Про що йшлося на засіданні президії РСУ? Суди знову засвідчили, що вони є найдієвішим правовим інструментом в Україні, який працює в інтересах суспільства. На цьому голова Верховного Суду України Василь Онопенко (на фото) наголосив під час засідання президії Ради суддів України 11 лютого 2010 р. Проблема, яка стала предметом обговорення на засіданні, а саме недофінансування судової системи, є вкрай болючою для вітчизняного правосуддя і, на жаль, давно перейшла в категорію хронічних, констатував Василь Онопенко. Однак такого катастрофічного стану фінансування ще не було. А судочинство не зупиняється тільки завдяки неймовірним зусиллям голів судів і суддів, яким правдами і неправдами доводиться вишукувати гроші на папір, поштові відправлення, оргтехніку, бензин тощо.
Через брак коштів у судах накопичилася значна кількість нерозглянутих справ. Наприклад, у Київському апеляційному адміністративному суді їх близько 80 тис., у Донецькому апеляційному адміністративному суді – майже 25 тис. Цей перелік можна продовжувати, і, на думку Василя Онопенка, щоб вирішити цю проблему, судді знову будуть змушені звертатися до президента країни, уряду та парламенту.
Голова ВСУ висловив упевненість, що, коли ситуація стабілізується, нарешті будуть прийняті законопроекти, які судді напрацьовували три роки поспіль. І зокрема, той, що регламентує особливий порядок фінансування судової системи та забезпечує принципову незалежність судової влади. А незалежний суд – це європейський і світовий стандарт, наголосив Василь Онопенко, додавши, що днями ПАРЄ знову нагадало Україні про необхідність виконання зобов’язання щодо утвердження незалежного суду.
Говорячи про перспективи судової реформи, Василь Онопенко зауважив, що минулі п’ять років були роками втрачених можливостей. Об’єктивна потреба в такій реформі не була реалізована виключно через суб’єктивні причини. Дві найголовніші – нерозуміння ролі суду в демократичній правовій державі та намагання певних осіб зробити суд засобом задоволення своїх особистих інтересів. Водночас, констатував голова ВСУ, не відбулося й іншого – повної руйнації судової системи, знищення суду як органу правосуддя. А це могло статися, якби були прийняті сумнозвісні законопроекти, що «протягувалися» під виглядом судової реформи. Завдяки принциповій позиції суддівського корпусу, історичним рішенням Ради суддів України, двох останніх з’їздів суддів цього не відбулося, наголосив пан Онопенко. Він зауважив, що сьогодні Україна вкотре опинилася на порозі великих змін. І в першу чергу вони мають стосуватися сфери правосуддя. Чи буде це справжня судова реформа, яка потрібна державі та суспільству, або її видимість, спрямована на задоволення чийогось суб’єктивного інтересу? Це значною мірою залежить від суддів.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|