Бюро кредитних історій: особливості регулювання діяльності в Україні

Суспільно-правові відносини, що виникають у сфері збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, в Україні регулює Закон «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23.06.2005 р. № 2704-IV (далі – Закон № 2704-IV). Основним завданням Закону було запровадження механізму формування бюро кредитних історій (далі – Бюро) та порядку їх функціонування, регулювання правовідносин між кредитором та позичальником стосовно поширення та використання інформації, що виникає внаслідок виконання особою кредитних зобов’язань. Ваша кредитна історія Відповідно до цього документа Бюро є юридичною особою, що збирає, зберігає та використовує інформацію, яка складає кредитну історію. До кредитної історії належить сукупність інформації про юридичну чи фізичну особу, що ідентифікує останню, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитним правочином, іншої відкритої інформації про неї. Суб’єктом кредитної історії є будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія. Користувачами Бюро можуть бути лише суб’єкти господарської діяльності, які укладають кредитні правочини та відповідно до договору, сторонами якого є користувач та Бюро, надають та мають право отримувати інформацію, що складає кредитну історію. Інформація про кредитну історію тієї чи іншої особи надається у формі кредитного звіту, що є повним або частковим відображенням її кредитної історії. Бюро може формувати кредитну історію виключно за письмовою згодою її суб’єкта. Крім того, позичальник має право безкоштовно знайомитися з інформацією про свою кредитну історію, вносити до неї зміни чи коментувати зауваження стосовно неправдивості викладеної інформації, а Бюро зобов’язане врахувати ці зміни у кредитній історії позичальника. Діяльність Бюро відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» належить до ліцензійних видів підприємництва. Таким чином держава посилює контроль за діяльністю Бюро та дотриманням ними вимог чинного законодавства. Переваги закону Що стосується розповсюдження користувачами Бюро інформації з кредитного звіту, що може містити банківську чи комерційну таємницю, то користувачі обмежені в праві передавати таку інформацію третім особам, а також не можуть використовувати її для завдань і цілей, не передбачених чинним законодавством. Бюро надають інформацію, яка складає кредитні історії, виключно користувачам та іншим Бюро на підставах, визначених Законом. Слід також зауважити, що надання Бюро кредитних звітів на умовах, визначених Законом та договором, не вважається порушенням банківської або комерційної таємниці. Закон № 2704-IV має такі переваги:

• покращує інформованість банків та інших фінансових установ про своїх позичальників, чим допомагає зменшити кредитний ризик, поліпшує якість кредитних портфелів фінансових установ, а отже, сприяє стабільному та прогнозованому функціонуванню фінансового сектора;
• здешевлює послуги з отримання інформації про позичальників, адже достатньо скористатися послугами Бюро, а не залучати до збору інформації сумнівні структури, які не завжди використовують законні способи її отримання;
• дозволяє фінансовим установам швидко отримувати інформацію, а отже, скорочує час, необхідний, щоб прийняти рішення про можливість надання позики, що покращує роботу фінансової установи, не збільшуючи ризики, притаманні швидкому ухваленню рішень;
• передбачає участь суб’єктів кредитних історій у роботі кредитних бюро, а отже, стимулює позичальників не порушувати кредитні зобов’язання, бо негативна репутація, що знайде відображення у кредитній історії в разі невиконання умов кредитного договору, може позбавити позичальника вигідних умов співробітництва з іншими фінансовими установами або навіть виключити будь-яку співпрацю. Крім того, відповідальне та вчасне виконання зобов’язань може стати безкоштовною рекламою добропорядності позичальника, особливо якщо йдеться про юридичну особу;
• створює конкурентне середовище для державних і приватних структур, що обробляють інформацію, пов’язану з взаємовідносинами кредиторів та позичальників, чим покращує якість послуг у сфері використання кредитних історій.

До прогалин та недоліків Закону № 2704-IV можна віднести таке:

• у ньому не прописані механізми та інструменти контролю Бюро над повнотою та коректністю інформації про позичальників, наданої фінансовими установами;
• не врегульовано захист фінансових установ, які надали інформацію про свою клієнтську базу до Бюро, від нечесної конкуренції з боку інших фінансових установ, які також мають договір з цим Бюро;
• не зрозуміло, чому законодавець передбачив для Бюро мінімальний статутний капітал у розмірі 5 млн грн.;
• враховуючи, що фінансові установи, зокрема банки, здебільшого мають транснаціональний характер, необхідно врегулювання надання кредитних історій користувачам Бюро за межами України, отримання кредитних історій про осіб, які мають зобов’язання за кордоном, тощо;
• необхідно розширити механізм захисту права позичальника на інформацію, яка була передана до Бюро. Зокрема, привести національне законодавство про захист кредитної інформації у відповідність до міжнародних стандартів і вимог.

Насамкінець Бюро – необхідний інструмент регулювання правовідносин, що виникають у сфері збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань. В Україні все більше фінансових установ використовують у своїй діяльності інформаційну базу Бюро, але звернення до неї ще не набуло характеру міжнародної практики. У Європі Бюро відіграють важливу роль у роботі фінансового сектора. На розвиток цих організацій впливає банківська система країни, що має відповідну національну специфіку.