Всі рубрики


Зона підвищеного ризику, або Як захисти права інтелектуальної власності на фармацевтичному ринку

Фармацевтична галузь є зоною підвищеного ризику з погляду порушень прав інтелектуальної власності. Тому під час спеціальної експертної сесії з правових питань ІІ Українського фармацевтичного форуму, організованого Інститутом Адама Сміта (Adam Smith Conferences), юристи присвятили особливу увагу питанням інтелектуальної власності (даліІВ). Зокрема, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Олександр Мамуня розглянув правові можливості власників прав ІВ на фармацевтичному ринку України, а також розповів про юридичні механізми їх захисту. Доповідач наголосив, що у фармацевтичній галузі здебільшого використовують такі об’єкти ІВ, як:
  • винахід та корисна модель (діюча речовина лікарського засобу, лікарська композиція, спосіб отримання речовини, нове застосування раніше відомої діючої речовини тощо). Зазвичай Державний департамент ІВ видає патент на винахід на 20 років, хоча в Україні є можливість подовжити цей строк ще на п’ять років;
  • комерційна таємниця (як правило, технологічна документація) – інформація, що відповідає критеріям, встановленим законом, і формально визначена власником як комерційна таємниця;
  • торговельна марка, торгова назва чи інше комерційне позначення лікарського засобу, яке використовується суб’єктом для ідентифікації свого товару;
  • промисловий зразок (форма, зовнішній вигляд лікарського засобу та/або його упаковки).
За словами Олександра Мамуні, учасники ринку, які вдало захищають свої права на ІВ, отримують такі конкурентні переваги, як: виключне право ефективно використовувати власні інноваційні досягнення, дозволяти або забороняти використання об’єкта ІВ іншим особам, у тому числі перешкоджати неправомірному використанню об’єкта ІВ. «При цьому слід пам’ятати, що захистити права ІВ особа може, застосовуючи заходи винятково юридичного, а не фактичного характеру», – додав пан Мамуня. Реалізувати повноваження власника прав ІВ можна одним із двох шляхів: за допомогою адміністративно-правового або судового захисту. Адміністративно-правовий захист здійснюють Антимонопольний комітет України (в разі порушення прав ІВ у конкурентному середовищі), органи Міністерства внутрішніх справ (щоб притягти порушника до адміністративної, а в деяких випадках – і до кримінальної відповідальності), Держмитслужба (щоб контролювати переміщення об’єктів права ІВ через митний кордон України) та інші органи фармацевтичної промисловості. Але, на думку Олександра Мамуні, найпоширенішим і, мабуть, найефективнішим способом захисту прав ІВ є звернення до суду з вимогою захистити свої права та законні інтереси на об’єкти ІВ. В Україні доступні такі способи судового захисту прав ІВ: припинення порушення прав на об’єкт ІВ та відшкодування завданого збитку; визнання недійсним охоронного документа; дострокове припинення дії свідоцтва на знак; визнання рішення органу державної влади недійсним або скасування цього рішення. Коментар фахівця Юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Ірина КИРИЧЕНКО: – В епоху глобалізації інновації у фармацевтичній промисловості переорієнтувалися зі стандартних (загальних) підходів до розробки лікарських засобів на створення препаратів, що відповідають індивідуальним особливостям пацієнтів.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-4 | 29 квітня
Тема тижня:
Юридичний форум
Тема тижня
  • Незворотність змін. Мін’юст та міжнародні партнери – втілюємо зміни разом!
  • Проарбітражний підхід. Про підсумки застосування нового арбітражного законодавства.
  • ДП «СЕТАМ» перейшло від Мін’юсту до сфери управління АРМА.
Придбати PDF-версію
 

  

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________