Проблеми корпоративного управління

Нещодавно в Міжнародному інституті бізнесу відбулася конференція. На ній було презентовано Професійну асоціацію корпоративного управління (далі – ПАКУ, Асоціація), створену в серпні 2009 р. з метою підвищення статусу, професіоналізму та авторитету фахівців з корпоративного управління, що працюють в українських компаніях. Професійне товариство Визнані в усьому світі стандарти корпоративного управління поступово стають звичайною практикою і для українського бізнесу. Причина цього – активізація українських компаній, які шукають нові джерела фінансування, у тому числі через вітчизняні та міжнародні фондові ринки (як-от приватні розміщення акцій, ІРО). Це зумовлює якісно інші вимоги до прозорості бізнесу, необхідність дотримання жорстких вимог, які висуває новий Закон «Про акціонерні товариства», а також найкращих практик корпоративного управління. Змінюються форми роботи з акціонерами, зростає їхня активність, що зумовлює поступове витиснення із середовища акціонерів «пересічних» громадян, посилення впливу інституційних акціонерів на корпоративну поведінку компаній, перетворення greenmail та рейдерства на прибуткові напрями бізнесу. Усе це призводить до поступової відмови від аматорства в побудові моделі корпоративного управління. За останні кілька років практично в кожній українській компанії з’явилися фахівці, що відповідають за корпоративне управління, обіймаючи посади менеджерів, секретарів, юристів, що практикують у сфері корпоративного права, консультантів тощо. Держава проти рейдерів Великою проблемою для України є рейдерство та корпоративні захоплення. Не стоїть осторонь цих процесів і держава. Вона намагається допомагати підприємствам, які стали об’єктом рейдерського нападу. Член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, секретар Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств (далі – Комісія) Микола Бурмака (на фото у центрі) поінформував присутніх про завдання Комісії та проведену нею роботу. Комісія, яку скорочено називають «антирейдерською», була створено в лютому 2007 р. і має два завдання: покращити координацію центральних органів виконавчої влади у сфері протидії рейдерству та готувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке стосується державного управління у сфері протидії рейдерству. З 1 серпня 2008 р. по 1 вересня 2009 р. до Комісії надійшли звернення від 207 підприємств різних форм власності. Звісно, звернень було більше, але не всі вони належали до компетенції Комісії: вона займається підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки України, підприємствами-монополістами на відповідному ринку та тими, у яких частка держави перевищує 50%. Ситуація навколо 140 із цих 207 підприємств певним чином врегульована – за допомогою заходів реагування, роз’яснень і надання доручень на перевірку компетентним органам. Наприклад, Комісія займалася конфліктом стосовно «Олейни», який на сьогодні врегульований. Хоча важко сказати, що мало вирішальне значення: втручання Комісії чи мудрість сторін, які вирішили домовитись. Що стосується інших 67 підприємств, ситуація на контролі, тобто конфлікт поки триває. Тридцять вісім із 67 справ, тобто 60%, знаходяться на різних етапах розгляду в різних інстанціях судової гілки влади. Досвід показує: якщо акціонери або конфліктуючі сторони перенесли розгляд ситуації до суду, процес триватиме довго. Доведеться пройти всі інстанції аж до ВСУ. З погляду регіональності, як зазначив Микола Бурмака, більшість звернень стосуються АР Крим, далі йдуть Одеська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська та Львівська області. Законодавчі прогалини Директор з корпоративного управління ТОВ «СігмаБлейзер Україна» Діана Смахтіна розповіла про законодавчі прогалини в Законі «Про акціонерні товариства», які перешкоджають ефективній роботі наглядової ради. Зокрема, пані Смахтіна зазначила, що треба дуже уважно читати Закон, адже окрім Розділу VIII «Наглядова рада» у ньому є вказівки на повноваження наглядової ради АТ. Доповідач звернула увагу на те, що формулювань, які містяться в ст. 51 Закону «Створення наглядової ради акціонерного товариства», явно недостатньо, тому треба намагатися включити до статуту ті положенні, яких немає в Законі. У ст. 52 «Компетенція наглядової ради» є п. 23, який визначає, що до компетенції наглядової ради належить вирішення інших питань, які стосуються виключної компетенції наглядової ради згідно із Законом або статутом акціонерного товариства. Як свідчить практика, до таких питань належать: затвердження річного бюджету та стратегії товариства, політика управління ризиками, затвердження бізнес-планів та контроль за їх реалізацією. Пані Смахтіна також застерегла, що в жодному разі не слід користуватися нормою ч. 2 п. 13 ст. 52, яка говорить: якщо наглядова рада відсутня, питання обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом. Якщо немає наглядової ради, нехай це питання вирішують збори, але аж ніяк не виконавчий орган. Широкої роз’яснювальної роботи потребує й механізм кумулятивного голосуванння, який застосовується при обранні членів наглядової ради. Кумулятивне голосування – це голосування під час обрання органів товариства, при якому загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу АТ, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Усі присутні визнали цей механізм досить складним. Це засвідчив і наведений приклад: три спроби здійснити кумулятивне голосування дали абсолютно різні результати, тоді як всі учасники голосування мали чіткі позиції і не змінювали їх у ході голосування. Отже, Закон «Про акціонерні товариства», який щойно вступив у силу, потребує як роз’яснень, так і доопрацювань з метою заповнення законодавчих прогалин, що впливають, зокрема, і на здійснення корпоративного управління. Ще доводить і той факт, що група науковців, яка розробляла Закон, продовжує працювати, але вже над його вдосконаленням. Одним із напрямів діяльності робочої групи є розробка типових статутів акціонерних товариств, обговорення перших зразків яких заплановане на початок жовтня.