Всі рубрики


Сучасний суд із новітніми технологіями

Із завершенням 2009 р. всі державні підприємства та організації підбивають підсумки роботи за минулий рік. Не є винятком і Вінницький окружний адміністративний суд (далі ВОАС, Суд). «Правовий тиждень» звернувся до голови ВОАС Віталія Кузьмишина з проханням відповісти на декілька запитань щодо результатів діяльності очолюваного ним Суду, перспектив розвитку адмінюстиції, реформи судової влади та системи виконання судових рішень в Україні. – Віталіє Миколайовичу, яким був 2009 р. для ВОАС? – Одними з критеріїв якості роботи ВОАС є кількість розглянутих справ і якість рішень, винесених за звітний період. Лише у 2009 р. Суд розглянув більше 6 тис. адміністративних позовів. А якість його рішень є однією з найвищих в Україні. Є й інші досягнення і напрацювання. Так, у 2010 р. ВОАС, як модельний суд, працюватиме над проектом Закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», покликаним значно здешевити судочинство. До речі, це буде вже другий законопроект. У 2009 р. ВОАС задовольнив велику кількість позовів фізичних та юридичних осіб до суб’єктів владних повноважень і захистив права позивачів на суму близько 90 млн грн. Крім того, Суд стягнув з недобросовісних платників обов’язкових бюджетних платежів більше 37 млн грн. до бюджету, більше 22 млн грн. до управлінь Пенсійного фонду та близько 1,7 млн грн. до інших цільових фондів. – А чи були досягнення, які не вимірюються статистичними даними? – У пошуках найсучасніших та найдосконаліших форм діалогу між громадянами та органами влади створено офіційний веб-сайт (www.voas.gov.ua). З його допомогою громадяни можуть ознайомитися з графіком розгляду кожної справи та отримати повну щотижневу інформацію про роботу Суду. З цією ж метою встановлено інформаційний кіоск, підключений до електронної системи документообігу, завдяки якому сторони у справі можуть слідкувати за її рухом. Кіоск надає доступ і до інтернет-ресурсів, які громадяни можуть використовувати, готуючись до судових засідань. Однак ми не обмежилися цими заходами. Усім відомо, що сьогодні поштовий зв’язок значно програє у якості новітнім електронним технологіям і що його використання занадто дорого коштує. Тому ми розпочали експеримент, у межах якого органи державної влади, що є позивачами та відповідачами у справі, отримують поштові повідомлення електронною поштою. Він уже дав результат, адже наші витрати за цією статтею бюджету зменшилися у два з половиною рази. Цим експериментом зацікавилися в Державній судовій адміністрації. Розпочато також експеримент щодо інформування громадян за допомогою SMS-повідомлень. Ми використовуємо можливості безкоштовних інтернет-ресурсів, які дозволяють надіслати в день близько 200 судових повідомлень. Відправивши SMS-повідомлення з номером своєї справи, громадянин отримує SMS-відповідь, у якій зазначені дата та час судового засідання. У ВОАС вперше в Україні було запроваджено автоматичний розподіл справ, за якого програма сама призначає суддю у справі. Це дозволило зробити судовий процес відкритішим та прозорішим для громадян. – Сьогодні багато говорять про реформу судової системи. Чого ви очікуєте від неї? – Судова реформа має бути послідовною, чіткою та ефективною. А починати треба із забезпечення українських судів професійними кадрами, комп’ютерною технікою та відповідними приміщеннями. На мою думку, зараз не потрібно запроваджувати по всій країні автоматизовану систему діловодства і вимагати, щоб керівники судів несли відповідальність за невиконання цієї норми закону. Якщо суди не будуть забезпечені потрібним обладнанням, вони не зможуть виконати цю умову. Я глибоко переконаний, що реформування треба здійснювати послідовно, починаючи з аналізу потреб та недоліків кожної установи. Перш ніж говорити про реформу судової системи, ми повинні чітко визначити, що саме слід змінити, створити або знищити. – Якщо говорити про адмінюстицію, що, на вашу думку, потрібно, щоб ця ланка судочинства працювала ефективніше? – Почнімо із самого поняття адміністративної юстиції, яка є механізмом судового захисту прав особи від порушень з боку органів державної влади. Здійснюючи розгляд справ, суди виконують головний обов’язок держави – утверджують і забезпечують захист прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності. За результатом такого розгляду визначається ефективність роботи владного органу, дії якого оскаржено. Слід підкреслити, що адміністративні суди розглядають і справи за ініціативою владних