Конституція України встановлює, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Держава несе субсидіарний (додатковий) обов'язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами. Одним із них є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. Виплата здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.
Лише до 18 років
Постанова Кабінету міністрів України від 22 лютого 2006 р. затвердила «Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» (
далі – Тимчасова допомога).
Відповідно до положень цієї постанови тимчасова допомога призначається, коли:
- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю в боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернене стягнення;
- один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнаний в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлене.
Слід зазначити, що така допомога призначається дитині віком до 18 років. Проте дітям, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні, тимчасова допомога не призначається.
Але якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці такого перебування на підставі довідки установи (закладу) про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
Питання про призначення і виплату тимчасової допомоги слід вирішувати за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (
далі – одержувач), в управлінні праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, структурному підрозділі з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (
далі – орган праці та соціального захисту населення). У разі зміни місця проживання (перебування) одержувача орган праці та соціального захисту населення продовжує виплату тимчасової допомоги за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.
Перелік документів
Слід звернути увагу на перелік документів, необхідних для призначення тимчасової допомоги. Так, одержувач повинен подати до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):
- заяву за формою, затвердженою Мінпраці;
- копію свідоцтва про народження дитини;
- довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини;
- довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача.
Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подають такі документи:
- рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину;
- довідку державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;
- довідку відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
- повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлене.
Отримавши всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів приймає рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги.
Умови надання допомоги
Тимчасова допомога дитині призначається
кожні шість місяців починаючи з місяця, у якому подані всі необхідні документи. Для призначення допомоги на
наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, повідомивши в ній про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.
Розмір тимчасової допомоги становить 30% прожиткового мінімуму, передбаченого законом для дитини відповідного віку.
Якщо розмір аліментів, визначений судом у грошовій сумі, менше мінімального розміру аліментів на одну дитину, передбаченого ч. 2 ст. 82 Сімейного кодексу України (тобто менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30% відсотків прожиткового мінімуму, передбаченого законом для дитини відповідного віку.
Припинення виплати
Основними обставинами припинення виплати тимчасової допомоги дитині є:
- встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
- виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
- досягнення дитиною 18-річного віку;
- виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
- влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
- скасування або визнання усиновлення недійсним;
- усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
- відмова від стягнення аліментів;
- добровільне виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти;
- скасування в установленому законодавством порядку рішення суду про стягнення аліментів;
- смерть дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
- смерть одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім або оголошення померлим;
- позбавлення одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав в установленому порядку;
- відібрання дитини в одного з батьків, який її утримує, без позбавлення його батьківських прав;
- встановлення над дитиною опіки чи піклування.
У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган внутрішніх справ у триденний строк повідомляє про це одержувача, орган праці та соціального захисту населення, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа.
Якщо виникла можливість стягнути аліменти з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлене, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховують до державного бюджету.