Законопроекти

Порядок оскарження актів ВРЮ Народні обранці Святослав Олійник та Микола Рудченко запропонували парламенту врегулювати процедуру оскарження в суді актів Вищої ради юстиції. Про це йдеться у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження», нещодавно зареєстрованому у Верховній Раді України за № 6109. Парламентарії запропонували внести зміни до Закону України «Про Вищу раду юстиції» та Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши, що акти ВРЮ можуть бути оскаржені у Вищому адміністративному суді України, рішення якого з цих питань буде остаточним. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що ст. 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» наділяє ВРЮ повноваженням приймати відповідні акти, які є обов’язковими для виконання. Водночас відповідно до законодавства такі акти можуть бути предметом судового оскарження. Але відсутність чітко встановленої підвідомчості та підсудності справ про оскарження актів ВРЮ призводить до зловживань правом на судове оскарження. Тому законопроект покликаний не допустити таких зловживань. Удосконалення окремих положень КПКУ Народний депутат Юрій Мірошниченко подав до Верховної Ради України проект Закону «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо удосконалення окремих положень)» № 6100, яким запропонував удосконалити положення норм КПКУ щодо статусу підозрюваного та порядку розгляду скарг на постанову про порушення кримінальної справи. Зміни до ст. 43-1 та 98 КПКУ уточнюють процесуальний статус підозрюваного: ним визнається особа, щодо якої порушено кримінальну справу, а також визначають, що кримінальна справа порушується, якщо відома особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, на відміну від чинного визначення, згідно з яким має бути відома особа, яка вчинила злочин. Змінами до ст. 236-7, 236-8 та 349 КПКУ пан Мірошниченко запропонував конкретизувати суб’єкта, який має право подавати скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, якщо таку справу порушено за фактом. Народний обранець також вважає за потрібне визначити, що суддя залишає зазначену скаргу без розгляду, якщо визнає недостатнім обґрунтування порушення конституційних прав та законних інтересів відповідної особи. Крім того, пропонується встановити обов’язок судді перевіряти додержання порядку порушення кримінальної справи. Відкликання апеляційної чи касаційної скарги У Верховні Раді України за № 6120 зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо врегулювання порядку відкликання апеляційної чи касаційної скарги)». Автор цієї законодавчої ініціативи – народний депутат Дмитро Притика – обумовлює необхідність прийняття законопроекту відсутністю законодавчо врегульованого порядку та можливості відкликання апеляційної чи касаційної скарги до початку її розгляду апеляційним чи касаційним адміністративним судом. Законопроект пропонує надати особі, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу, право відкликати її до початку розгляду відповідним судом. У разі відкликання скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку справи до розгляду, виносить ухвалу про повернення апеляційної чи касаційної скарги. Крім того, запропоновано вдосконалити зміст ст. 193, 218 та 233 КАСУ, привівши їх у відповідність до аналогічних статей Цивільного процесуального кодексу України. На думку пана Притики, прийняття цього законопроекту підвищить ефективність адміністративного судочинства та дозволить громадянам ширше користуватись своїми конституційними та процесуальними правами під час звернення до адміністративного суду.