Сучасні проблеми фондового ринку Щоб обговорити найболючіші проблеми функціонування вітчизняного ринку цінних паперів, наприкінці минулого року Асоціація «Українські фондові торговці» (далі – АУФТ, Асоціація) провела в Києві конференцію «Сучасні питання фондового ринку». Представники Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР, Комісія), саморегулівних організацій (далі – СРО) та професійних учасників фондового ринку розглянули три тематичні блоки. Перший – «Функціонування національної депозитарної системи» – передбачав аналіз механізмів відкриття кореспондентських рахунків між депозитаріями, обговорення основних проблем, які виникають під час відкриття транзитних рахунків, і шляхів їх вирішення. У межах другого блоку – «Функціонування біржової системи» – учасники заходу наголосили на необхідності нормативного врегулювання процедури визначення біржового курсу, розглянули особливості регулювання та податкові аспекти розрахунків за біржовими договорами. Третій блок – «Комунікації та звітність учасників ринку цінних паперів» – був присвячений перспективам спрощення звітності торговців цінними паперами за допомогою інформаційних технологій. Звісно, зазначені питання не вичерпують проблематику функціонування фондового ринку, але вимагають якнайшвидшого розв’язання.
Напрями реформування депозитарної системи
Розвиток фондового ринку в Україні стримує низка проблем, у тому числі і проблеми функціонування національної депозитарної системи. Національна депозитарна система України складається з кількох депозитаріїв з різними статусами та важкопрогнозованими перспективами. Сьогодні ставлення депозитаріїв до ринку та один до одного не можна назвати цивілізованим. Крім корпоративних конфліктів, які вже набридли всьому ринку, на перший план виходять проблеми недобросовісної конкуренції між депозитаріями.
Тому гравці ринку вважають, що національна депозитарна система потребує реформування. Це засвідчили результати анкетування, проведеного Асоціацією для того, щоб з’ясувати позиції учасників фондового ринку. Так, 88,9% стверджують, що рівень конкуренції між депозитаріями цінних паперів в Україні недостатній. 92,3% вважають, що треба зобов'язати депозитаріїв установити кореспондентські стосунки один з одним. 86,8% переконані, що кореспондентські відносини між депозитаріями підвищать рівень конкуренції між ними. 71,1% опитаних прогнозують, що кореспондентські відносини між депозитаріями зменшать тарифи для учасників фондового ринку. На запитання: «Чи вигідні кореспондентські відносини між депозитаріями торговцям цінними паперами?» –«так» відповіли 95,6%. 93,3% вважають, що такі відносити вигідні зберігачам, 70,1% вбачають переваги для депозитаріїв, 97,8% – для власників цінних паперів, 100% – для емітентів. І 98,9% оцінюють такі відносини як корисні для розвитку фондового ринку.
Прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» загострило проблему взаємовідносин між депозитаріями і поставило руба питання про відкриття кореспондентських рахунків у депозитаріях. Раніше приблизно 80% акціонерних товариств випускали акції в документарній формі. Але Закон України «Про акціонерні товариства» передбачає переведення усіх випусків акцій акціонерних товариств у бездокументарну форму. Це має статися 29 квітня 2011 р. Комісія вважає, що в жодному разі не можна порушити систему обліку прав власності, яка створена та діє в Україні. ДКЦПФР провела велику роботу, результатом якої стало підписання договору про відкриття кореспондентських рахунків між Національним депозитарієм України та Всеукраїнським депозитарієм цінних паперів. Але це тільки перший крок.
Потрібна чесна конкурентна боротьба між депозитаріями, якій мають передувати покращення технологічних можливостей та послуг для клієнтів депозитаріїв і здешевлення їхніх послуг. А для чесної конкуренції необхідні рівні можливості. Всеукраїнський депозитарій цінних паперів не наділений правом присвоювати міжнародний ідентифікаційний номер ІSIN цінним паперам, а Національний депозитарій України використовує можливість, надану йому законодавством, щоб спонукати емітентів до передачі глобальних сертифікатів саме йому. Було б добре, якби ДКЦПФР врегулювала це питання та зробила неможливим використання зазначеного інструменту одним із депозитаріїв у конкурентній боротьбі за емітента.
