Всі рубрики


Санація підприємств з державною часткою власності

Цілком природно, що в умовах світової економічної кризи страждають як державні, так і приватні підприємства. Але якщо останні намагаються самостійно вирішити свої фінансові проблеми (шляхом залучення приватних інвестицій, оформлення обтяжливих кредитів або навіть продажу частини майна), то підприємствам, власником яких є держава, допомоги чекати можна лише від неї. Проте, як свідчить сумна реальність, отримати цю допомогу неможливо або надто складно: чинне законодавство України передбачає більш ніж складну процедуру для тих, хто бажає відновити свою платоспроможність і покращити свій фінансовий стан. Зробити це можна шляхом проведення досудової санації або на стадії санації під час процедури банкрутства, після численних погоджень з державними органами. Міфічне оздоровлення Можливість досудової санації державних підприємств передбачена чинним законодавством України. Зокрема, ще у 2000 р. Кабінет міністрів України затвердив відповідний Порядок проведення досудової санації державних підприємств. Згідно з цим документом уповноважений державний орган приймає рішення про проведення досудової санації в разі виявлення ознак неплатоспроможності підприємства. Згадку про досудове «оздоровлення» містить і Господарський кодекс України. Так, згідно з ч. 4 ст. 211 зазначеного кодексу досудова санація державних підприємств здійснюється за рахунок бюджетних коштів, обсяг яких встановлює закон про Держаний бюджет України. Водночас Додаток № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.», який містить розподіл видатків на цей рік, взагалі не передбачає виділення коштів на досудову санацію проблемних державних підприємств. Як свідчить аналіз судової практики, неплатоспроможному підприємству фактично неможливо домогтися від державного органу рішення про проведення досудової санації – навіть у судовому порядку. Зазвичай суди аргументують відмову в задоволенні подібних позовів тим, що норми Господарського кодексу і Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачають право, а не обов’язок власника майна державного підприємства – боржника, а також його засновників, учасників, кредиторів та інших осіб надавати йому фінансову допомогу з метою запобігання його банкрутству. Більше того, навіть у разі надання добровільна допомога не є безоплатною, оскільки обумовлена одночасним прийняттям на себе відповідних обов’язків. Таким чином, розраховувати за допомогу держави можуть лише ті підприємства, у відновленні платоспроможності яких вона вкрай зацікавлена. План «Санація» Якщо досудова санація державних підприємств є радше міфом, аніж реальністю, то їхня санація після відкриття провадження у справі про банкрутство – розповсюджене явище. Проте слід відзначити, що мова йде не про державні підприємства, які не підлягають приватизації, а про підприємства, у яких державі в особі відповідних органів належить певна частка. Річ у тім, що відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» положення останнього застосовуються до юридичних осіб – підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, у частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів. Щоб успішно провести санацію підприємства з державною часткою власності, доведеться не лише виконати всі вимоги Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», але й пройти низку складних і довготривалих погоджувальних процедур у коридорах влади. Так, необхідність затвердження державними органами плану санації та мирової угоди в процедурі банкрутства державних підприємств передбачена законами «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і «Про управління об’єктами державної власності», а також Положенням про порядок погодження планів санації та мирових угод, затвердженим наказом Фонду державного майна України (далі – ФДМУ або Фонд). Обов’язкове погодження планів санації підприємств-боржників, у майні яких частка державної власності перевищує 50%, здійснює ФДМУ. Фонд також затверджує плани санації та мирові угоди господарських організацій з корпоративними правами держави, які перевищують 25% їхнього статутного фонду. У разі передачі ФДМУ планів санації боржників, включених до переліку стратегічно важливих для економіки і безпеки держави, особливо небезпечних, містоутворюючих або таких, що займають монопольне становище на відповідному ринку України, Фонд подає ці документи до Міністерства економіки України для попереднього погодження. Процедура погодження плану санації та мирової угоди конкретизована у згаданому вище Положенні, а також у затвердженому ФДМУ Регламенті розгляду планів санації та мирових угод. Зокрема, Положення передбачає, що керуючий санацією, щоб отримати рішення про погодження її плану, звертається до Фонду з відповідною письмовою заявою протягом трьох місяців з дня винесення господарським судом ухвали про проведення санації підприємства-боржника. Слід зазначити, що цей план має бути заздалегідь розглянутий комітетом кредиторів, затверджений інвестором боржника, підписаний керуючим санацією та головним бухгалтером. Ще один важливий момент: план санації об’єктів державної власності, що перебувають в управлінні міністерств та інших органів виконавчої влади, у разі створення їх за участю нових суб’єктів господарювання має бути заздалегідь погоджений органами управління. Попередній розгляд плану санації, змін і доповнень до нього або мирової угоди здійснює Департамент банкрутства, санації і реструктуризації ФДМУ. Після перевірки наявності всіх документів, що додаються до плану санації (мирової угоди), а також аналізу заходів, запропонованих для відновлення платоспроможності боржника, проект плану розглядають інші департаменти Фонду (з питань корпоративних відносин, фінансового аналізу, контрольної ревізії та економічної розвідки, юридичний тощо). Якщо ж план санації не проходить перевірку Департаменту банкрутства, санації і реструктуризації, його повертають керуючому санацією підприємства-боржника на доопрацювання. Після розгляду плану санації відповідними департаментами Фонду вказані документи із зауваженнями та пропозиціями знову передають до Департаменту банкрутства, санації і реструктуризації. Зауваження та пропозиції Фонду отримує і керуючий санацією підприємства-боржника. Допрацьований план санації знову проходить процедуру перевірки у Фонді і в разі отримання позитивного висновку подається із службовою запискою у трьох примірниках на затвердження заступникові голови ФДМУ, відповідальному за цей напрям роботи згідно з розподілом посадових обов’язків. Що стосується кореляції термінів затвердження Фондом планів санації з термінами, передбаченими законодавством, слід відзначити таке. Закон про банкрутство передбачає, що санація вводиться на термін не більше 12 місяців, але за клопотанням комітету кредиторів або керуючого санацією може бути подовжена ще на шість місяців або ж скорочена. Водночас Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод, затверджене ФДМУ, передбачає місячний термін розгляду й узгодження Фондом плану санації та всіх документів, що додаються до нього. Але слід пам’ятати, що Фонд має право вносити до плану санації свої зауваження та пропозиції, що тягне за собою обов’язок керуючого санацією доопрацювати ці документи відповідно до вказівок Фонду. Чинне законодавство не обмежує кількість таких доопрацювань, тому терміни затвердження Фондом плану санації безпосередньо залежать від своєчасності та сумлінності виконання вказівок керуючим санацією і комітетом кредиторів. Як свідчить судова практика, господарський суд може продовжити термін санації державного підприємства, встановлений Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», щоб підприємство-боржник могло виконати всі розпорядження ФДМУ та інших органів влади. Замість висновків Будь-який власник прагне не лише зберегти своє майно, але й отримувати стабільний прибуток від його використання. Здавалося б, держава не має бути винятком з цього правила. Проте складається враження, що вона чи не в останню чергу зацікавлена у швидкому відновленні платоспроможності належних їй підприємств. У складних економічних умовах їхня неплатоспроможність найближчим часом збільшить кількість судових справ про банкрутство. І якщо держава дійсно хоче запобігти банкрутству та ліквідації належних їй підприємств, вона має розробити простіші та прозоріші процедури відновлення платоспроможності боржників. Зокрема, простіший і зрозуміліший механізм погодження планів санації підприємств з державною часткою власності.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________