Український менталітет та Європейський суд з прав людини, або Як українці до суду звертаються В Україні стає все актуальнішою практика звернення громадян та недержавних підприємств до Європейського суду з прав людини. У 2009 р. Україна випередила Польщу та Румунію за кількістю справ, що перебувають у провадженні Суду, і посіла за цим показником третє місце після Росії та Туреччини.
Попереду нас лише Росія
З моменту ратифікації Україною Європейської конвенції про захист прав людини до Європейського суду звернулося більше 20 тис. українських громадян і юридичних осіб. За цей час було ухвалено понад 400 рішень щодо України. У 2008 р. Європейський суд виніс 110 ухвал, згідно з якими з України на користь позивачів стягнули 20,5 млн грн.: 5 млн грн. витрачені на відшкодування морального збитку і 15 млн грн. – на виконання рішень національних судів.
За перше півріччя 2009 р. Європейський суд виніс 58 ухвал щодо України. Станом на 1 жовтня 2009 р. у провадженні Європейського суду перебувають більше 9 800 справ проти України, внаслідок чого вона піднялася з п'ятого на третє місце в загальному рейтингу кількості справ цього Суду.
Європейська конвенція «Про захист прав людини і основних свобод», яка проголосила основоположні права людини і створила особливий механізм їх захисту, набула чинності 3 вересня 1953 р. Юрисдикція Європейського суду з прав людини, як міжнародного судового органу, розповсюджується на держави, що є членами Ради Європи і ратифікували Європейську конвенцію. Основне завдання Суду – забезпечення неухильного дотримання норм Конвенції державами-членами. Європейський суд виконує це завдання, розглядаючи конкретні справи, прийняті ним до провадження на основі індивідуальних скарг, які подають фізичні та юридичні особи. Держава – член Ради Європи також може подати скаргу на порушення Конвенції іншою державою-членом.
Які права захищає Конвенція
Звертаючись до суду, слід дотримуватися певних вимог, що їх висувають до скарг. Готуючи текст скарги, треба врахувати низку обставин. Зокрема, предметом скарги можуть бути тільки права, які гарантують Конвенція та її Протоколи. Перелік цих прав доволі широкий, але в ньому немає деяких прав, відомих новітньому конституційному законодавству.
Скаргу може подавати лише потерпілий. Навіть якщо подається колективна скарга, кожен повинен довести свої особисті претензії. Скарга має бути подана не пізніше ніж через шість місяців після остаточного розгляду питання компетентним державним органом (Верховним Судом України). Цей термін відновленню не підлягає. Скаржитися можна тільки на ті порушення, які мали місце після дати ратифікації Конвенції державою (Україна ратифікувала цей документ 11 вересня 1997 р.).
Щоб скарга була визнана прийнятною по суті, заявник має вичерпати всі внутрішньодержавні засоби захисту свого права і перш за все судові засоби такого захисту. Скарга не має розглядатися в іншій міжнародній правовій інстанції.
Скарги, що їх направляють до Європейського суду, мають стосуватися подій, за які несе відповідальність публічна влада. Скарги проти приватних осіб і організацій, у тому числі юридичних осіб приватної форми власності, Європейський суд не розглядає.
Як довела практика Європейського суду, розгляд заяв, що надходять з пострадянських країн, ускладнює не лише їх велика кількість, але й те, що в більшості випадків Європейський суд, покликаний відігравати важливу роль у зміцненні демократії та верховенства права, фізично не в змозі вирішити всі проблеми, що виникають у країнах молодої демократії. Офіційне визнання цього означало б, що порушення прав людини в цих країнах є системними, тобто що принцип верховенства права в них не діє. Європейський суд уникає ухвалення радикальних рішень, оскільки це може призвести до їх невиконання. А в цьому разі його діяльність втратить сенс. Суд змушений балансувати між додержанням прав людини і посильністю виконання його рішень для держав-порушниць. Подібний баланс інтересів інкорпорований у практику Суду. Отже, Європейський суд з прав людини не втручається в національне законодавство.
Виконання рішень Суду
Особу, яка звертається до Європейського суду з прав людини, перш за все цікавить виконання його рішень. Порядок виконання рішень Європейського суду в Україні визначає чинний Закон «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини». Він передбачає виплату грошової компенсації фізичним і юридичним особам за порушення Україною положень Європейської конвенції. Така виплата має здійснюватися з державного бюджету в тримісячний термін після набуття чинності рішенням Європейського суду. Станом на 21 червня 2009 р. за рішеннями Європейського суду з державного бюджету України громадянам і юридичним особам було виплачено 44 320 801,04 грн.
Збільшення за останній рік кількості справ проти України, що перебувають у провадженні Європейського суду, а також кількості задоволених скарг свідчить про наявність дієвого міжнародно-правового механізму захисту прав громадян. У більшості випадків громадяни самостійно звертаються до Європейського суду, що не завжди сприяє розгляду та задоволенню скарг. Більшість із них спочатку визнають неприйнятними через неправильне формулювання вимог або посилання на невідповідні статті Європейської конвенції з прав людини.
За допомогою – до французів
Ще одна помилка скаржників полягає в тому, що вони звертаються по юридичну допомогу до іноземних юридичних фірм, зокрема французьких. Люди помилково вважають: оскільки Європейський суд розташований на території Франції, французькі юристи компетентніші в цьому питанні. Насправді це не так. Іноземні юристи зазвичай гірше знають норми українського законодавства, порушення яких і складає предмет судового розгляду. Крім того, звернення до іноземної юридичної фірми тягне додаткові витрати, пов’язані з перекладом, легалізацією документів тощо.
Українські юристи, що спеціалізуються на судовому захисті, можуть якісно підготувати скаргу до Європейського суду, попередньо оцінити її на прийнятність Судом за формальними ознаками, вчасно подати скаргу до Суду, представити інтереси скаржника в Суді, а також супроводжувати виконання рішення Європейського суду на території України.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|