органів. Але і в цьому разі, захищаючи інтереси держави, суди захищають права людини. Адже в адміністративних справах за зверненням державного органу до фізичної чи юридичної особи пріоритетом є захист прав, свобод та інтересів саме особи. Щоб адміністративна юстиція в Україні працювала ефективно, потрібно створити модель, і наша Вінницька область підходить для цього якнайкраще. Я ініціюю цей проект на державному рівні, щоб показати, що адміністративна юстиція може працювати у взаємодії з іншими судами та державними органами, а її робота – впливати на органи влади. – Судова гілка влади, як і будь-який державний орган, має забезпечувати потреби суспільства. Сьогодні ж багато говорять про недовіру громадськості до правосуддя загалом, про те, що звернення до суду за захистом своїх прав – марна трата часу. Чому це відбувається? – Корінь цієї проблеми в тому, що особі насправді байдуже, у порядку якого судочинства, яким судом та за яким кодексом здійснюється розгляд справи. Також не принципово, який суддя розглядатиме справу: порядок його обрання, строк його повноважень, вік тощо не мають для особи значення. Для неї важливий лише кінцевий результат, тобто мета, задля якої особа звернулася до суду. На жаль, реалізація цієї мети залежить не лише від суду і не закінчується на етапі прийняття ним рішення, оскільки потім на людину чекає виснажливий та не завжди позитивний етап його виконання. І скільки не вдосконалюй судову владу, вона не наблизиться до людини ні на крок, поки не буде вирішена проблема поваги до суду, судових рішень та їх виконання. У глобальному розумінні судове рішення заповнює прогалини законодавства, які і стали причиною виникнення спору. Це означає, що судове рішення має силу закону, а відтак, є частиною законодавства, необхідність дотримання якого у правовій державі не може ставитися під сумнів. Замислимось над тим, чого варте рішення суду, якщо воно не виконується. – Ось той наріжний камінь, який заважає побудувати дієву та ефективну судову систему, яка працювала б як один злагоджений механізм. Тому, напевно, й існує недовіра суспільства до суду? – Не можна дорікати всій судовій системі. Зверніть увагу на те, хто сьогодні пропагує таке ставлення до судочинства. Це політики та пересічні громадяни, які мають дуже низьку правову культуру і ніяк не можуть позбутися стереотипів, що провокують недовіру до судів. Щоб подолати ці стереотипи і зробити крок до громадян, вітчизняні суди мають стати відкритими. А довести суспільству, що вони відкриті, дуже складно. Наприклад, наш Суд робить все для того, щоб ми могли із впевненістю сказати, що працюємо прозоро. На мою думку, людина повинна знати, які рішення приймає суд, на що вони спрямовані, як захистити свої права, куди звернутися, яка існує судова практика тощо. Все має бути прозоро і практично. Крім того, слід підвищувати рівень правової культури громадян, а для цього потрібно виховувати підростаюче покоління відповідним чином. Жодна людина не існує сама по собі. Кожен з нас може жити лише серед людей і пов’язаний з ними безліччю найрізноманітніших відносин. Тому насамперед треба вчитися поваги один до одного, завжди слідувати правилу: стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе. Це слід робити скрізь: у побуті, в сім’ї, на роботі. Тоді і позовів до судів поменшає, особливо до цивільних, адже люди вирішуватимуть свої проблеми мирно. На загальній культурі народу ґрунтується і правова культура, яка є відображенням рівня розвитку держави. Формування правової культури не відокремлене від розвитку інших видів культури – політичної, моральної, естетичної. Їх поєднує спільне завдання – створити такий морально-правовий клімат у суспільстві, який гарантуватиме особі реальну свободу поведінки в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечуватиме її права, соціальну захищеність та повагу до її гідності. Хотілось би, щоб суспільство проявляло правову активність. Адже, на відміну від держав з тоталітарним режимом, демократичній державі потрібна активна особа, зацікавлена в реалізації правових норм і принципів у всіх сферах життєдіяльності. За таких умов людина стала б центром економічних, соціальних, політичних і культурних процесів. А в такій державі, я впевнений, хотів би жити кожен.   Розмову вела Лариса БАРДАЧЕНКО
«Правовий тиждень»
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№1-12 | 30 червня
Тема тижня:
Трудове право
Тема тижня
  • Звільняти не можна залишити
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________