Всі рубрики
Місцеві VOX POPULI

Як ми і обіцяли в одному з попередніх номерів «ПТ», розглянемо докладніше проект Закону України «Про місцевий референдум». Його обговоренню був присвячений круглий стіл, проведений Міністерством юстиції, Департаментом конституційного та адміністративного права за підтримки Програми сприяння парламенту. Презентація та публічне обговорення законопроекту відбулися за участю представників Департаменту конституційного та адміністративного права Мін‘юсту, Секретаріату Президента, Секретаріату КМУ, зацікавлених центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, науковців та експертів. Необхідність змін Важливим інститутом безпосередньої демократії, що дозволяє громадянам України, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, реалізувати право на прийняття рішень з найважливіших питань місцевого значення, є місцевий референдум. Право громадян на участь у місцевому референдумі закріплене у ст. 38, 69 та 70 Конституції. Проте сьогодні реалізація цього конституційного права не знайшла належного законодавчого забезпечення. Свого часу Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» відіграв значну роль у реалізації громадянами України права приймати рішення з найважливіших питань місцевого значення. Однак зараз цей документ частково не відповідає Основному Закону та унеможливлює ефективну реалізацію конституційного права громадян на участь у місцевих референдумах. Значним кроком уперед у реалізації гарантованого державою права громадян на участь у місцевому референдумі могло б бути прийняття нового Закону, який врегулював би процедуру проведення місцевого референдуму. Ця форма локальної демократії стала б ефективним засобом контролю територіальної громади за діяльністю місцевої влади, зокрема за виконанням взятих нею зобов’язань, і сприяла б побудові громадянського суспільства. Розробка законопроекту обумовлена необхідністю забезпечити безпосередню участь громадян у вирішенні питань місцевого значення (зокрема, шляхом проведення референдуму), а також усунути невідповідність Конституції окремих положень Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», що негативно впливає на правозастосовний процес. Основні завдання законопроекту – забезпечення ефективного регулювання правовідносин, які виникають у процесі ініціювання та проведення місцевого референдуму, унормування права громадян ініціювати місцевий референдум, унеможливлення адміністративного тиску на суб'єктів цього процесу, повноцінне забезпечення реалізації громадянами права на безпосередню участь у вирішенні питань місцевого значення. Новели закону У законопроекті визначено поняття «місцевий референдум» – це форма безпосереднього волевиявлення жителів села чи добровільно об'єднаних у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста, зареєстрованих в установ­леному законом порядку, місцем проживання яких є одна з цих адміністративно-територіальних одиниць. Законопроект пропонує унормувати і принципи участі громадян у місцевому референдумі. Він проводиться на основі загального, рівного, прямого і вільного волевиявлення громадян шляхом таємного голосування. Підготовка і проведення місцевого референдуму здійснюються відкрито і гласно. Громадянам гарантується вільне волевиявлення. Ніхто не може бути примуше­ний до участі чи неучасті в місцевому референдумі. Важливою складовою інституту місцевого референдуму є його предмет, тобто коло питань, які підлягають вирішенню шляхом безпосеред­нього голосування виборців – членів територіальної громади. Таким пред­метом є «питання місцевого значення». Враховуючи законодавчу невизначеність цього поняття, неможливість скласти вичерпний перелік питань, які територіальна громада може вирішу­вати на місцевому референдумі, законопроект пропонує таке визначення питань місцевого значення: «Питання, віднесені Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування, у тому числі питання про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів, а також інші питання, які не віднесені до компетенції органів державної влади та органів влади Автономної Республіки Крим». Водночас у проекті Закону зау­важується, що на місцевий консультативний референдум не можна виносити питання про дострокове припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад, сільських, селищних, міських голів, а також питання, які вирі­шуються виключно місцевим референдумом. Недоліком