«Ринку не так вже й багато потрібно від депозитаріїв – насамперед якісне, уніфіковане та зрозуміле обслуговування фондових бірж, зберігачів та емітентів за ринковими тарифами. Це головна і єдина умова ринковості будь-якого депозитарія. А в умовах конфлікту депозитарії не покращують обслуговування, а накопичують ризики для фондового ринку», – констатував Сергій Антонов, голова ради Асоціації. Цю проблему слід вирішувати, не чекаючи законодавчих змін. Хоча вони теж потрібні.
У першу чергу слід зобов’язати депозитаріїв установити кореспондентські відносини, регламентувати на рівні ДКЦПФР формат документів, обов’язкових для застосування (договору про встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями, договорів між депозитарієм і зберігачем, депозитарієм і емітентом, депозитарієм і фондовою біржею), встановити граничні тарифи на послуги депозитаріїв (з урахуванням вимог антимонопольного законодавства), а також вимоги до ІТ-систем депозитаріїв і формування документації.
«Безумовно, такі заходи змусять депозитаріїв конкурувати за якість та вартість послуг, які вони надають іншим професійним учасникам фондового ринку, що є нормальним ринковим механізмом», – констатував пан Антонов.
Участь СРО в удосконаленні нормативної бази
Доповідачі не оминули увагою й участь СРО в удосконаленні нормативно-правової бази. Як зазначив член ДКЦПФР Олексій Петрашко, у 2009 р. на вітчизняному фондовому ринку з’явилася єдина повнофункціональна СРО торговців цінними паперами – АУФТ. У результаті на ринку цінних паперів функціонують три СРО: Асоціація, Українська асоціація інвестиційного бізнесу та Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв. «Регулятор та учасники ринку мають створювати умови для ефективної торгівлі цінними паперами», – зазначив пан Петрашко, додавши: ДКЦПФР планує активно співпрацювати з АУФТ і підтримувати її у вирішенні всіх проблем.
Асоціація, за словами Сергія Антонова, пропонує низку заходів із розвитку вітчизняного фондового ринку. Так, на нормативно-правовому рівні доцільно запровадити уніфікований формат договорів про встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями та іншими учасниками ринку, розширити та уточнити поняття «транзитний рахунок» і передбачити можливість відкриття таких рахунків у депозитарії. Необхідно запровадити спеціалізовані програмні продукти депозитарного обліку (або вимоги до них), функціональні можливості яких дозволять підтверджувати право власності на цінні папери, що обліковуються на транзитних рахунках.
Водночас треба встановити відповідальність торговців цінними паперами за облік прав власності на такі папери, які обліковуються на транзитних рахунках, врегулювати взаємовідносини між зберігачем та брокером, торговцем та його клієнтом. А щоб прискорити розрахунки за договорами, укладеними на біржах, пан Антонов пропонує використовувати легітимні механізми забезпечення грошових розрахунків. Крім того, треба якомога скоріше врегулювати на нормативно-правовому рівні процедури визначення біржового курсу. До речі, при ДКЦПФР створена робоча група з підготовки відповідного нормативного акта.
Розвиток національного фондового ринку, поява нових видів операцій і необхідність захисту прав інвесторів вимагають постійного відновлення звітності, забезпечення її прозорості та повноти, а також поглиблення контролю. Однак це ще більше ускладнює діяльність торговця з огляду на існуючий порядок надання звітності. АУФТ виступає за перегляд порядку подання звітності, передбаченого для торговців цінними паперами, щоб виключити її дублювання різними структурними підрозділами регулятора, і за перехід до електронної системи документообігу. Причому Асоціація вважає за доцільне розглянути можливість передачі повноважень щодо прийому звітності від Комісії до СРО.
«Ці заходи покликані вдосконалити систему обліку прав власності на цінні папери, розвитку організованого фондового ринку, а також покращити інвестиційний клімат у країні загалом», – підсумував пан Антонов.
Замість висновків
Фондовому ринку сьогодні потрібні: по-перше, прогресивна інфраструктура, що має забезпечити швидкі та прозорі розрахунки за договорами, укладеними насамперед на біржах, у тому числі за допомогою транзитних рахунків; по-друге, справедливий біржовий курс, що сприятиме перенесенню торгівлі цінними паперами на організовані ринки та збільшить зацікавленість інвесторів у купівлі-продажу цінних паперів на організованих ринках; по-третє, зрозумілі та легітимні правила розрахунків, а по-четверте, ясність щодо первинних документів.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|