Всі рубрики


Сучасні тенденції ринку злиттів і поглинань

Фінансова криза вплинула на характер угод злиття та поглинання, змінивши багато тенденцій попередніх років. Про нинішній стан ринку та перспективи його розвитку «Правовому тижню» розповів керуючий партнер ЮФ «Авеллум Партнерс» Микола Стеценко. – Пане Миколо, охарактеризуйте, будь ласка, нинішній стан ринку злиттів і поглинань. Як фінансова криза вплинула на характер угод M&A? – Через відсутність будь-яких зовнішніх джерел фінансування більшість українських компаній практично вичерпали свої фінансові резерви та опинилися на межі виживання. Питання про необхідність залучення додаткового капіталу актуальне як ніколи. У свою чергу, інвестори, які прийдуть в Україну, обиратимуть компанії для фінансових уливань ретельніше, ніж у докризовий період. Раніше з огляду на позитивні прогнози інвестори, купуючи актив чи компанію, часто відкладали ризики та не завжди зважали на якість активу. Але фінансова криза суттєво підвищила вимоги до якості активів. Тому один із головних чинників, на який звертатимуть увагу інвестори, що вибиратимуть компанію, – прозора та зрозуміла корпоративна структура. Сьогодні консолідована структура групи є важливим чинником не тільки для західних інвесторів – навчені кризою українські інвестори також більше не купуватимуть кота в мішку. До речі, українські бізнесмени та фінансово-промислові групи поступово усвідомлюють необхідність внутрішньої реструктуризації свого бізнесу. Адже структура багатьох українських компаній дуже заплутана та розрізнена, часто вони мають кілька номінальних власників, тоді як реальні власники не мають формального контролю над компанією загалом. За такої схеми управління компанією було краще мінімізувати податкове навантаження. Але зараз мінімізація податків відходить на другий план. На першому – здатність залучати інвестиції. Ті компанії, які вчасно приведуть свої активи та фінансову звітність у порядок, а також очистять структуру від проблемних активів, будуть привабливішими для західних інвесторів і зможуть успішно конкурувати за інвестиції. Водночас, оскільки західні ринки поступово відновлюються, збільшується зацікавленість західних інвесторів в українських активах. Адже зі стабілізацією ситуації дохідність активів зменшується: що менше ризик, то менше дохід. І навпаки, що вище ризик, то вище очікуваний дохід. Безумовно, аби збалансувати свою прибутковість, портфельні інвестори вкладатимуть частину своїх коштів у більш ризиковані активи, наприклад в економіки, що розвиваються, у тому числі і в українську. – Як змінилася структура ринку M&A у зв’язку з економічною кризою? Чи варто очікувати його пожвавлення найближчим часом? – Звичайно, ринок M&A загалом «впав» з погляду як обсягів трансакцій, так і сум угод. Якщо ж говорити про структуру ринку, то такі активні в попередні роки сектори, як нерухомість та ретейл, зараз пасуть задніх. Активність же спостерігається в аграрному та промисловому секторах. Ринок злиттів і поглинань уже почав відновлюватися, хоча найближчим часом не варто очікувати шаленого зростання. Думаю, на кінець 2010 р. ми матимемо приріст кількості трансакцій. У будь-якому разі всі чинники, які допомагали залучати інвестиції в Україну до кризи, залишились. – Які проблеми властиві секторам M&A та корпоративних фінансів в умовах сьогодення? Що стримує західних інвесторів від великих інвестицій в українські компанії? – Насамперед – політичні ризики. Ще одним фактором є сильне падіння у багатьох компаній показника EBITDA (аналітичний показник, який дорівнює прибутку компанії до сплати із нього відсотків по кредитах, податків та амортизаційних відрахувань) у доларовому еквіваленті. Також стримували інвестування в Україну і завищені вимоги продавців. Закордонні портфельні та стратегічні інвестори часто дивувалися шаленим цінам українських активів, адже за такою ж ціною вони могли придбати значно кращий актив у Західній Європі, де немає ризиків, притаманних Україні. На початку 2009 р. в українських продавців ще було відчуття попередніх цін, тому спостерігався величезний розрив між пропозиціями потенційних покупців – інвесторів та очікуваннями продавців. Сьогодні цей розрив зменшився, а спекулятивні ціни зникли. Крім того, негативне враження на іноземних інвесторів справляють регуляторні перепони в Україні. Тому подальше спрощення регуляторного режиму покращить інвестиційний клімат країни. – Які зміни слід внести до українського законодавства, щоб сприяти укладанню угод M&A в Україні? – По-перше, треба покращувати валютне регулювання. Основним напрямом реформування у цій сфері має стати спрощення процедури отримання дозволу на здійснення валютних операцій. Останні зміни в законодавстві у зв’язку із кризою, зокрема Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» є значним кроком назад і не сприятиме залученню іноземних інвестицій в Україну. По-друге, вкрай необхідним є прийняття змін до Закону «Про захист економічної конкуренції» для того, щоб суттєво підвищити фінансові пороги для отримання дозволів Антимонопольного комітету на концентрацію. У цьому зацікавлені