Українсько-канадська судова співпраця

Як вже повідомлялося у попередньому номері «ПТ», 9 жовтня 2009 р. в приміщенні Апеляційного суду м. Києва відбулася конференція «Внесок Українсько-канадського проекту судової співпраці в процес реформування судової системи України», яка була організована в рамках Українсько-канадського проекту судової співпраці за участю представників судової системи України та Канади, науковців, представників громадськості та ЗМІ. Під час відкриття конференції Уповноважений з федеральних судових справ Канади Клод Прованше розповів про другий етап Українсько-канадського проекту судової співпраці, що стартував 9 листопада 2006 р. Головною метою проекту є сприяння утвердженню верховенства права, демократичного розвитку та ефективного управління в Україні через фахову та незалежну судову систему, ефективну і прозору діяльність судів. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань: удосконалення і реорганізацію процесу адміністрування в модельних судах, що дозволить підвищити якість правосуддя та його ефективність, а також полегшить доступ громадськості до судочинства; розвиток потенціалу Академії суддів щодо навчання суддів та працівників апарату судів; забезпечення інформаційного обміну між громадськістю та судами. У роботі конференції взяв участь Надзвичайний і Повноважений Посол Канади в Україні Даніель Карон, котрий розповів про політичні пріоритети Канади у її співпраці з Україною та підходи до розробки і реалізації проектів технічної допомоги. Пан посол зазначив, що Україна є однією з 20 країн, яким Канада надає допомогу, адже в Канаді найчисельніша спільнота українців, що проживають за межами України. Заступник голови ДСАУ Олександр Лощихін у своєму виступі відзначив здобутки Українсько-канадського проекту судової співпраці. За словами пана Лощихіна, проект реалізується успішно: він дав матеріальну, технічну й організаційну можливість обмінятися досвідом, отримати нове обладнання та передові технології, а також адаптувати в України кращі досягнення світової судової системи. Директор Проекту Офісу Уповноваженого з федеральних судових справ Канади Олег Шаков розповів про партнерські організації проекту. З боку України це ВСУ, Рада суддів України, ДСАУ, Академія суддів України, три модельні суди (Апеляційний суд м. Києва, Дніпровський районний суд м. Києва, Малиновський районний суд м. Одеси), а з боку Канади – Офіс Уповноваженого з федеральних судових справ Канади, Канадський національний інститут суддів та Адміністративна судова служба. Діяльність модельних судів спрямована на виконання низки завдань, як-от: розвиток орієнтації на надання послуг працівниками апарату суду, модернізація діловодства шляхом перегляду процедур включно із системою документообігу та широким застосуванням комп'ютерних мереж, передача деяких адміністративних функцій від суддів до працівників апарату, розвиток стратегічного планування в судах. Три модельні суди Українсько-канадського проекту стали пріоритетними у сфері обміну між канадськими та українськими експертами, здійсненні навчальних поїздок, експертної підтримки, проведенні консультацій та семінарів. Ці суди реалізовуватимуть, випробовуватимуть та оцінюватимуть вплив нових процесів, процедур та інструкцій, розроблених у ході реалізації проекту. Про забезпечення відкритості та доступності правосуддя в Україні, а також про результати впровадження в модельних судах проекту нових підходів до організації роботи суду розповіли голова Івано-Франківського міського суду Андрій Малєєв, голова Апеляційного суду м. Києва Антон Чернушенко, голова Дніпровського районного суду м. Києва Володимир Хіміч і голова Малинівського районного суду м. Одеси Леонід Лічман. Коментар учасника Голова Апеляційного суду м. Києва
Антон Чернушенко: – Співпраця в рамках Українсько-канадського проекту надзвичайно важлива, адже вітчизняна судова система, і в тому числі Апеляційний суд, іде цим шляхом впродовж трьох років. На цьому шляху трапляються і помилки, але їх не можна уникнути. Важливо те, що ми отримали можливість запозичити досвід, який накопичили суди Канади. Найголовніше, що ми мали зробити, – створити умови не лише для працівників суду, але й для громадян, які його відвідують. У 2008 р. Апеляційний суд переїхав до нової сучасної будівлі. Було створено всі необхідні умови для належного відправлення правосуддя. Адже дуже важливо, щоб судова установа зустрічала людей з гідністю. Не можна, щоб люди відчували приниження в суді. Що б не говорили про реформування, якщо ми не створимо належних умов, ми ніколи не досягнемо високого рівня. Апеляційний суд м. Києва є єдиним апеляційний судом серед учасників проекту. Це також важливо, адже ми сподіваємося, що здобутий нами досвід використають й інші суди. Не можна оминути увагою й автоматизацію діловодства. У нашому суді нею почали займатися у 2004 р. Уже створена повноцінна комп’ютерна мережа, яка забезпечує повну автоматизацію всіх процесів. Зараз можна без перешкод отримати будь-яку інформацію про розгляд справ в апеляційному суді. Проте це не означає, що в Апеляційного суду немає проблем. Сьогодні пролунала думка, що між судами і ЗМІ виникли складні стосунки. Мені здається, що вони не складні. Справа в іншому. Робота судів завжди була гласною – навіть радянське законодавство передбачало відкритий розгляд справ, – але суди ніколи не презентували її. Це і пояснює надзвичайно негативне ставлення до судових установ. Насправді ж у них набагато менше недоліків, ніж вважають ЗМІ.