Процедура банкрутства: зробити позначку у списку реформування

Ринкова економіка невпинно розвивається і диктує нові правила гри. Саме тому виникла необхідність реформування законодавства у сфері діяльності юридичних осіб. Майже рік тому був прийнятий Закон України «Про акціонерні товариства», на черзі – зміна законодавства про господарські товариства. Не менш важливе місце у списку реформування посідає процедура банкрутства. Це питання набуло особливої актуальності у зв’язку з кризою. Багато підприємств розпочали зазначену процедуру і не знехтували можливостями спекуляції на цьому. Крім того, за даними Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації, позиція України в рейтингу «Ведення бізнесу» за індикатором «Закриття бізнесу» є низькою порівняно з іншими країнами світу і за останні роки не змінилась на краще. Чинниками, які негативно впливають на показник «Закриття бізнесу», є часові та фінансові витрати, пов’язані з процедурами банкрутства, і низький показник індексу стягнення у процедурі банкрутства. Тривалість процедури банкрутства у 2008–2010 рр. становила 2,9 року. Це зумовлене тим, що строки, передбачені для проведення процедур банкрутства, не дотримуються. Встановлюючи загальні строки для проведення судових процедур, законодавство не передбачає конкретні строки реалізації окремих прав та обов’язків учасників процесу. На практиці це здорожує та затягує процес до п’яти років.   Обов’язок законодавців – попереджувати подібні ситуації. Можливо, це і спонукало депутатів винести на розгляд у Верховній Раді одразу декілька законопроектів, які передбачають внесення змін до регламентованої процедури банкрутства. Але про все по порядку. Проаналізуємо, що саме пропонують законодавці. Банкрутство: швидше і дешевше Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедур банкрутства» мав на меті: вдосконалення процедур банкрутства, зокрема встановлення чітких строків для оскарження рішень суду; визначення граничних строків процедури розпорядження майном боржника; зменшення тривалості процедури банкрутства; скорочення витрат на провадження справи про банкрутство. Проект передбачає внести зміни до низки статей Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Діючі норми ст. 11, 14, 40, 53 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачають розміщення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в друкованих ЗМІ. Це дозволяє маніпулювати таким опублікуванням, затягує провадження у справі про банкрутство, дозволяє боржнику ухилятися від виконання зобов’язань перед кредиторами та збільшує вартість процедур. Щоб вирішити цю проблему, законопроект встановлює, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо кредитор, за заявою якого порушене це провадження, не надав у місячний термін докази оприлюднення повідомлення про порушення відповідного провадження. Оскільки метою оприлюднення інформації про порушення провадження у справі про банкрутство є інформування про це якомога більшого кола осіб, для її досягнення можна використовувати сучасні технології, а саме мережу Інтернет. Кількість користувачів Інтернету значно перевищує кількість осіб, що мають підписку на газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр» (загальний тираж цих видань становить лише 225 тис.). Користування офіційними веб-ресурсами в мережі Інтернет є значно легшим, доступнішим та достатньо дешевим способом отримання офіційної інформації. Щоб донести відповідну інформацію до ширшого кола зацікавлених осіб, законопроект пропонує окрім оголошення в офіційних друкованих органах передбачити оприлюднення повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-порталі ВГСУ в мережі Інтернет. Ще одна законодавча пропозиція стосується оскарження рішень суду щодо процедури банкрутства на різних стадіях провадження. Проект визначає строк для оскарження рішення суду про визнання або невизнання вимог кредиторів, протягом якого до суду мають надійти всі апеляційні скарги, які будуть направлені на розгляд апеляційною інстанцією. Також у проекті передбачено, що оскарження рішення суду першої інстанції не зупиняє провадження у справі про банкрутство. Це дозволить зменшити тривалість процедури банкрутства. Автори документа звернули увагу на ще один момент. Так, чинна процедура розпорядження майном боржника може тривати протягом шести місяців. Суд може продовжити цей строк, але не визначено скільки разів. Реальна ситуація свідчить про довільне тлумачення цієї норми, безпідставне продовження строків розпорядження майном боржника необмежену кількість разів, а відтак процедура розпорядження майном боржника може тривати протягом декількох років. Законопроект чітко визначає строк проведення процедури розпорядження майном боржника, обмежуючи її 12 місяцями. Це зменшить тривалість і вартість процедури банкрутства. Проект акцентує увагу на тому, що існуюча практика, згідно з якою керуючий санацією зобов’язаний надати комітету кредиторів план санації боржника протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про неї, свідчить про недотримання вимог цієї норми і взагалі про її неефективність. Нерідко справи про банкрутство тривалий час перебувають на стадії санації за відсутності її плану, а заходи, спрямовані на відновлення платоспроможності боржника, не здійснюються. Це призводить до безпідставного затягування розгляду справи про банкрутство. Законопроект передбачає можливість переходу від процедури розпорядження майном до санації лише за наявності її плану. Якщо такого плану немає, слід прийняти рішення про введення процедури ліквідації. Документ визначає, що план санації не може тривати більше ніж на 18 місяців. На нашу думку, було б доцільно зберегти положення про строк розробки плану санації. Але його треба визначити таким чином, щоб комітет кредиторів міг ухвалити план санації боржника до проведення відповідного судового засідання. Захист інформації Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розробило Мінекономіки. Мета цього документа – вдосконалення системи захисту державних секретів під час процедури банкрутства підприємств, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею. Проект забезпечить ужиття своєчасних та ефективних заходів для відновлення платоспроможності підприємств, зокрема дозволить зменшити вартість і тривалість процедури банкрутства, суттєво підвищити коефіцієнт стягнення і, як наслідок, поліпшити загальну соціально-економічну ситуацію у країні. Основними об’єктами регулювання цього проекту є:

