Всі рубрики


Система банкрутства в Україні: крізь минуле до майбутнього

Ефективна система банкрутства вкрай важлива, особливо за часів економічної кризи, коли компанії стикаються з браком готівкових коштів, а отже, не можуть виконувати свої зобов’язання перед кредиторами. На жаль, чинне законодавство України у сфері банкрутства не забезпечує швидку та ефективну ліквідацію неплатоспроможних підприємств або реабілітацію потенційно платоспроможних компаній. З огляду на це для подальшого розвитку економіки України та прискорення її виводу з кризи необхідно реформувати діючу систему банкрутства, створити стимули для оздоровлення неплатоспроможних підприємств, посилити захист кредиторів та інвесторів. Щоб обговорити пріоритети майбутньої реформи системи банкрутства в України та кращу практику функціонування таких систем в інших країнах, наприкінці минулого року Міністерство економіки України за підтримки групи Світового банку провело в Києві міжнародну конференцію «Шляхи оптимізації системи банкрутства в Україні». Учасники заходу розглянули шляхи створення ефективного регуляторного середовища для арбітражних керуючих та проблему банкрутства державних підприємств. Сучасний стан Відкриваючи конференцію, перший заступник міністра економіки Анатолій Максюта (на фото 1) наголосив, що процедуру банкрутства в Україні використовують для розширення бізнесу та розподілу власності, а не для відновлення платоспроможності підприємства. Директор Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України Юліан Хорунжий (на фото 2) зазначив, що попри всі прогнози банкрутств під час кризи поменшало. Так, у січні – листопаді 2009 р. кількість банкрутств комерційних підприємств в Україні зменшилася на 25% – з 3245 до 2611. Кількість порушених справ про банкрутство держпідприємств за 11 місяців 2009 р. зменшилась на 83% – з 192 до 105. Поменшало і фіктивних банкрутств, основними цілями яких були перерозподіл форм власності, ухилення від сплати податків або кредитів. Пан Хорунжий пояснив ці показники насамперед нестачею вільних коштів в обороті компаній, у зв'язку з чим кредитори охоче реструктуризують заборгованості. Іншою причиною доповідач вважає підвищення свідомості боржників. «Боржники усвідомлюють усю небезпеку банкрутства під час кризи, тому і погоджуються на переговори з основними кредиторами щодо реструктуризації», – пояснив Юліан Хорунжий. Проте для багатьох підприємств, які не змогли впоратися з наслідками кризи, банкрутство є неминучим. «У цій ситуації необхідно встановити прозору та швидку процедуру банкрутства, що дасть боржникові шанс відновити свою платоспроможність, захистити інтереси кредиторів і запобігти прихованому виводу активів з підприємства», – зауважив Андрій Лобач, старший менеджер проектів фонду «Ефективне управління». Недоліки діючої процедури банкрутства Вітчизняна процедура банкрутства вкрай неефективна, дорога та занадто тривала. В Україні дуже низький показник відшкодування вимог кредиторів. У середньому він становить 9%, тоді як у країнах Східної Європи та Середньої Азії – 28%. На процедури, пов'язані з банкрутством, в Україні витрачається 42% коштів від загальної вартості бізнесу, а в країнах Східної Європи та Середньої Азії – лише 13%. Крім того, процес відновлення платоспроможності боржника та/або визнання його банкрутом триває в Україні в середньому три роки. Водночас у 90% випадків банкрутство призводить до ліквідації підприємства. Саме тому, за словами пана Лобача, кардинальна зміна процедури банкрутства має стати пріоритетом держави у 2010 р. На думку народного депутата Юрія Воропаєва (на фото 3) , одним із найбільших недоліків чинного законодавства про банкрутство є об’єднання в руках держави двох функцій, які суперечать одна одній. «Захист інтересів держави як власника і нагляд за діяльністю арбітражних керуючих належать до компетенції Мінекономіки. Через це один несумлінний чиновник може практично повністю контролювати процес банкрутства. Ці функції слід максимально розвести», – наголосив доповідач. За словами пана Воропаєва, необхідно також посилити вимоги до арбітражних керуючих, створити умови для розвитку саморегулівних організацій арбітражних керуючих, скоротити загальну тривалість процедури банкрутства, переглянути механізм повідомлення кредиторів про порушення справи