«Той, хто замовляє аудит, замовляє і його результати» Так голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (далі – Держфінпослуг) Віктор Суслов охарактеризував принципи роботи деяких представників вітчизняної аудиторської професії. Він зробив це під час публічної дискусії «Майбутнє аудиту», яка відбулася 27 січня ц.р. у київському готелі «Хайят». Учасники заходу, який організувала Асоціація присяжних сертифікованих бухгалтерів (далі – АССА), –представники професійних об’єднань міжнародного та локального рівня, учасники ринку, посадові особи від регулятора та держструктур – жваво обговорювали шляхи розвитку українського аудиту.
Не обійшли увагою і розрив в очікуваннях від аудиту, адже думка громадськості та користувачів фінансової звітності про роль аудитора дуже розходиться із тим, як розуміють цю роль представники професії. За словами голови представництва АССА в Україні, державах Прибалтики і Кавказу Наталії Вовчук (на фото 1), багато хто дотепер помилково думає, що аудитор зобов’язаний виявляти шахрайство та помилки у фінансовій звітності, відповідати за цю звітність і заздалегідь попереджати про можливий провал бізнесу.
«Насправді ж аудит не є гарантією платоспроможності або фінансової успішності, оскільки основну відповідальність за зміст фінансової звітності несуть менеджмент і ті, хто готують звітність. До обов’язку аудитора не належить критика недоліків бізнес-моделей або запобігання провальній діяльності компанії», – зазначила пані Вовчук. Завданням аудитора є підтвердження того, що у фінансовій звітності відображені достовірні та точні дані. Аудитор збирає та перевіряє дані з певним скептицизмом, але, незважаючи на розповсюджену в суспільстві думку, не відіграє роль детектива чи криміналіста. Саме з таким розумінням розробляли засоби й методи аудиторського контролю, а також західні стандарти бухгалтерського обліку. Тому, на думку АССА, аудитори не відповідають за фінансову кризу, основною причиною якої є відсутність необхідного ринкового нагляду та корпоративного управління.
Утім світова фінансово-економічна криза кинула тінь на систему аудиту, що склалася у світі. Досить сказати, що самміт G-20, який відбувся в листопаді 2008 р. у Вашингтоні і мав назву «Самміт з фінансових ринків та світової економіки», завершився висновком, що причиною кризи став провал ринкового нагляду в деяких розвинених країнах. Отже, аудиторам належить переглянути свої ролі і бути готовими до змін, необхідних, щоб вибратися з кризи. На цьому наголосив, зокрема, партнер компанії KPMG Джері Парфіт (на фото 2). Він підкреслив, що в Україні, відомій у світі високим рівнем корупції, позиція аудитора «моя хата з краю» є неприйнятною. А ті, хто її дотримуються, несуть відповідальність за кризу. Пан Парфіт вважає, що ключами до подолання проблем в аудиторському середовищі є публічність і прозорість. І починати треба з публікації не лише звітів підприємств, але й висновків аудиторів. Прикладом такої прозорої компанії в Україні є «Приватбанк».
Говорячи про «внесок» аудиторів у кризу, пан Парфіт зазначив, що донедавна занадто велику увагу приділяли так званій справедливій вартості компаній, що має відповідати її вартості на фондовому ринку. «Але вартість компанії на біржі змінюється щодня, а аудиторська перевірка проходить раз на рік. Тому корпорації включали у звітність майбутню вартість і фактично продавати майбутній прибуток, що зрештою призвело до істотної переоцінки активів», – констатував Джері Парфіт.
Жорстка критика аудиторів пролунала і з вуст голови Держфінпослуг Віктора Суслова, який зазначив зменшення їхньої кількості у зв’язку з посиленням контролю за їхньою діяльністю. «Рік тому в Реєстрі аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, було 1300 аудиторів. А станом на 1 січня 2010 р. їх було 958», – повідомив пан Суслов. Те, що чверть із них залишила ринок, голова Держфінпослуг пояснив тим, що регулятор звернув увагу на низьку якість їхньої роботи, про яку свідчать численні факти підтвердження аудиторами свідомо неправдивої звітності.
«Ми ставимо під сумнів не кваліфікацію аудитора, а його сумлінність», – сказав голова Держфінпослуг. Як приклад кричущого порушення він навів ситуацію зі страховою групою «Страхові традиції», що збанкрутіла в минулому році. «Проаналізувавши роботу аудитора, який засвідчив звітність компанії за 2008 р., ми виявили завищення вартості активів у тисячі разів. Звісно, Аудиторська палата України позбавила цього аудитора сертифікату і права працювати на ринку, – констатував пан Суслов. – Відповідно, ми одразу ж зазначили масовий відтік аудиторів з Реєстру. Чверть із них перестала працювати на ринку небанківських фінансових установ».
Критику регулятора підтримав і голова Аудиторської палати України Іван Нестеренко (на фото 3). За його словами, якість аудиторської роботи є одним із ключових чинників, що визначають довіру ринку до аудиторських послуг. Щоб повернути довіру до аудиторського контролю, на думку пана Нестеренка, потрібно, щоб усі сторони були зацікавлені в чесному аудиті. «Готуючи Закон України «Про акціонерні товариства», ми намагалися усунути залежність аудитора від замовника. Саме тому ст. 52 цього законодавчого акта відносить обрання аудитора акціонерного товариства, визначення умов договору, який із ним укладатимуть, і встановлення розміру оплати його послуг до виключної компетенції наглядової ради. А коли наглядова рада відсутня, це питання належить до виключної компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлене статутом», – зазначив Іван Нестеренко.
До речі, криза вплинула не лише на ставлення до аудиторської спільноти, але й на її роботу. «Цього року ми брали активну участь у реструктуризації боргів бізнесу в різних секторах економіки», – повідомив член ACCA, керуючий партнер компанії Deloitte & Touch Ukraine Володимир Вахт (на фото 4). Причому, за його словами, аудиторська професія є надзвичайно важливим елементом подальшого розвитку та відновлення української економіки після кризи. «Український бізнес потребує для розвитку робочого інвестиційного капіталу, отримати який у межах України дуже складно. Шлях до іноземного капіталу лежить через прозорість бізнесу і точність фінансової інформації, яку компанія надає інвесторам, партнерам та кредиторам. А достовірність цієї інформації – результат роботи аудиторів», – констатував пан Вахт.
Голова Держфінпослуг
Віктор СУСЛОВ: – За умов корупції на ринку аудиторських послуг і недобросовісної роботи аудиторів Держфінпослуг дуже важко контролювати платоспроможність фінансових установ. Якщо проаналізувати дані 2008 р., виявиться, що за весь рік не було жодного випадку, коли б аудитор мав серйозні зауваження до звітності фінустанов. При цьому багато з них були і залишаються неплатоспроможними. Так, протягом минулого року з Держреєстру фінустанов були виключені близько 40 страхових компаній, переважно через невиконання ними зобов’язань перед клієнтами та проблеми з резервами. І це за наявності позитивних аудиторських висновків щодо цих компаній. Більше того, у деяких випадках висновки аудиту, замовленого акціонерами компанії чи менеджментом, і аудиту на запит Держфінпослуг кардинально відрізнялися. Основною причиною ситуації, що склалася на ринку аудиторських послуг, є робота аудиторів за принципом «хто платить, той і замовляє музику». От і виходить, що той, хто замовляє аудит, зазвичай замовляє і його результати.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|