чинного Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» є відсутність у ньому норм, які передбачали б наявність спостерігачів під час проведення місцевого референдуму. З огляду на це законопроект запропонував положення, які передбачають право присут­ності на засіданнях територіальної чи дільничної комісії з місцевого референдуму, у тому числі при підрахунку голосів і встановленні результатів голосування, на дільниці в день проведення місцевого референдуму – у приміщенні, де проводиться голосування, – офіційних спостерігачів від політичних партій, громадських організа­цій, інших держав і міжнародних організацій. Законопроект має на меті детально врегулювати утво­рення комісій з місцевого референдуму, їхні повноваження та організацію їхньої роботи, складання списків учасників та агітацію місцевого референ­думу, порядок проведення голосування, встановлення його результатів, а також особливості проведення місцевого консультативного референдуму. Дієвість кожного інституту конституційного права, у тому числі інституту місце­вого референдуму, забезпечує не лише система юридичних гарантій, але й належне фінансування. Зараз органи місцевого самоврядування відмовляють у призначенні місцевих референду­мів через відсутність належного фінансового забезпечення. Однак, оскільки реалізація конституційного права територіальних громад на безпосе­реднє волевиявлення на місцевому референдумі не може ставитись у залежність від фінансових ресурсів держави, юридичне вирішення цієї проблеми полягає в її законодавчому регламентуванні. Так, у законопроекті передбачене нормативне положення, відповідно до якого витрати на підготовку та проведення місцевого референдуму, у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг для підготовки та проведення місцевого рефе­рендуму, здійснюються комісіями з місце­вого референдуму за рахунок коштів місцевого бюджету в порядку, встановленому місцевою радою. Рішення про виділення коштів з відповідного місцевого бюджету на підготовку і проведення місцевого референдуму приймається разом з рішенням про призначення місцевого референдуму. Слід зазначити, що п. 1 Прикінцевих положень законо­проекту передбачає набрання ним чинності 1 січня 2010 р. Проте цьому має передувати титанічна законотворча робота, яка потребує активізації зусиль науковців та експертів для формування комплексної та дієвої концепції інституту місцевого референдуму. Рубрика: Окремі думки Міністр юстиції України Микола Оніщук: – На жаль, за 18 років незалежності територіальні громади в Україні так і не отримали унормованих на законодавчому рівні дієвих інститутів і форм локальної демократії, котрі є звичними для багатьох держав – учасниць ЄС. Системний аналіз Конституції та законів України дозволяє стверджувати, що місцевий референдум є конституційно закріпленою формою безпосереднього волевиявлення територіальних громад у відповідних адміністративно-територіальних одиницях щодо вирішення найважливіших питань місцевого значення шляхом прямого голосування. До того ж місцевий референдум є пріоритетною формою правотворчості територіальних громад, адже рішення, прийняті в такий спосіб, втілюють волю та законні інтереси територіальної громади, отже, мають відповідну юридичну силу. Член ЦВК Адрій Магера: – Загалом норми зазначеного проекту та його зміст є позитивними. Уже минув перший етап кодифікації виборчого законодавства – об’єднання двох законодавчих актів в один, а саме законів про проведення виборів депутатів місцевих рад та депутітів ВР АР Крим. На черзі наступний етап – прийняття Виборчого кодексу, який об’єднає всі без винятку норми, що стосуються виборчого законодавства. Що стосується референдуму, потрібно визначитись, яким шляхом ми йдемо: чи то розділення одного законодавчого акта на два (про всеукраїнський референдум і про місцеві референдуми), чи то кодифікації. На мою думку, Україні потрібен кодифікований закон, у якому будуть зосереджені всі питання – як виборів, так і місцевих референдумів.



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№5-8 | 24 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Уряд поновив роботу антирейдерських аграрних штабів.
  • Поради від Мін’юсту бізнесу.
  • За тиждень стягнуто 20,8 млн грн. заборгованості по зарплаті.
  • Перша церемонія реєстрації шлюбу у будівлі Мін’юсту.
Придбати PDF-версію

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________