Всі рубрики


КСУ на піку працездатності

Навколо виборів Президента України вирують неабиякі пристрасті. Незважаючи на це, минулого тижня Конституційний Суд України на піку своєї працездатності оприлюднив два свої рішення. Якщо звернутися до статистики, то всього з початку року КСУ оприлюднив чотири рішення. Про апеляційне оскарження ухвал суду 2 лютого ц.р. єдиний орган конституційної юрисдикції оприлюднив прийняте 27 січня Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Володимира Заїченка щодо офіційного тлумачення положення п. 18 ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку зі ст. 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду). При тлумаченні п. 18 ч. 1 ст. 293 ЦПКУ Суд виходив з того, що видача дубліката виконавчого листа включає в себе як видачу, так і відмову у його видачі, оскільки ці поняття взаємопов’язані і стосуються одного й того ж виконавчого документа, який є тотожним за змістом і юридичною силою оригіналу та породжує однакові правові наслідки. Крім того, КСУ вважає, що положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що в цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали, за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Отже, КСУ дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення положення п. 18 ч. 1 ст. 293 ЦПКУ стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали суду щодо видачі дубліката виконавчого листа у взаємозв’язку з положенням п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України необхідно розуміти як таке, що передбачає право окремо від рішення суду оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції як про видачу дубліката виконавчого листа, так і про відмову в його видачі. «КСУ цим Рішенням усунув неоднозначне розуміння питання про апеляційне оскарження судових ухвал» Суддя КСУ, доповідач у справі Василь БРИНЦЕВ: – Норма ст. 293 ЦПКУ – чергова ілюстрація недосконалої законодавчої техніки. У статті зазначено: окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, і, зокрема (п. 18), щодо видачі дубліката виконавчого листа. Ситуацію ускладнювало те, що Пленум ВСУ в Постанові від 24 жовтня 2008 р. роз’яснив судам, що п. 18 слід розуміти буквально: якщо йдеться про видачу дубліката виконавчого листа, то й оскаржується ухвала лише про видачу дубліката. Але ж суд може винести ухвалу і про відмову у видачі дубліката виконавчого листа, яка фактично зупиняє подальше виконання рішення суду. З прийняттям цього Рішення неоднозначне розуміння того, які ухвали можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а які – ні, на мій погляд, усунуто. Про застосування мов у навчальних закладах 4 лютого ц.р. Суд оприлюднив прийняте 2 лютого Рішення у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету міністрів України «Про внесення змін до Положення про загальноосвітній навчальний заклад» від 30.09.2009 р. № 1033. Внаслідок зміни Положення про загальноосвітній навчальний заклад (затв. Постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 964; далі – Положення) було доповнено п. 241, відповідно до якого в державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі мовою навчання є українська мова, поряд з українською мовою в навчально-виховному процесі в державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин. Пункт 46 доповнили новим абзацом, згідно з яким у робочий час у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі педагогічні працівники зобов’язані постійно застосовувати українську мову, а в державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі з навчанням мовою національних меншин поряд з українською мовою – також мову, якою здійснюється навчально-виховний процес у цьому закладі. Вирішуючи порушені в конституційному поданні питання, КСУ дійшов висновку, що новий п. 241 Постанови відтворює зміст ч. 1 , 3 ст. 10, ч. 5 ст. 53 Конституції України, тому є таким, що не суперечить Основному Закону. Натомість у новому абзаці 2 п. 46 Положення Кабінет міністрів України, на думку Суду, визначив порядок застосування мов педагогічними працівниками загальноосвітніх навчальних закладів, тоді як згідно з Конституцією України порядок застосування мов визначається виключно законами України. Таким чином, доповнюючи п. 46 Положення абзацом 2, КМУ вийшов за межі своїх повноважень, передбачених Конституцією та законами України. У зв’язку з цим КСУ визнав цю норму неконституційною. «Питання про застосування мов в Україні має регулюватися не актами Кабміну, а законами» Голова КСУ, доповідач у справі Андрій Стрижак – Укотре наголошую: КСУ діяв за межами політики. Адже яке б Рішення щодо мовного аспекту не було винесене, воно завжди викликатиме в когось сумніви та невдоволення. Ми діяли в межах Конституції України. На запитання, чому КСУ визнав один пункт Положення конституційним, а інший – неконституційним, відповім так. Одна справа, коли КМУ у своїй Постанові відтворює норми Конституції та Закону про мови, і зовсім інша – коли Кабмін доповнює існуючі законодавчі положення новою нормою. Будь-який документ, у тому числі акт КМУ, має відповідати нормам Конституції. В Основному Закону сказано, що питання застосування мов в Україні визначається виключно законами України і аж ніяк не актами Кабінету міністрів. Тому в цій частині КМУ перебрав на себе повноваження законодавчого органу, тобто Верховної Ради України.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________