обидві сторони – як бізнес, так і держава. Адже навіть елементарний продаж офісного чи торгівельного центру вимагає згоди АМКУ на концентрацію у 99% випадків. Як наслідок – бізнес витрачає гроші та час на подачу цих заявок, якими АМКУ перевантажений. Нагальною потребою є реформування земельного законодавства, адже воно дасть поштовх до розвитку ринку та інвестування в сільське господарство. Необхідно «відкрити» ринок землі в Україні. Це не означає, що треба розпродати всю землю за безцінь. Якби її продавали відкрито, вона коштувала б дорожче. Дуже часто компанії продають разом з укладеними договорами оренди землі. Тобто продається не право власності на землю, а право користування земельною ділянкою чи право її оренди. В той же час є компанії, які вже сьогодні зацікавлені купити землю саме у власність. Тому, продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі до 2012 є значним кроком назад. Не можу обійти увагою і неузгодженість Цивільного та Господарського кодексів України. Це нонсенс, що законодавчі акти суперечать один одному. Більшість юристів в Україні переконані, що ГК треба взагалі скасувати. Регулювати цивільно-правові відносини має один кодекс. – А як щодо прийняття Закону «Про акціонерні товариства»? – Цей Закон не є ідеальним, але це великий крок у напрямку розвитку корпоративного законодавства. Деякі положення цього Закону виявилися надто зарегульованими. Наприклад, публічне акціонерне товариство не завжди може пройти процедуру лістингу. На мій погляд, треба повернутися до багатьох норм, які викреслили із законопроекту, зокрема до норми про публічну пропозицію та недружній викуп акцій. – Чи не здається вам, що зміни в регуляторній сфері значно збільшать кількість угод злиття та поглинання? – Я впевнений у цьому. Українське законодавство прописане так, що дає чиновнику величезну владу і змогу приймати рішення на власний розсуд. Тому слід зменшити величезні строки розгляду певних питань, а також чітко прописати порядок подачі документів, перелік яких має бути виключним. На мій погляд, в роботу українських держорганів слід поступово впроваджувати Закон «Про електронні документи та електронний документообіг», що дозволить подавати певні документи через Інтернет. Наприклад, Державна митна служба України нещодавно презентувала проект «Електронна митниця», який запроваджує безпаперовий митний контроль. Цей приклад мають наслідувати й інші державні органи. У цьому контексті варто відзначити прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні». – Можливо, чіткіша нормативно-правова база підвищить активність у цій сфері? – На жаль, більшість серйозних трансакцій на ринку угод M&A відбуваються поза межами українського правового поля. Через податкові та корпоративні чинники великі фінансово-промислові групи створюють холдингові компанії за кордоном. А продаючи актив, частину групи або всю групу, найчастіше укладають угоди за англійським правом. Я вважаю, що трансакції мають відбуватися в українському правовому полі, але для цього слід змінити як законодавство, так і судову практику. Адже англійське право чи право штату Нью-Йорк приваблює насамперед важливою роллю судів, які інтерпретують прописані в законодавстві загальні принципи, враховуючи специфіку кожної конкретної трансакції. Крім того, набір правових механізмів, що активно використовують в корпоративних відносинах на Заході, просто вражає. Вміле їх застосування надає сторонам можливість знайти баланс інтересів і правильно розподілити ризики. Рік тому Вищий господарський суд України висловив позицію, з якою погодився і Верховний Суд. Ішлося про те, що акціонерні угоди щодо українських товариств не можуть регулюватися іноземним правом. Я повністю підтримую цю позицію, адже відносини українських юридичних осіб мають будуватися виключно в українському правовому полі. Але проблема в тому, що це всього-на-всього спонукало українських юристів та консультантів радити своїм клієнтам виводити активи в іноземні холдингові компанії та, відповідно, підпорядковувати такі відносини іноземному праву. Виходить, що вітчизняна правова система виштовхує корпоративні відносини серйозного українського бізнесу в іноземне правове поле. – Які особливості правового супроводу М&A-трансакцій? Як мінімізувати юридичні ризики під час укладання цих угод? Чи є якісь секрети у вашої компанії? – Є величезна різниця між купівлею мобільного телефону та придбанням компанії. Адже властивості та недоліки першого можна побачити одразу. Проблеми ж компанії найчастіше не є очевидними. Не можна купувати компанію за договором на дві сторінки, у якому прописані ціна, умови передачі активу та сторони. Це складний процес, який полягає у розподілі та мінімізації юридичних ризиків під час укладання таких угод. Власне, на цьому питанні зосереджене англійське контрактне право. Тому практика англійських чи нью-йоркських судів так далеко пішла вперед, що вони розробили нові юридичні механізми, які тільки-но починають використовувати в Україні. Розмову вела Катерина ФОМІНА
«Правовий тиждень»
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________