Криза як пігулка для розвитку Останнім часом кожен пересічний громадянин відчув на собі наслідки фінансової кризи, яка настала в цілому світі. Якщо додати до цього вплив масмедіа та нестабільність політики, паніка практично неминуча. Водночас будь-яку кризу треба розцінювати не лише як крах, але й як відновлення та оздоровлення економіки і потенціалу громадян, у тому числі творчого.
У 60–70-х рр. минулого століття відомий американський економіст Е. Менсфілд сформулював припущення щодо залежності між кількістю патентів і рівнем науково-технічного прогресу. Науковець виявив тенденцію до значного зростання кількості патентів на етапі становлення й розвитку галузі та скорочення на етапі її зрілості. Цікаво детально розглянути розвиток інституту інтелектуальної власності саме зараз, коли ймовірність нових відкриттів найвища.
Що нині патентують?
Порівняльний аналіз пріоритетних сфер патентування у світі та в Україні дозволяє зробити такі висновки. Починаючи з 2003 р. опубліковані міжнародні заявки належали переважно до таких сфер Міжнародної патентної класифікації, як задоволення життєвих потреб людини (медицина або ветеринарія), гігієна, електричні процеси цифрових даних, техніка електричного зв’язку, органічна хімія тощо. В Україні останніми роками багато заявок від національних та іноземних заявників надходило також за класами медицини та ветеринарії, гігієни й органічної хімії, проте третє місце посідають тваринництво, сільське та лісове господарство, а четверте – вимірювання та випробування.
В Україні протягом останнього десятиріччя спостерігається підвищення патентної активності в галузях біо- та інформаційно-комунікаційних технологій, що загалом відповідає тенденціям розвитку світової економіки. Проте, незважаючи на стабільне зростання кількості заявок, поданих вітчизняними заявниками, окремі технічні напрями розроблені недостатньо. Це гальмує розвиток пріоритетних інноваційних галузей, які визнані світовою економікою як високотехнологічні, а саме: авіаційно-ракетної, комп’ютерної техніки, засобів автоматизації, апаратури зв’язку, біотехнологій тощо.
На жаль, визначенню точних показників винахідницької діяльності заважають кілька факторів. Один із них – відмова від патентування винаходів. Компанії можуть обрати альтернативні методи захисту інтелектуальної власності на зразок комерційної таємниці або маркетингової техніки (методики). Іноді вибір змінюється залежно від технології. Крім того, кількість патентних заявок у країнах може різнитися через відмінності в патентних системах. Оскільки винахід часто є предметом кількох патентних заявок (у країні походження та в іншій країні), можуть виникати багаторазові підрахунки одного й того ж винаходу. Не слід також забувати, що місце й час реєстрації патентної заявки можуть не відповідати місцю й часу здійснення винахідницької діяльності. Трапляється так, що дослідження й експерименти проведені в одній країні, а патент зареєстровано в іншій. Патентна реєстрація також може бути проведена через якийсь час після науково-дослідної діяльності. Отже, удосконалення патентних показників має стати для організацій, що працюють у сфері патентної статистики, одним з основних предметів досліджень.
Від кризи до добробуту
Повертаючись до економічної теорії розвитку творчого потенціалу саме в періоди становлення країни і навіть кризи, доцільно згадати доповідь Комісії з прав на інтелектуальну власність «Сполучання захисту прав на інтелектуальну власність із політикою у сфері розвитку». У цій доповіді зазначено, що в розвинених країнах система інтелектуальної власності сприяє економічному зростанню та зменшенню рівня бідності завдяки стимулюванню винахідництва та нових технологій, що, своєю чергою, спричиняє розвиток промислового та сільськогосподарського виробництва, збільшення іноземних інвестицій, трансферу технологій та доступності медикаментів для боротьби із хворобами.
Деякі країни, що розвиваються, впевнені, що з огляду на відсутність необхідного кадрового та технічного потенціалу не спроможні стимулювати винаходи. Відмова від розвитку творчого потенціалу як від одного з пріоритетів обмежує процес технологічного навчання і призводить до вільного входу імпорту. Такі обставини сприяють підвищенню цін на життєво необхідні медикаменти та вартості сільськогосподарського виробництва, що особливо негативно впливає на бідні верстви населення. Майже всі країни, що розвиваються, є чистими імпортерами технологій. Звісно, подібна недалекоглядність обумовлена відсутністю бажання працювати на перспективу.
Хотілось би, щоб для України вихід з фінансової кризи став можливістю втілити вдалі теорії не лише на папері, але й на практиці. Для стимулювання інтелектуальної власності слід впровадити такі важелі державного регулювання:
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|