Тижнева естафета антикорупційних заходів

Як відомо, 1 січня 2010 р. наберуть чинності три законодавчі акти, покликані вилікувати українське суспільство від однієї з найтяжчих хвороб – корупції. Цей антикорупційний «тріумвірат» складається із законів «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Чи стануть вони панацеєю від корупційних проявів в Україні? Міністр юстиції України Микола Оніщук (на фото 1) переконаний, що завдяки «антикорупційній трійці» корупцію як суспільне явище можна буде подолати за кілька років.>На цьому він наголосив>під час прес-конференції «Чи зникне корупція в Україні через декілька років?», яка відбулася 12 листопада ц.р. в інтернет-холдингу «Обоз.ua». «Антикорупційні закони мають запобігати та протидіяти корупції насамперед серед осіб, яких держава наділяє владними повноваженнями», – зазначив пан Оніщук, проілюструвавши цю тезу прикладами. Так, згадані закони обмежують прийняття подарунків публічними службовцями в процесі виконання ними посадових обов’язків. Крім того, має бути створений єдиний реєстр осіб, яких коли-небудь притягали до відповідальності за корупційні дії. «Особу, яка потрапила до такого реєстру, не візьмуть на державну службу», – констатував Микола Оніщук. Пропозиції міжнародних експертів Минулий тиждень пройшов під гаслом „Ні” корупції”. Цьому сприяв і візит до України міжнародних експертів – президента Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) Драго Коса (на фото 2) та генерального інспектора департаменту юстиції США Глена Файна (на фото 3). 16 листопада ц.р. Микола Оніщук провів із закордонними гостями офіційні зустрічі, під час яких Драго Кос наголосив на готовності Ради Європи співпрацювати з Україною задля реалізації нового антикорупційного законодавства. «Україна перейшла до головного етапу – практичного застосування антикорупційних законів. Рада Європи запропонувати їй новий проект співпраці, мета якого – імплементація цих законів у реальне життя», – зазначив пан Кос. Водночас він застеріг від одночасної реалізації великої кількості антикорупційних ініціатив, крім тих, які вже ухвалені чи перебувають на розгляді у ВРУ. Драго Кос вважає також недоречним розпорошення антикорупційних повноважень серед кількох антикорупційних органів та структур. «Україна потребує Національного бюро антикорупційних розслідувань, – заявив пан Кос під час прес-конференції «Корупція в публічному секторі. Вдосконалення вітчизняного законодавства», яка відбулась у цей же день в ІА «Укрінформ». –Створюючи цей орган, потрібно приділити належну увагу добору кадрів. Адже з корупцією не можуть боротися самі корупціонери». Драго Кос зазначив, що суттєві результати боротьби з корупцією продемонстрували саме ті країни пострадянського простору, у яких є подібні структури. Зокрема, у сфері розслідування випадків корупції лідирують Литва та Латвія. Президент GRECO, схваливши проект Закону «Про Національне бюро антикорупційних розслідувань» № 5031, наголосив, що треба створити антикорупційний підрозділ при кожному міністерстві. Слід зазначити, що автори цієї законодавчої ініціативи запропонували створити нову структуру з антикорупційних розслідувань, яка матиме вузьку спеціалізацію і зосередиться на виявленні та розслідуванні фактів корупції серед вищих посадових осіб. Глен Файн розповів, що в усіх центральних органах виконавчої влади США діє генеральна інспекція. Її функція – контролювати зловживання та сприяти ефективній роботі державних органів. «У США інспекції є незалежними органами і звітують перед антикорупційним агентством, яке бореться з хабарництвом та зловживанням посадовим становищем», – зазначив пан Файн.                                                                                                            Робота на перспективу Шляхи вдосконалення вітчизняного антикорупційного законодавства обговорили й учасники круглого столу, організованого комітетом ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Третім компонентом Порогової програми корпорації «Виклики тисячоліття». Член парламентського комітету Олександр Рябека переконаний, що вітчизняне антикорупційне законодавство потребує вдосконалення. Адже важливо встановити загальні вимоги до поведінки осіб, уповноважених виконувати функції держави та місцевого самоврядування. Згідно з цими вимогами громадськість оцінюватиме доброчесність, неупередженість та ефективність публічних службовців. Цілями запровадження їхньої професійної етики мають стати попередження та врегулювання конфлікту інтересів, бо в більшості випадків корупція з’являється там, де приватний інтерес впливає або може вплинути на виконання обов’язків публічними службовцями. Учасники заходу акцентували увагу на законопроектах, спрямованих на подальшу боротьбу з корупцією. Наприклад, головною особливістю проекту Закону «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби» № 4472 є те, що він