Всі рубрики


Закону про банкрутство 10 років: підбиваємо підсумки і будуємо перспективи

1820 лютого ц.р. мальовниче місто Яремча гостинно приймало учасників конференції «10 років дії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: результати та перспективи». Організаторами заходу виступили Державний департамент з питань банкрутства, Спілка кризис-менеджерів України та Центр комерційного права. Незважаючи на те що організатори різняться за своїм статусом і метою діяльності, їм вдалося знайти спільні цілі і об’єднати зусилля заради розробки спільних пропозицій щодо існуючого законодавства про банкрутство. У заході взяли участь представники Міністерства економіки, Міністерства юстиції, судді господарських судів України, арбітражні керуючі, працівники юридичних та фінансових організацій. Загалом цей представницький форум зібрав під одним дахом понад сто фахівців, що працюють у галузі банкрутства. Урочисто відкрили конференцію директор Державного департаменту з питань банкрутства Юліан Хорунжий (на фото 3), директор Центру комерційного права Валентина Данішевська (на фото 1) та президент Спілки кризис-менеджерів України Павло Міхайліді (на фото 2), які привітали присутніх та запросили їх до активної співпраці. Слід зазначити, що зимові зустрічі у Яремчі фахівців у галузі банкрутства вже стали традиційними, адже перша конференція була проведена ще 2005 р. і припала на п’ятиріччя Закону про банкрутство. Нинішня ж конференція з повним правом може претендувати на звання міжнародної, адже крім українців у її роботі взяли участь фахівці з Латвії та Російської Федерації. Головною темою конференції стало приведення процедури відновлення платоспроможності боржника (банкрутства) в Україні до рівня кращих світових практик: скорояення її тривалості і вартості, поліпшення відсотка відшкодування вимог кредиторам, а також забезпечення реальної спрямованості процедури банкротства на відновлення платоспроможності потенційно спроможних підприємств. У перший день роботи конференції було запропоновано обговорити державну політику у сфері фінансового оздоровлення та банкрутства, а також участь і роль держави в процедурах банкрутства. Доповідь Василя Литвиненка, директора департаменту простроченої заборгованості Пенсійного фонду України, на тему «Проблемні питання підприємств, які знаходяться в процедурі банкрутства» спричинила гостру дискусію: учасники конференції розглядали різні аспекти проблем, а їх, слід зазначити, чимало. Непідробний інтерес учасників заходу викликали виступи латвійських колег – представників латвійського державного агентства «Адміністрація неплатоспроможності» Едгара Стефецкіса та Алли Личковської, які поділилися власним досвідом нагляду за процесом неплатоспроможності. Сподіваємося, що читачам «Правового тижня» теж буде цікаво ознайомитися з латвійським досвідом, тож обіцяємо розповісти про нього докладніше в одному з наступних номерів. Другий день роботи конференції був присвячений судовій практиці застосування законодавства України з питань банкрутства. Суддя Апеляційного господарського суду Львівської області Олександр Миротенко та суддя Господарського суду Харківської області Андрій Швидкін поділилися цінним досвідом з власної практики. З особливою цікавістю учасники конференції слухали доповідь Андрія Швидкіна про особливості банкрутства фізичних осіб – підприємців. Виявляється, судова практика в різних регіонах України суттєво відрізняється. Наприклад, якщо в Києві судді практично не відкривають провадження в таких справах (у 2009 р. їх було лише кілька), то в деяких областях, зокрема в Харківській, було відкрито понад півтори сотні таких справ. Звичайно, учасники заходу не оминули увагою і перспективи розвитку законодавства та системи банкрутства. У зв’язку з цим велика частина конференції була присвячена обговоренню нового Закону про відновлення платоспроможності (банкрутство), представленого членами робочої групи з його розробки. «Чинний Закон про банкрутство не дозволяє ефективно вирішити проблеми заборгованості, розплатитися з кредиторами, знайти нового, ефективного власника. Новий Закон займає збалансовану позицію, дозволяє захистити інтереси кредиторів і водночас надає боржнику реальні механізми для відновлення своєї платоспроможності», – стверджує Вадим Самойленко, партнер юридичної фірми «Астерс», член робочої групи з розробки нового Закону. Експертна робоча група, до якої входили юристи, судді, арбітражні керуючі, чиновники, представники неурядових і міжнародних організацій, упродовж 2009 р. вивчала ситуацію з банкрутством в Україні, а також міжнародний досвід у цій сфері. Вийшов абсолютно новий Закон, основне завдання якого – відповідати сучасним тенденціям, заповнити прогалини і усунути неврегульованість відносин, зменшити кількість зловживань, прискорити процедуру банкротства і зробити її прозорішою. Особливу увагу учасники приділили ролі арбітражних керуючих і можливості створення самоврядного органу як інструменту підвищення рівня регулювання та контролю їхньої діяльності, їхнього професіоналізму та мотивації. Валентина Данішевська переконана, що вже існують сприятливі умови для створення такої самоврядної організації, яка підвищить ефективність роботи арбітражних керуючих. «Регулювання діяльності арбітражних керівників – найважливіше питання, адже багато в чому саме від них залежать втілення норм законодавства про банкрутство і репутація інституту неспроможності в Україні. Новий Закон пропонує змінити систему регулювання діяльності арбітражних керуючих шляхом створення самоврядних організацій. Це очистить ринок від некваліфікованого «баласту» і дозволить підвищити відповідальність арбітражних керуючих», – вважає Павло Міхайліді. Завершилася міжнародна конференція засіданням круглого столу, на якому обговорили законодавчі ініціативи у сфері банкрутства та підбили підсумки плідної дводенної роботи. Велику увагу в ході дискусії звернули і на чіткі правила дій арбітражного керуючого, який є ключовою фігурою у процедурі банкрутства підприємства. Учасники конференції вважають, що умови входження в професію потрібно зробити суворішими, щоб зменшити імовірність потрапляння до лав арбітражних керуючих випадкових і некваліфікованих осіб. Самоврядування арбітражних керуючих має стати інструментом підвищення рівня регулювання, контролю і професіоналізму. Отже, існуюча редакція Закону потребує вдосконалення та приведення її у відповідність до європейського законодавства.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________