щодо банкрутства боржника тощо. На думку партнера київського офісу МЮФ CMS Cameron McKenna Даніеля Білака, розвитку в Україні судочинства з питань банкрутства заважають корупція, недостатня відповідальність, слабкий режим реструктуризації, недосконалість механізму ініціювання банкрутства боржником, неврегульованість процедури банкрутства фізичних осіб тощо. Щоб вирішити ці проблеми, пан Білак рекомендував внести до законодавства процедурні зміни щодо ініціювання провадження у справі про банкрутство, посилити відповідальність сторін і врівноважити позиції боржника та кредитора. Пріоритети майбутньої реформи Більшість норм вітчизняного законодавства про банкрутство застаріли і не відповідають економічному стану України. Тому мало в кого є сумніви щодо внесення комплексних змін до законодавства, яке регулює процедуру банкрутства. Перші кроки на цьому шляху зробив Департамент з питань банкрутства Мінекономіки, який розробив проект Закону «Про внесення змін до чинного Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До того ж робоча група під егідою фонду «Ефективне управління», до якої входять судді, арбітражні керуючі, юристи-практики та представники профільних міністерств, розробляє новий Закон «Про банкрутство», покликаний замінити чинний нормативний акт. «У законопроекті ми переглядаємо умови дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, уточнюємо підстави оскарження угод, що має зупинити виведення активів підприємства до порушення справи про банкрутство, пропонуємо низку механізмів реструктуризації боргу, регламентуємо процедуру ліквідації тощо», – розповів Олексій Сошенко, радник юридичної компанії Clifford Chance та член зазначеної робочої групи. Тож залишається сподіватися, що 2010 р. стане роком нового Закону «Про банкрутство», який сприятиме залученню інвестицій у вітчизняну економіку. Коментар учасника «Західних інвесторів турбує непередбачуваність процедури банкрутства в Україні» Юридичний радник МЮК Clifford Chance
Олексій СОШЕНКО: – Наші клієнти стурбовані тим, що чинний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) недостатньо захищає їхні права. Проблемною для кредиторів може стати норма Закону, відповідно до якої їхні вимоги вважаються погашеними і не можуть бути відновлені, якщо кредитор пропустив 30-денний строк подачі судових вимог до боржника. Цей строк відліковується з моменту офіційного опублікування в українських друкованих ЗМІ інформації про порушення провадження у справі щодо банкрутства. Більшість проаналізованих нами іноземних законодавчих актів не містять такої редакції зазначеної норми. Для західних інвесторів це положення є проблематичним, адже вони не можуть щодня відслідковувати відповідні публікації в офіційних українських виданнях, отже, ризикують пропустити строк подачі відповідної заяви. Ця проблема актуальна і для українських банків, які мають справу з тисячами клієнтів і не можуть щодня відслідковувати інформацію про порушення провадження у справі щодо їхньої неспроможності. Крім цього, у Законі нечітко визначена суть мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, мораторій поширюється на грошові зобов'язання, строк виконання яких наступив до дня порушення провадження у справі про банкрутство. Якщо ж строк виконання відповідних грошових зобов'язань наступає після порушення провадження у справі про банкрутство, мораторій не поширюється на них, незважаючи на те що всі вони виникли до порушення процедури банкрутства. Зрештою вимоги одних кредиторів не можуть бути задоволені, коли діє мораторій, а іншим кредиторам боржник має виплачувати кошти. Я розглядаю цю ситуацію як необґрунтовану дискримінацію певної групи кредиторів. Ще однією проблемою є неврегульованість механізму, що дозволив би протидіяти незаконному відтоку ліквідних активів боржника, перед тим як він «входить» у судову процедуру банкрутства. Сьогодні підприємство – потенційний боржник, знаючи про свої фінансові проблеми, може практично безкарно передати своє майно іншим особам, щоб воно не дісталося кредиторам у рамках справи про банкрутство. Прогресивне законодавство про банкрутство однозначно прописує механізми оскарження угод боржника щодо відчуження активів у певний строк до порушення справи про банкрутство.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________