допомагає виявити не лише факти незаконного збагачення публічних службовців, але й фінансові конфлікти інтересів, які можуть виникнути або виникли в публічних службовців під час виконання ними своїх функцій. До того ж законопроект передбачає широке коло суб’єктів декларування з огляду на те, що наявність високих корупційних ризиків досить часто обумовлена не рівнем посади, яку обіймає публічний службовець, а характером функцій, які він виконує. Проект Закону «Про правила професійної етики на публічній службі та запобігання конфлікту інтересів» № 4420-1 спрямований на усунення причин та умов корупційних діянь і злочинів у сфері службової діяльності. Сучасне українське законодавство практично не передбачає таких засобів, що суттєво ускладнює діяльність з попередження відповідних правопорушень. Місце в рейтингу корумпованих держав Про те, яке місце займає Україна в рейтингу найкорумпованіших держав світу та що у зв’язку з цим чекає на українців після виборів Президента, дізналися учасники прес-конференції «Корупція в Україні: чи справдилися побоювання міжнародних експертів?», яка відбулася 17 листопада ц.р. в ІА «Укрінформ». Під час заходу президент творчого об’єднання «ТОРО» (контактна група в Україні – Тransparency International) Олексій Хмара (на фото 4) представив „Індекс сприйняття корупції – 2009”, підготовлений Transparency International. Як засвідчило це дослідження, поширення корупції набуває загрозливого масштабу. Зокрема, якщо у 2006 р. Україна, маючи 2,8 балу, посідала 99–104-те місце серед 163 країн світу, у яких здійснювалося дослідження, то у 2009-му з результатом 2,2 балу вона опинилася на 146–153-му місці серед 180 країн, охоплених цьогорічним індексом. «Наслідки цієї тенденції нескладно передбачити, – переконаний пан Хмара. – Серед них політична нестабільність, можливість економічних потрясінь і конфліктних ситуацій». Натомість урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Юрій Сухов (на фото 5) під час прес-конференції висловив оптимістичний погляд на ситуацію. «В Україні населення рідше, ніж раніше, стикається з проявами корупції, одержуючи послуги від держави», – зазначив пан Сухов, посилаючись на результати дослідження, проведеного в Україні в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна». За даними дослідження рівень перебування респондентів у певних корупційних відносинах з посадовцями зменшився з 67,5% у 2007 р. до 62% у 2009 р. При цьому пан Сухов зазначив, що сприйняття корупції населенням і фактичний стан речей у цій сфері не завжди відповідають одне одному. «Відкритість влади в боротьбі з корупцією та збільшення обсягу інформації про її викриття можуть призвести до того, що населення сприйматиме їх як збільшення проявів корупції», – вважає пан Сухов. Крім того, доповідач сподівається, що із впровадженням пакету антикорупційних законів в Україні буде зроблено серйозний крок до зменшення рівня корупційності влади. Правозастосовні й організаційні аспекти Переймаючи тижневу естафету антикорупційних заходів, комітет ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та колегія Головного управління державної служби обговорили на спільному засіданні правозастосовні й організаційні аспекти реалізації Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» (далі – Закон). Голова парламентського комітету>зазначив, що в Законі визначені такі поняття, як «конфлікт інтересів», «корупція», «корупційне правопорушення», «неправомірна вигода» тощо. Таким чином, чітко розмежовані приватні та службові інтереси, а також усунуті протиріччя, що дозволяли вільно трактувати деякі поняття і, як наслідок, уникати відповідальності. Учасники заходу наголосили, що Закон докорінно змінює підхід до розуміння корупції та передбачає низку правових інститутів, не властивих вітчизняним правовим традиціям. Голова колегії Головного управління державної служби Тимофій Мотренко (на фото 6) зазначив, що один з основних механізмів запобігання корупції – добір на публічну службу висококваліфікованих кадрів, поведінка яких відповідає вимогам доброчесності. Саме тому Закон запроваджує спеціальну перевірку щодо осіб, які претендують на посади, пов'язані з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Проведення спеціальної перевірки покладається на керівника органу державної влади або місцевого самоврядування, на посаду в якому претендує особа. Учасники засідання наголосили на тому, що законодавство більшості розвинених країн приділяє велику увагу конфліктам інтересів. Ця проблема стала надзвичайно важливою і для України. У суспільства не має бути жодних сумнівів у доброчесності публічної служби. Приймаючи рішення чи вчиняючи адміністративні дії, публічні службовці не повинні керуватися приватним інтересом. Тому закон зобов'язує їх регулярно подавати відомості не лише про свої доходи, але й про витрати, що дозволяє запобігти незаконному збагаченню цих осіб.