Роль ТПП України в економічних процесах

Торгово-промисловій палаті України (далі – ТПП України, Палата), покликаній представляти та захищати інтереси ділових кіл країни, у грудні минулого року виповнилось 37 років. І хоча історичні корені її значно глибші (вони сягають середини ХІХ століття), у теперішньому вигляді вона почала діяти з 1972 р. Що змінилося за цей час? Чим сьогодні є для підприємців Палата? Із такими запитаннями «Правовий тиждень» звернувся до президента ТПП України Сергія СКРИПЧЕНКА. – Сергію Парфеновичу, зараз важко порівняти нинішню ТПП України з палатою 70-х років минулого століття. Можна стверджувати, що за формами, методами та якістю роботи вона вийшла на рівень кращих європейських палат, здобула широке визнання у світі? – Саме так, і це не перебільшення. Українська Палата є членом Міжнародної торгової палати і Всесвітньої федерації палат, Асоціації торгово-промислових палат Європи, Ділової ради Чорноморського економічного співробітництва. На 1 січня поточного року кількість членів Палати сягнула 8 802. Це юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їхні об’єднання. Сьогодні ТПП України є незалежною від держави організацією. Як зазначено у статуті Палати, держава не втручається у справи Палати, а остання не втручається у справи держави. Вони співпрацюють. ТПП України, одним з головних завдань якої є захист інтересів підприємців, справляє реальний вплив на законодавчу і регуляторну політику. Створені при палатах галузеві комітети і групи експертів з числа вчених, кращих фахівців в Україні, готують, виходячи з реальних потреб бізнесу, ґрунтовні пропозиції для органів державної влади. Минулого року вони розглянули 12 важливих питань, що стосувалися проблем оподаткування, енергоефективності та енергозбереження, комунальної теплоенергетики, сільського господарства, малого і середнього бізнесу тощо. Підготовлені пропозиції передані до відповідних комітетів Верховної Ради, Кабінету міністрів України, РНБО, міністерств і відомств. Палата отримала від них повідомлення про те, що низка пропозицій буде врахована при підготовці законопроектів. Сьогодні при Палаті працюють сім галузевих комітетів підприємців: базових галузей промисловості, АПК, легкої промисловості, сфери енергоефективності, малого і середнього бізнесу, ринку фінансових послуг, виробництва будматеріалів та виробів. У регіональних ТПП діють аналогічні комітети або групи експертів. Вони насамперед виявляють перешкоди підприємницької діяльності та готують пропозиції щодо їх подолання для компетентних органів. Наприклад, Комітет підприємців базових галузей промисловості при ТПП України в березні минулого року розглянув коло проблем, пов’язаних з мінімізацією впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної економіки. З урахуванням проведеного обговорення Комітет схвалив пропозиції, спрямовані на розв’язання проблем, визначив тактичні заходи протидії фінансовій кризі, відновлення кредитування базових галузей, вдосконалення системи митного регулювання зовнішньоторговельних операцій, спрощення порядку відшкодування ПДВ для сумлінних платників податків, усунення необґрунтованих перешкод у реалізації підприємницької ініціативи тощо. – Чому до Закону «Про торгово-промислові палати в України» за 12 років було внесене лише одне доповнення, хоча їх пропонували багато? – Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» увібрав кращий досвід діяльності торгово-промислових палат світу. Я вважаю, що ми прийняли якісний законодавчий акт, який на сучасному етапі не потребує суттєвих змін. Так, пропозицій щодо внесення змін до цього документа було багато, але прийняли лише одне незначне доповнення. Минулого року, наприклад, Верховна Рада відхилила проект Закону «Про внесення змін до ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (щодо унеможливлення зловживання монопольним становищем при видачі документів)» № 4596, автори якого пропонували зробити рекомендаційними методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їхніх повноважень, які нині є обов'язковими для застосування на всій території України. Тобто виходило так, що висновки всіх палат світу мають обов’язковий характер, а висновки ТПП України будуть рекомендаційними. У деяких країнах світу, наприклад у Німеччині та Румунії, передбачене обов’язкове членство в торгово-промисловій палаті. В Україні воно дозволило б залучити чималі кошти для Палати, але водночас було б тягарем для підприємств, які й без того перебувають у скрутному становищі. Тому цю пропозицію можна буде розглянути, коли зміцніє економіка держави. – В одному зі своїх інтерв’ю ви зазначили, що «вирішення проблеми залучення іноземних інвестицій залежить від сприятливої законодавчої бази». Які перешкоди стоять на шляху інвестиційних потоків в Україну? – У минулому році зовнішніх інвестицій було значно менше, ніж у попередньому. А вони необхідні нам – і у великих розмірах – практично в усіх галузях народного господарства. Основними перешкодами для залучення інвестицій в Україну є політична нестабільність і складна економічна ситуація. – Одне з головних завдань Палати – сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, встановленню контактів між вітчизняними та зарубіжними підприємцями… – Це пріоритетний напрям діяльності ТПП України і регіональних палат. Ми систематично проводимо бізнес-форуми, ділові зустрічі, виставки. За сприяння ТПП України вітчизняні підприємці відвідують країни, які зацікавлені в розширенні економічних зв'язків з нашою державою. Зокрема, у сфері енергозбереження, переробки відходів виробництва, стандартів і якості. У 2009 р. ТПП України відвідали 82 іноземні делегації з 38 країн світу, у тому числі делегації, очолювані президентом Федеративної Республіки Бразилія, секретарем Вищого народного комітету Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії, віце-прем’єр-міністром Республіки Македонія. Розвитку зовнішніх економічних зв’язків сприяють двосторонні угоди про співробітництво, укладені ТПП України з торгово-промисловими палатами інших країн, іншими партнерськими організаціями. Останні чотири угоди були укладені з Торгово-промисловою палатою Індонезії, Федеральною палатою економіки Австрії, Господарчою палатою Сербії та Федерацією промисловості штату Санта Катаріна (Бразилія). Представники ТПП України входять до складу близько 50 міжурядових комісій з питань торгово-економічного співробітництва, підкомісій та робочих груп у їхньому складі. А також сприяють просуванню продукції українських підприємств на закордонні ринки, працюючи у 17 країнах світу. – Життя вносить корективи в будь-яку діяльність. Чи з’явилися в Палати нові напрями роботи? – Останнім часом перед нами постало питання підготовки кадрів. Міжнародна академія фінансів та інвестицій, створена при Палаті у 2003 р., успішно реагує на виклики часу. У цій Академії вже пройшли підготовку та перепідготовку близько 25 тис. фахівців у галузі енергозбереження, державних закупівель тощо. – При ТПП України створені й діють Міжнародний комерційний арбітражний суд (далі – МКАС) і Морська арбітражна комісія (далі – МАК). Яка роль Палати в їх роботі? – Враховуючи важливість цих двох інституцій у вирішенні спірних питань, які мають місце в зовнішньоекономічній діяльності, - я хотів би детальніше відповісти на це питання. Велике значення для діяльності Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України мають Нью-Йоркська конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, яку Україна як член ООН підписала ще 29 грудня 1958 р., а ратифікувала 10 жовтня 1960 р. Станом на 15 лютого 2010 року учасниками цієї Конвенції є 144 країни. Крім того, Україна 21 квітня 1961 р. підписала і 18 березня 1963 р. ратифікувала Женевську конвенцію про зовнішньоторговий арбітраж. Функції, які передбачені ст.IV цієї Конвенції відповідно до депозитарної нотифікації Генерального секретаря ООН С.N.7.1944, здійснює ТПП України. До речі, майже у 90 % країн світу зовнішньоекономічні арбітражні суди діють при торгово-промислових (господарських, торгових) палатах. Верховна Рада поклала на ТПП України, зокрема, такі функції, як затвердження регламентів МКАС і МАК, порядок обрахування арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат суду і комісії, сприяння їх діяльності. Сприяння діяльності полягає й у затвердженні рекомендаційних списків арбітрів, матеріально-технічному забезпеченні, призначенні арбітрів у конкретних справах у випадках, коли та чи інша сторона ухиляється від цього або звертається про це проханням, коли сторони не досягають згоди щодо одноособового арбітра, а арбітри – стосовно головуючого при колегіальному складі арбітражу і в остаточному вирішенні питань про заявлений відвід арбітра. Разом із тим Верховна Рада України виключає будь-яке втручання ТПП України у процес розгляду і вирішення зовнішньоекономічних спорів, підкреслюючи, що МКАС та МАК є самостійні, постійно діючі арбітражні установи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». МКАС і МАК – це перш за все компетентні, неупереджені, незалежні арбітри, українські й іноземні громадяни, серед яких вчені та практики зі світовим ім'ям, та високопрофесійні співробітники секретаріатів цих арбітражних установ. Зовнішньоекономічні спори вирішують фахівці, що призначені самими сторонами або на їх прохання і відповідно до Закону та Регламенту Президентом ТПП України. Арбітри не є представниками сторін. На розгляд МКАС при ТПП України лише за останні 5 років надійшло 1990 справ, сторони у яких знаходяться у 85 країнах світу. Це втричі більше порівняно із МКАС при ТПП Росії й ушестеро – за МКАС при ТПП Білорусі. За кількістю справ, що надходять на розгляд, МКАС при ТПП України посідає перше місце у Європі, що безумовно, свідчить про його високий імідж. – Що б Ви хотіли побажати газеті «Правовий тиждень»? – Я щотижня читаю й дуже шаную ваше видання. Завдяки якісному наповненню та цікавій подачі матеріалів воно є надійним партнером та вірним помічником не лише для правників, але й для підприємців та економістів. Від щирого серця бажаю всьому колективу, який працює над номерами «Правового тижня», товариської співпраці, творчих успіхів і приводів для посмішок, а самій газеті – високих тиражів і довгих плідних років.  Розмову вела Катерина ФОМІНА,
«Правовий тиждень»