Всі рубрики


Каста недоторканних, або Про підприємства паливно-енергетичного комплексу

Від самого початку історії права існували суб’єкти, які прагнули здобути особливе становище: аристократія, касти, шляхта тощо. З розвитком демократії бажання бути вище права нікуди не поділося. Наразі багато суперечок точиться навколо депутатської недоторканності. Однак навіть славнозвісний депутатський статус тьмяніє поряд зі статусом підприємств паливно-енергетичного комплексу. Ідеться про підприємства, внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.    Статус! Відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» підприємство паливно-енергетичного комплексу може прийняти рішення про участь у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, передбачених цим Законом. Таке підприємство має бути внесене до Реєстру. Остаточне рішення про це приймає Міністерство палива та енергетики, яке видає відповідний наказ. Порядок ведення Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, і користування його даними затверджений постановою Кабінету міністрів України від 07.12.2005 р. № 1163 (далі Порядок). Також існує «Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п. 1.1 ст. 1 Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», затверджений наказом Мінпаливенерго від 10 листопада 2005 р. Цей наказ є підставою для внесення підприємства до Реєстру. Строк самої процедури, зазначений у п. 3.4 ст. 3 Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», встановлений до 1 січня 2011 р. Хоча сказати, що цей строк є остаточним, не можна, оскільки його неодноразово продовжували. Відповідно до п/п 3.5.1 і 3.5.2 п. 3.5 ст. 3 зазначеного Закону та п. 16 Порядку рішення про виключення з Реєстру може бути прийняте, лише якщо протягом трьох місяців підприємство не надало звітності за результатами проведених розрахунків із застосуванням механізмів, визначених Законом, та якщо воно самостійно прийняло рішення про припинення участі у процедурі погашення заборгованості. Особливості виконавчого провадження У п. 3.7 ст. 3 Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» зазначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом «Про виконавче провадження». Цей мораторій знімається з підприємства лише в разі дострокового виключення його з Реєстру відповідно до п. 3.8 ст. 3 зазначеного Закону. Пункт 15 ст. 34 Закону «Про виконавче провадження» містить схожу норму, у якій ідеться про обов'язкове зупинення виконавчого провадження в разі внесення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».    Строк, на який зупиняється виконавче провадження, передбачений ст. 36 Закону «Про виконавче провадження», встановлюється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Упродовж строку, на який зупинене виконавче провадження, виконавчі дії не провадяться. При цьому не має значення, коли виникло порушення (чи заборгованість), коли було винесене рішення суду та скільки часу минуло з моменту відкриття виконавчого провадження. У будь-якому разі примусове виконання рішення відкладається на термін дії мораторію відповідно до постанови ВГСУ від 23.01.2007 р. № 21/16. У п. 2 Перехідних положень Закону «Про виконавче провадження» також зазначено: «На строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», щодо таких підприємств зупиняється дія ст. 4, 5 цього Закону». Зазначена норма забороняє не лише застосовувати до «недоторканних» підприємств заходи примусового виконання рішень, але й використовувати повноваження (права) державних виконавців, надані їм для здійснення виконавчого провадження, у тому числі: одержувати необхідні документи, проводити перевірки, безперешкодно входити до приміщень і сховищ тощо. Судова практика Інформаційний лист ВГСУ «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 21.01.2009 р. №01-08/33 звертає увагу суддів господарських судів на таку справу. Позивач звернувся до господарського суду зі скаргою, у якій просив визнати незаконними дії органу ДВС щодо зупинення виконавчого провадження на підставі внесення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Позивач обґрунтовував свою позицію тим, що на порушення вимог Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерства та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р. (далі – Указ) не було здійснено державну реєстрацію наказу Мінпаливенерго, яким на виконання п/п 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону затверджено перелік підприємств, що прийняли рішення щодо участі у процедурі погашення заборгованості, у зв'язку з чим цей наказ не набрав чинності. За таких обставин дії органу ДВС, пов'язані із зупиненням виконавчого провадження за наказом господарського суду щодо стягнення заборгованості з підприємства-відповідача, яке включене до переліку, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики, визнані неправомірними.          Ухвалою місцевого господарського суду, залишеною без змін апеляційною і касаційною інстанціями, було скасовано постанову органу ДВС про зупинення виконавчого провадження і зобов'язано орган ДВС здійснити виконавчі дії та заходи із примусового виконання наказу господарського суду.  Верховний Суд, скасовуючи рішення господарських судів попередніх інстанцій та передаючи справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, виходив з того, що відповідно до Указу та п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 28.12.1992 р. №731 на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають правових норм. Отже, висновок про обов'язкову державну реєстрацію Мін’юстом відповідного наказу Мінпаливенерго не відповідає вимогам законодавства. Тобто спроба оминути встановлені обмеження шляхом визнання дій органу ДВС незаконними виявилася невдалою. Не можна оминути спробуємо заробити          Цікавий вихід із ситуації знайшов один із кредиторів «недоторканного» підприємства. Він зачекав приблизно рік після набрання чинності рішенням суду, а потім знову звернувся до підприємства з позовом про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу) на суму невиконаних зобов’язань, підтверджених рішенням суду. «Недоторканне» підприємство використовувало для свого захисту постанову про зупинення виконавчого провадження, видану на зазначеній вище підставі.          Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, враховуючи таке. Відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» реструктуризована заборгованість не підлягає індексації. Оскільки сторони не укладали договір на реструктуризацію спірної заборгованості, згадана норма не розповсюджується на правовідносини сторін у цій справі. До того ж зазначений Закон не забороняє добровільну сплату боргу і не передбачає зупинки нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних на заборгованість, яка не була реструктуризована. Суди всіх інстанцій, у тому числі ВСУ, залишили рішення суду першої інстанції без змін, що підтверджує Постанова Судової палати у господарських справах ВСУ від 30 вересня 2008 р. Хоча зазначені дії і не призведуть до примусового виконання рішення, вони дозволять збільшувати борг, враховуючи строки його невиконання, і чекати на скасування мораторію. До того ж ці дії можуть стати аргументом у відносинах з «недоторканним» підприємством. Чому «вони» існують? Причини існування обмежень щодо «недоторканних» підприємств зрозумілі: завдяки цим обмеженням підприємства можуть працювати незалежно від заборгованості, яку вони мають, отримують привілейований статус у господарських і трудових відносинах порівняно з контрагентами та не можуть бути визнані банкрутами з подальшою передачею їхнього майна у приватну власність. Тобто загальні цілі – найкращі. Однак найкращими намірами вимощена дорога в пекло. Держава, бажаючи підтримати роботу паливно-енергетичного комплексу, надала підприємствам, які належать до нього, особливого статусу. Але цей статус звільняє їх від будь-якої відповідальності, нівелює обов’язковість судових рішень і не відповідає українському законодавству та здоровому глузду.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________