|
5 мільйонів – це багато чи мало? Мабуть, кожному юристу час від часу доводиться користуватися Єдиним державним реєстром судових рішень, який, на жаль, не завжди виправдовує сподівання. Заглянути «за лаштунки», дізнатись, якими темпами наповнюється Реєстр і які проблеми перешкоджають його роботі, ми можемо завдяки розповіді Андрія Боделана, генерального директора ДП «Інформаційні судові системи».
1 січня 2007 р. було розпочато внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) копій судових рішень місцевих загальних судів. До цього можливість надавати копії судових рішень в електронному вигляді для опублікування в Реєстрі мали лише ВСУ, ВАСУ, ВГСУ та господарські суди. На 1 січня 2008 р. в Реєстрі були доступні 1 239 398 судових рішень, а на 1 липня 2009 р. – 5 142 335 судових рішень, що надійшли від зазначених судів.
Сьогодні майже 16 тис. користувачів щоденно звертаються до Реєстру, щоб знайти необхідну їм інформацію про судові справи. Але не завжди, за відкликами користувачів, пошук завершується бажаним результатом. Основною проблемою, що заважає своєчасному та якісному наповненню Реєстру, є надсилання судами копій судових рішень не в повному обсязі. Крім того, виробничі потужності інформаційно-технічного адміністратора Реєстру розраховані на 220–240 тис. копій судових рішень на місяць, що не сприяє оперативності поповнення Реєстру в разі збільшення надходжень. Програмне забезпечення, що його використовують для обробки та внесення судових рішень до Реєстру, також не відповідає реаліям сьогодення.
Значно уповільнює внесення судових рішень до Реєстру необхідність обробки та переведення в електронну форму паперових копій, хоча практично в усіх загальних місцевих судах створено умови для надсилання копій судових рішень в електронному вигляді. При загальній щорічній кількості, що ухвалюється всіма судами України і складає близько 10 млн, до Реєстру за більш ніж два роки роботи внесено трохи більше 5 млн судових рішень.
Покращилася ситуація з надсиланням копій судових рішень місцевими загальними судами. Якщо на кінець 2007 р. копії судових рішень надсилали близько 580 місцевих судів, то станом на 1 липня 2009 р. з 666 місцевих загальних судів копії судових рішень надсилають вже 663 суди, що становить близько 99%. 1 листопада 2007 р. надсилати електронні копії судових рішень розпочали 38 судів, а станом на 1 липня 2009 р. це роблять 592 суди. Проте до 31 травня 2009 р. на адресу інформаційно-технічного адміністратора Реєстру жодного разу не надійшли копії судових рішень від трьох загальних місцевих судів: Жданівського мiського суду Донецької області, Сєвєродонецького мiського суду Луганської області та Дарницького районного суду м. Києва.
Відповідно до рішення Ради суддів України ДСАУ вжила заходів для впровадження з 1 жовтня 2007 р. в місцевих та апеляційних загальних судах відповідного програмного забезпечення та електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), основні цілі яких – перехід на електронний документообіг у частині наповнення Реєстру судовими рішеннями, зменшення навантаження на суддів, працівників апарату суду та зниження поточних витрат суду.
ДСАУ закупила більше ніж 7 тис. ЕЦП, частина з яких досі не затребувана або не використовується суддями. З виданих 6 369 ЕЦП для суддів загальних місцевих судів хоч раз було використано лише 3 859 ЕЦП, що становить близько 60% від їхньої загальної кількості. В адміністративних судах з виданих 373 ЕЦП використовують 205 ЕЦП, або 55%. А в апеляційних судах з виданих 1 458 ЕЦП використовують лише 460 ЕЦП, або 32%.
Неможливо запровадити технології електронного документообігу без сприяння керівництва судів і самих суддів. Існують й інші проблеми, що заважають наповненню Реєстру в повному обсязі, а саме:
|
|
|
Придбати PDF-версію