо для промислового сектора. На розвиток промислового комплексу України впливають різні фактори, і фінансово-економічні бар’єри є важливою, але не єдиною проблемою. Особливої актуальності набувають питання мобільності, конкурентоздатності та рівня кваліфікації робітників. Скорочення обсягів виробництва спричинило значні негативні зміни в мережі професійно-технічних навчальних закладів, які готують кадри для промисловості. Дефіцит кадрів Україна наразі потребує реформування внутрішнього ринку праці. З одного боку, це пов’язано з дефіцитом трудових ресурсів, здатних працювати на сучасному обладнанні та вільно володіти професійною іноземною мовою, а з іншого – з явищами глобалізації, зокрема із взаємопроникненням ринків праці та підвищеною мобільністю трудових ресурсів. Потрібно забезпечити конкурентоздатність вітчизняних трудових ресурсів, а також постійно вдосконалюватися, втілюючи принцип «навчання протягом життя». Моніторинг забезпечення національної економіки кадрами свідчить про таке:
  • підприємства країни не забезпечені кваліфікованою робочою силою в повному обсязі;
  • система професійної освіти як за кількісними, так і за якісними показниками не готова задовольнити потребу виробництва та сфери послуг у кваліфікованій робочій силі;
  • неефективне використання потенціалу вакансій характерне для всіх регіонів країни;
  • умови праці та розміри заробітної плати, запропоновані роботодавцями, у багатьох випадках не влаштовують громадян, які шукають роботу, особливо випускників навчальних закладів.
Останніми роками найбільший дефіцит кадрів спостерігався у групі професій «кваліфіковані робітники з інструментом», який становив 167,2 тис. осіб. Водночас у групах професій «фахівці», «технічні службовці», «працівники сфери торгівлі і послуг» у більшості регіонів помітний надлишок претендентів на вакантні робочі місця. Структурні невідповідності між попитом на робочу силу та її пропозицією загострюються в межах окремих професій і спеціальностей. Найактуальніша проблема – незбалансованість за кваліфікаційним рівнем, адже значна частина незайнятих громадян не влаштовує роботодавців внаслідок особливих вимог до рівня кваліфікації та досвіду роботи. В Україні до цього часу не робили науково обґрунтовані прогнози стосовно ринку праці з урахуванням тенденцій розвитку економіки, не визначені на державному рівні пріоритети розвитку економіки. Це обумовило перекоси у формуванні трудових ресурсів держави, діяльності кадрів промислового сектора та системі їх професійно-технічної підготовки. Співробітництво між тими, хто готує кадри, і тими, хто їх використовує, позбавлене постійної основи та має локальний, разовий характер. Не працює Міжгалузева рада з професійно-технічної освіти, а її статус було понижено. Негайного запровадження потребує соціальне партнерство на постійній основі як на державному і регіональному рівнях, так і на рівні навчальних закладів. Розв’язанню означених проблем заважає і недосконалість механізму фінансування професійно-технічної освіти. Підготовка кваліфікованого робітника потребує значних матеріальних, фінансових та інтелектуальних затрат. А основним джерелом забезпечення діяльності профтехучилищ залишається бюджетне фінансування. Майже повністю виключена участь роботодавців у підготовці робітничих кадрів, яка раніше становила до 60% загальних інвестицій. Немає навіть законодавчо врегульованого порядку такої участі. За нових економічних умов розірвалися зв’язки училищ з підприємствами замовниками кадрів, а нового механізму взаємодії закладів профтехосвіти з роботодавцями не існує. Своєчасне запровадження національної кваліфікаційної рамки дасть українцям можливість виважено обирати майбутню спеціальність, бути готовими до змін на внутрішньому та міжнародному ринках праці, постійно вдосконалюватися та підтверджувати свою кваліфікацію. Система кваліфікацій У зв’язку з цим 16 липня 2009 р. народний депутат України, член координаційної ради Конфедерації роботодавців України О. Б. Шевчук подав на розгляд Верховної Ради проект Закону України «Про національну систему кваліфікацій».Підготовка кваліфікованої робочої сили в системі професійної освіти і навчання, підвищення престижу робітничих професій питання не лише трудових ресурсів і забезпечення інноваційного постіндустріального розвитку держави, але й національної безпеки України.  Саме тому необхідно реформувати систему підготовки кадрів і привести її у відповідність до сучасних викликів. А робити це потрібно спільними зусиллями держави, громадськості та бізнесу, враховуючи міжнародний досвід і національну специфіку. Без цього не побудувати конкурентоздатну й інноваційну національну економіку. Мета зазначеного законопроекту запровадження єдиної, цілісної, відкритої та гнучкої національної системи кваліфікацій, що охоплюватиме всі рівні кваліфікації і види начальної, середньої, професійно-технічної, вищої та післядипломної освіти, а також навчання протягом життя. Законопроект, зокрема, пропонує визначення таких термінів, як кваліфікація, компетенція, національна система та національна рамка кваліфікацій, неформальне навчання, рівень кваліфікації, стандарт оцінювання тощо. Визначено принципи побудови та призначення національної системи кваліфікацій, як-от стимулювання розвитку особистості, професійних навичок і компетенцій протягом життя людини, економічна обґрунтованість, рівність, паритетність та гнучкість навчання. На особливу увагу заслуговують повноваження органів виконавчої влади в межах національної системи кваліфікацій. Основна частина документа присвячена визначенню та структурі Національної системи кваліфікацій, основні елементи якої – національна рамка кваліфікацій, кваліфікаційні рівні та вимоги, професійні стандарти, оцінка та підтвердження кваліфікацій і компетенцій, система органів у сфері підтвердження кваліфікацій і система фінансування. Крім того, законопроект запроваджує вісім кваліфікаційних рівнів, кожен з яких передбачає певні результати навчання та якість отриманої кваліфікації, що дозволить особі скласти уявлення про перспективи її працевлаштування. Визначено професійний стандарт, а також механізми оцінки та підтвердження кваліфікації і компетенцій особи. Прийняття цього законопроекту за попередніми прогнозами не потребує додаткового фінансування. Автори документа вважають за доцільне перерозподілити наявні кошти, передбачені Кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2201010 «Керівництво та управління у сфері освіти і науки» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р.». Натомість у разі прийняття цей проект покращить загальноосвітній і професійний рівень працівників, дозволить ефективно контролювати державні видатки, що спрямовуються на освіту в Україні, і забезпечить додаткові переваги під час працевлаштування та кар’єрного росту.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________