Всі рубрики


Українська фармацевтична галузь: влада vs бізнес

10–12 листопада ц.р. у Києві в готелі «Прем’єр Палац» відбувся ІІ Український фармацевтичний форум, організований Інститутом Адама Сміта (Adam Smith Conferences) за партнерства Європейської бізнес-асоціації. Лейтмотивом цьогорічного представницького зібрання став пошук шляхів розвитку фармацевтичної галузі України. Адже минулий рік поставив серйозні виклики перед гравцями цього ринку, як-от: глобальні зміни у світовій економіці, різка зміна ситуації на міжнародних фінансових ринках і нестабільна економічна обстановка у країни. Усе це підштовхує до перегляду стратегій. Найголовніше питання, що постало перед фармацевтичною промисловістю в Україні, пов’язане з державним регулюванням галузі. Адже посилення державного контролю в цій сфері, на жаль, не на користь бізнесу. Тому керівники компаній, що працюють у різних сегментах фармацевтичної галузі України, обговорили найактуальніші проблеми разом із представниками ключових регуляторних органів українського фармринку. Насамперед представників фармацевтичних компаній цікавила відповідь на запитання: чи можлива продуктивніша співпраця між компаніями і владою в процесі ухвалення законопроектів, що впливають на майбутнє сектора? Адже події останнього часу засвідчили, що влада з незрозумілих міркувань не хоче чути бізнес. Більше того, як констатував регіональний директор Orion Corporation у Східній Європі Віктор Пушкарьов, дії влади дестабілізували фармацевтичний ринок. Це доводять неодноразові спроби обмежити ціни на лікарські препарати. Останньою віхою цього процесу стало прийняття Закону «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення», який, на думку багатьох експертів, створить дефіцит медикаментів у країні. Тим більше що ручне регулювання цін на комерційну продукцію суперечить ринковим законам, за якими живе економіка. На момент підготовки матеріалу Президент ветував цей Закон, але не виключено, що парламент подолає це вето. Стрімке зростання цін на медичні препарати в розпал епідемії грипу продемонструвало «ефективність» і «прозорість» фармацевтичного ринку країни. Винних у ціновому безладі зараз не шукає хіба що державна пожежна служба. Наприклад, як розповів президент фармацевтичної компанії «Фалбі» і президент Аптечної професійної асоціації України Михайло Пасічник, представники різних держорганів перевіряють одну аптеку до шести разів на день. Однак, навіть знайшовши винних і показово покаравши їх символічними штрафами, держава не вирішить проблему зростання цін на ліки в майбутньому. Населення доти відчуватиме тиск на свої гаманці, доки вартість більшості ліків визначатиметься імпортом та валютною складовою. За останній рік ціни на фармпродукцію в середньому зросли на 40%. Якщо точніше, то вартість імпортних препаратів збільшилася на 56%, а вітчизняних – на 26%. При цьому, за словами голови групи європейських фармацевтичних виробників комітету з питань охорони здоров’я Європейської бізнес-асоціації Володимира Ігнатова, валюта, за яку фактично купують усі імпортні препарати і 90% виробничих та вихідних матеріалів для локальної індустрії, зросла в ціні значно більше: долар на 72%, а євро – на 89–94%. «Тобто ціни на лікарські засоби насправді зросли менше, ніж курс долару чи євро», – наголосив пан Ігнатов. Він зазначив: період епідемії показав, до чого може призвести мораторій на збільшення цін. «Респіраторні маски з аптек за ціною 1,52 грн. перемістились у переходи і коштують від 10 грн. Чи має весь фармринок переміститися на базари і в переходи?» – запитує Володимир Ігнатов. До подорожчання ліків, переконаний заступник керівника секретаріату Комітету ВР з питань охорони здоров'я Олег Виноградов, призводить і державна система контролю учасників фармацевтичного ринку. «Щоб потрапити до аптек, лікарський препарат має пройти сім кіл пекла у вигляді дочірніх підприємств Державної інспекції з контролю і якості лікарських засобів, забезпечивши їх безбідне існування», – заявив пан Виноградов. Особливу увагу він приділив саме Держлікінспекції: вона значно збільшила кількість перевірок на ринку, але підроблених препаратів поменшало всього у два – два з половиною рази. В економічно розвинених країнах аналогічні органи виявляють більше сфальсифікованих ліків. Пан Виноградов також повідомив, що згідно зі схемами Держлікінспекції реальна вартість державного контролю якості лікарського препарату зросла з 4,5 тис. грн. до 22,5 тис. грн. «Зараз 11% вартості лікарського засобу складають державні послуги, не передбачені жодним із законодавчих актів», – наголосив доповідач. Не обійшов увагою цінове питання і виконуючий обов’язки голови Антимонопольного комітету України Олександр Мельниченко. Він наголосивши, що учасники ринку мають відпрацювати методику визначення економічно обґрунтованої ціни. Пан Мельниченко переконаний, що необхідно відмовитися від погляду на фармринок як на висококонкурентну сферу, у якій ринкові механізми самі вирішують зазначені проблеми. Особливу увагу слід звернути на ті сегменти, у яких конкуренція спотворена, а суб’єкти господарювання мають великий вплив. «За експертними підрахунками в Україні десять вітчизняних і десять європейських компаній контролюють половину фармринку. Крім того, з 18 тис. зареєстрованих найменувань лікарських засобів у державі виробляють лише 5,5 тис. У 2008 р. 70% лікарських засобів у країну імпортували 26 найбільших суб’єктів господарювання», – наголосив пан Мельниченко.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________