• державні підприємства, підприємства, у статутних фондах яких частка державної власності перевищує 25%;
• фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санації, ліквідаторів).

Зокрема, законопроект зобов’язує арбітражного керуючого здійснювати заходи з охорони державної таємниці під час процедури банкрутства підприємства, що провадить діяльність, пов’язану з державною таємницею. Водночас, позаяк Закон «Про державну таємницю» не встановлює особливостей провадження у справах про банкрутство, законопроект треба було б доопрацювати і узгодити з чинним законодавством. Банкрутство і ядерна безпека Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розроблений Державним комітетом ядерного регулювання. Цей документ спрямований на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки та запобігання радіаційним аваріям на підприємствах, діяльність яких пов’язана з використанням ядерної енергії, у ситуації їх неплатоспроможності та під час процедури банкрутства. Законопроект пропонує внести зміни до ст. 43 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які передбачають:

• внесення до переліку особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів, підприємств, які використовують у своїй діяльності ядерну енергію;
• відшкодування витрат на заходи із безпечного завершення діяльності, пов’язаної з використанням ядерної енергії;
• надання органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки інформації щодо відкриття справи про банкрутство підприємств, які використовують у своїй діяльності ядерну енергію;
• визнання органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки учасником провадження у справі про банкрутство щодо підприємств, які використовують у своїй діяльності ядерну енергію.

Прийняття цього законопроекту дозволить у разі порушення справи про банкрутство підприємств, які використовують у своїй діяльності ядерну енергію, запобігти потраплянню радіоактивних матеріалів у незаконний обіг, знизити ризик виникнення радіаційних аварій. Неважко спрогнозувати, що, як і будь-яка реформа з великим колом учасників, зазначені зміни проходитимуть нелегко і критика буде їх постійним супутником. Але слід пам’ятати про цілі та прогнози, які кожен раз зазначають у пояснювальних записках до законопроектів. Можливо, тоді інтереси держави хоч ненадовго стануть пріоритетом, а біля завдання «Реформувати Україну на краще» з’явиться позначка «Виконано».