Всі рубрики


Судочинство онлайн: мрія чи реальність?

Ми вже звикли до того, що частина нашого життя проходить в мережі Інтернет. В онлайні ми купуємо речі, спілкуємося з друзями, ділимося враженнями, шукаємо інформацію тощо. Але чи стане настільки ж звичним для України електронне правосуддя? Важко уявити, що судові спори вирішуватимуть у форматі відео-конференц-зв’язку, судові повідомлення надходитимуть електронною поштою, а розгляд справи можна буде відслідковувати на спеціальному інтернет-ресурсі. Такі масштабні зрушення в системі судочинства здаються нереальними, зважаючи на те, що вирішення набагато простіших завдань, пов’язаних, наприклад, з автоматизацією судочинства, просувається нелегко. Прикладом може служити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в адміністративних судах» від 05.06.2009 р. № 1475-VI. Адміністративні суди не можуть виконати його положення. Причина банальна: брак коштів. Ситуація виявилась настільки критичною, що до Верховної Ради України вирішили подати законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо витрат зі здійснення правосуддя адміністративними судами», який має частково вирішити проблему фінансування адміністративного судочинства. Нічого дивного в цьому немає. Все як завжди: спочатку приймаємо Закон, а потім життя доводить його абсолютну непрактичність. Водночас народні депутати вже вдруге виносять на розгляд ВРУ законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо автоматизованого розподілу справ між суддями на випадковій основі)». Цей документ відрізняється від прийнятого Закону тим, що передбачає запровадження автоматизованої системи розподілу справ не лише в адміністративних, але й в інших судах України. Право голови суду розподіляти справи між суддями робить їх залежними, коли розподіл здійснюється за суб’єктивними критеріями. Самі судді зазначають, що така залежність є досить поширеним явищем і інколи виявляється навіть у прямих «рекомендаціях» голови суду щодо того, яке рішення потрібно винести в тій чи іншій справі. Новели Законопроект пропонує доповнити Закон України «Про судоустрій України» статтею, згідно з якою однією із засад здійснення правосуддя в Україні є автоматизований розподіл справ між суддями на випадковій основі. Зокрема, такий розподіл пропонують здійснювати під час реєстрації в суді кримінальних справ, позовних заяв, заяв, клопотань, скарг, а також інших документів, що можуть бути предметом судового розгляду. При визначенні персонального складу суду за допомогою автоматизованої системи враховуються черговість, ступінь завантаженості кожного судді, а також вимоги процесуального закону.  Перелік підстав для відводу судді, викладений у процесуальних кодексах, пропонують доповнити порушенням порядку визначення судді чи складу колегії суддів для розгляду справи, встановленого за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Передбачається, що порядок формування та функціонування такої системи визначатиме Державна судова адміністрація за погодженням із Радою суддів України. Залучення саме цих двох органів до запровадження автоматизованої системи документообігу суду має забезпечити принцип самостійності судів і незалежності суддів. Конструктив + перфекціонізм = великі досягнення Автоматизований розподіл справ між суддями запровадило вже чимало країн. Серед них і Росія. Наприклад, у Вищому арбітражному суді Російської Федерації працює система електронного судочинства. Автоматизований розподіл справ є лише її частиною. Цей інструмент забезпечує розподіл справ між суддям, використовуючи такі критерії, як категорія спору, спеціалізація судді, рівномірність його навантаження, а також його робочий календар. При цьому автоматично формується графік судових засідань на кожен день тижня з приміткою про час та залу проведення засідання. Крім того, система дозволяє здійснювати моніторинг навантаження суддів і процесуальних строків розгляду справ. Автори законопроекту стверджують, що його виконання не потребує залучення додаткових коштів з Державного бюджету. Але, враховуючи досвід адміністративних судів, оптимістичні прогнози малоймовірні. Перетворити цей документ з декларативного на реальний могло б належне фінансове обґрунтування. Прикінцеві положення законопроекту також ставлять під сумнів його втілення. У першій редакції документ передбачав вступ у силу з дня його опублікування. Ще тоді Головне науково-експертне управління зазначило, що реалізація цього положення паралізує роботу судів загальної юрисдикції. Адже системи автоматизованого розподілу справ між суддями, як і самого розподілу справ, фактично не існуватиме. Законотворці подумали і вирішили зробити відстрочку на три місяці. І це попри те, що всі говорять про відсутність грошей у державному бюджеті. А так хочеться побачити нові технології судочинства і в Україні.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________