Legal due diligence в період кризи Зі змінами на ринку M&A, спричиненими світовою фінансовою кризою, змінились і підходи до проведення юридичних перевірок. Це дає підстави звернутись до цієї теми, щоб з’ясувати, що ж таке legal due diligence, коли її проводять, як саме та навіщо.
Відповідно до визначення, наведеного в англомовній версії Вікіпедії, термін due diligence використовується для позначення низки понять, у тому числі проведення перевірки бізнесу чи особи і вчинення певної дії з дотриманням принципів обачливості. Незважаючи на те що цей термін може вживатись у значенні юридичного обов’язку, частіше він означає добровільну перевірку. Розповсюджений приклад проведення процедури due diligence – процес оцінки потенційним покупцем (інвестором) компанії (target) або активів для їх придбання. У ході реалізації проектів M&A на етапі проведення due diligence фахівці виокремлюють такі види перевірок: фінансові, операційні, юридичні, податкові, інші види перевірок (технічні, екологічні тощо).
Зміна пріоритетів
Внаслідок кризових явищ у галузі due diligence значно змінилися акценти: зросли вимоги до глибини дослідження, розширився перелік обов’язкових процедур, змістилися акценти перевірки (перевага віддається індивідуальному (творчому) підходу), змінились вимоги до її результатів (на першому плані опинилися шляхи мінімізації чи усунення ризиків).
Що стосується змін на ринку юридичних послуг, то можна спостерігати цікаву тенденцію: консультантам усе частіше замовляють перевірки об’єктів, що їх перевіряли на етапі придбання. Як правило, це викликане тим, що нові власники стикаються з ризиками, які не були викриті раніше. Внаслідок цього в них виникає природне бажання пересвідчитися в якості проведеної перевірки та в тому, що їм відомі всі ризики, з якими вони можуть стикнутися в майбутньому.
Предмет, обсяг і методика юридичної перевірки
Методика проведення юридичної перевірки залежить від її цілей, зумовлених причинами її замовлення. Такими причинами можуть бути: злиття і поглинання компаній, реструктуризація бізнесу, придбання нерухомості, залучення додаткових інвестицій, контроль за віддаленими підрозділами, підготовка до очікуваної перевірки, вчинення значних правочинів.
Оскільки в цій статті ми акцентуємо увагу на перевірках у процесі M&A, розглянемо характерні особливості саме цього виду due diligence. Стандартна перевірка в рамках проекту злиття і поглинання передбачає запит інформації, що стосується: (1) корпоративних питань (статуту, реєстраційних та дозвільних документів, переліку учасників (акціонерів), локальних нормативних актів, рішень органів управління компанії та їх учасників, відомостей про осіб, правонаступником яких є компанія, довіреностей, виданих компанією, документів, на підставі яких набувалось право власності на компанію, довідки про відсутність справи про банкрутство, інформації про товариства, учасницею яких є компанія); (2) фінансових документів (балансів і звітів про фінансові результати за останні три роки, звітів аудиторів, інформації про кредиторську та дебіторську заборгованість); (3) суттєвих договорів (договорів позики, кредитних договорів, договорів, за якими компанія забезпечує виконання зобов’язань, договорів про спільну діяльність, інших суттєвих договорів); (4) трудових питань (штатного розкладу, посадових інструкцій, колективного договору, профспілок, трудових договорів (контрактів), внутрішнього трудового розпорядку, політики конфіденційності, трудових конфліктів у компанії); (5) питань інтелектуальної власності (переліку об’єктів інтелектуальної власності, права на які належать компанії, документів, що підтверджують права на такі об’єкти, ліцензійних договорів, стороною яких є компанія, політики компанії відносно об’єктів ІВ, створених у результаті здійснення службової діяльності, спорів стосовно прав ІВ, стороною яких є компанія); (6) нерухомості та інших суттєвих активів (правовстановлюючих документів, дозвільних документів у сфері будівництва, даних БТІ, договорів з експлуатаційними організаціями, обтяжень відносно об’єктів, інформації про минулі та поточні спори щодо об’єктів); (7) судових спорів та спорів з контролюючими органами (документів щодо таких спорів, приписів контролюючих органів).
Крім причини замовлення перевірки можна класифікувати і за іншими критеріями. Так, за способом передачі інформації перевірки бувають виїзні (з оглядом об’єктів за їх місцезнаходженням та інтерв’юванням співробітників або на базі інформації, наданої для ознайомлення на території компанії) і невиїзні (через доступ до віртуальної кімнати – data room – або на базі наданих копій документів), за обсягом – суцільні і вибіркові, за часом проведення – такі, що передують придбанню активу (pre-aquisition), і такі, які проходять після його придбання (post-closing).
Що отримує замовник
Основною метою юридичної перевірки, яку проводять у рамках проекту злиття і поглинання, є виявлення ризиків, з якими може стикнутися інвестор. Потім сторони проводять переговори, щоб з’ясувати, чи можна усунуті ці ризики. Результати переговорів впливають на вартість компанії та положеннях договору купівлі-продажу (SPA).
Вирішальне значення для подальшої долі проекту має рівень небезпеки ризиків, виявлених у ході перевірки. З погляду сприйняття потенційним інвестором ризики можна поділити на: такі, що можуть бути усунуті власником компанії та будуть усунуті ним до закриття угоди; такі, що з певних причин не будуть усунуті, але з якими потенційний інвестор погоджується; такі, що ставлять угоду під сумнів (deal breakers).
Критично важливим наслідком юридичної перевірки є правильне відображення її результатів у договорі купівлі-продажу (SPA). З цією метою у стандартному для кожного SPA розділі «Заяви та гарантії (Representations & Warranties)» сторони закріплюють спеціальні положення, відображаючи в них запевнення продавця щодо стану справ у компанії, з якого виходить покупець.
Звернімо увагу на основні ризики, з якими може стикнутися потенційний інвестор. До них належать: ризик придбання компанії за завищеною ціною, ризик втрати активів (обтяження, накладення стягнення), ризик нанесення шкоди діловій репутації, ризик ініціювання судових спорів, ризик визнання SPA недійсним, ризик притягнення до відповідальності, ризик виникнення корпоративних спорів чи недобросовісного поглинання, ризик втрати прав інтелектуальної власності, ризик скасування дозвільних документів, ризик недобросовісних дій конкурентів, політичні ризики. На цій мажорній ноті можна і закінчити, нагадавши наостанок відому істину: скупий платить двічі.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|