Інтелектуальне вдосконалення Необхідність ефективної правової охорони інтелектуальної власності в Україні зумовлюється стратегією побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпечення соціальної орієнтації економіки та інноваційного соціально-економічного розвитку, що передбачає активізацію власного інтелектуального потенціалу. Чинне законодавство України загалом відповідає міжнародним договорам країни у сфері інтелектуальної власності. Проте деякі положення нормативно-правових актів потребують удосконалення і чіткішого визначення із врахуванням вимог європейського та міжнародного законодавства. Щоб вирішити цю завдання, Кабінет міністрів України 23 липня 2009 р. подав до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» № 5 015, який пропонує пакет змін до чинного законодавства з питань промислової власності.
Законодавчі пріоритети
Щоб ознайомити юристів, патентних повірених та інших фахівців у галузі права з основними нововведенням, які пропонує проект закону № 5 015, 19 серпня 2009 р. у Державному департаменті інтелектуальної власності провели круглий стіл «Удосконалення законодавства з питань промислової власності». Відкриваючи цей захід, голова Держдепартаменту інтелектуальної власності Микола Паладій відзначив, що одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України є інтеграція до європейського економічного та культурного співтовариства. Це обумовлює основні вектори розвитку національного законодавства, один із яких – адаптація до законодавства Європейського союзу. Пан Паладій також нагадав, що в Україні діє низка законодавчих актів у сфері інтелектуальної власності, які регулюють відносини щодо набуття, здійснення та захисту прав на такі об’єкти промислової власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, знаки для товарів і послуг, географічні зазначення. Водночас між нормами цих нормативно-правових актів і законодавства Європейського союзу існують деякі розбіжності, які необхідно усунути, якщо Україна хоче вступити до ЄС.
Більше того, наразі треба врахувати у вітчизняному законодавстві з питань інтелектуальної власності зміни, що останнім часом відбулися в міжнародному праві, привести спеціальні закони у цій сфері у відповідність до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, і реалізувати пропозиції інвесторів та учасників форуму «Влада і бізнес – партнери» щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Саме задля вирішення цих завдань, як наголосив пан Паладій, у Держдепартаменті було підготовлено законопроект, який під час фахової та юридичної експертизи в Кабінеті міністрів України був дещо змінений.
Основні нововведення
Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності», як зауважила заступник начальника управління правового забезпечення промислової власності, начальник відділу організації розробки законодавства Держдепартаменту інтелектуальної власності Людмила Цибенко (на фото), передбачає внесення змін до п’яти спеціальних законів України з питань інтелектуальної власності: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» і «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Пані Цибенко коротко охарактеризувала основні новели, які виникли в ході опрацювання документа в Кабінеті міністрів України.
Що стосується Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», то під час підготовки змін до нього були враховані положення Директиви 98/44/ЄC Європейського парламенту та Ради Європи від 06.07.1998 р. про правову охорону біотехнологічних винаходів, зокрема щодо визначення об’єктів біотехнології, на які не поширюється правова охорона. За словами пані Цибенко, у законопроекті враховані й інші положення Директиви стосовно особливостей правової охорони біотехнологічних винаходів та їх використання, зокрема щодо перехресного ліцензування (зобов’язання власника патенту на винахід, що стосується сорту рослин чи породи тварин, видати ліцензію на використання цього винаходу власнику сорту рослин чи породи тварин, і навпаки). У проекті уточнюється перелік об’єктів, що не охороняються.
Під час підготовки змін до Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» були враховані норми Директиви 98/71/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи від 13.10.1998 р. про правову охорону промислових зразків, а також положення Правил Ради (ЄС) № 6/2002 від 12.12.2001 р. «Про промисловий зразок спільноти», зокрема щодо визначення таких термінів, як «виріб», «складений виріб», «нормальне використання виробу», «своєрідність», «ідентичність промислових зразків», «інформований користувач» тощо. Пані Цибенко зазначила, що до умов патентоспроможності промислового зразка окрім новизни включено додаткову умову – своєрідність.
Крім того, до цього Закону внесли зміни згідно з Женевським актом Гаазької угоди щодо можливості подання множинної заявки, тобто заявки, яка може охоплювати до 100 промислових зразків за умови, що вироби, у яких передбачається використання цих зразків, належать до одного класу згідно з Міжнародною класифікацією промислових зразків. Проект дає нове визначення «промислового зразка». А також передбачає можливість оскарження рішення за заявкою на промисловий зразок в Апеляційній палаті (протягом двох місяців із дати одержання копії заявки рішення припиняється до закінчення строку, передбаченого для його оскарження). «Ці зміни вносяться до Закону за пропозицією Європейської бізнес-асоціації. Аналогічні зміни збираються внести і до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», – повідомила Людмила Цибенко.
Готуючи зміни до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», врахували вимоги Регламенту Ради ЄС № 510/2006 від 20.03.2006 р. про захист географічних зазначень і позначень походження сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. Що ж стосується основних нововведень, то передусім зазнала змін термінологія: словосполучення «зазначення походження товарів» замінили на «географічне зазначення», особливим видом якого є «назва місця походження товару», а також уточнили визначення деяких термінів. Крім того, у проекті уточнили склад матеріалів заявки стосовно опису властивостей товару, який має містити сировинні матеріали із зазначенням їхніх основних фізичних, хімічних, мікробіологічних та органолептичних характеристик, а також опис специфічних умов і незмінних способів виробництва, характерних для технології виробництва товару, і відповідного географічного місця.
Зміни до Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» ґрунтуються на положеннях Директиви Ради 87/54/EEC від 16.12.1986 р. про правову охорону топографій напівпровідникових виробів. За словами пані Цибенко, цей Закон зазнає мінімальних змін. Основним нововведенням є норма, згідно з якою не визнається порушенням прав на зареєстровану топографію інтегральної мікросхеми (далі – IMC) використання її з комерційною метою особою, яка придбала виріб, виготовлений із застосуванням топографії ІМС, і не могла знати, що він був виготовлений чи введений у цивільний обіг із порушенням права на топографію ІМС. Проте після одержання відповідного повідомлення правовласника ця особа повинна припинити використання виробу або виплатити відповідні кошти.
Слід також наголосити, що у проекті закону «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» передбачено низку загальних положень, дуже важливих для всіх чинних законів у сфері інтелектуальної власності. Так, заявки на об’єкти промислової власності можна буде подавати як на паперовому носії, так і в електронній формі, а спосіб подання обиратиме сам заявник. На документах, які приймає або направляє орган експертизи, можна буде ставити електронний підпис. А в разі прийняття цього документа не вимагатиметься надання документів про сплату зборів. Достатньо буде сплатити збір, а орган експертизи самостійно перевірить цей факт. Проект закону передбачає також доступ до відомостей про чинні рішення Апеляційної палати в установлених обсязі та порядку.
Коментар учасника
Патентний повірений України, партнер ЮПФ «Грищенко і Партнери»
Майя ЛЬГОВА: – Цей круглий стіл мав суто інформаційний характер. Адже присутнім повідомили, що до Верховної Ради були передані зміни до основних законів України про охорону прав промислової власності. На жаль, нововведення, передбачені цим законопроектом, не обговорювали із громадськістю, до їх розгляду не долучали патентних повірених. Тому в мене виникло багато питань щодо суті запропонованих змін і подальшого розвитку національної патентної системи. Бажано, щоб важливі зміни до законів перед поданням до Верховної Ради всебічно розглядались спеціалістами Державного департаменту інтелектуальної власності, Укрпатенту, практикуючими патентними повіреними, юристами, винахідниками, тобто широким загалом, який зацікавлений у подальшому розвитку системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|