Пенсійні спори – до цивільної юрисдикції

10 березня ц.р. набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 р. Цей законодавчий акт встановив, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них суди мають розглядати в порядку цивільного судочинства. Відповідні зміни внесені до ЦПКУ та КАСУ. Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ даної категорії. Відповідні адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, які подані до відповідних адміністративних судів до набрання чинності цим Законом і за якими провадження не відкрите, мають бути передані до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства. Заступник голови правління ЦППР, к.ю.н.
Роман КУЙБІДА: – По-перше, відповідно до цього Закону розгляд суто адміністративних за своєю природою пенсійних спорів та спорів щодо соціального забезпечення тепер відбуватиметься за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства. Отже, звернення до суду в цих справах подорожчає. По-друге, обов’язок доказувати порушення з боку Пенсійного фонду чи органів соціального забезпечення покладатиметься на позивача. У цивільному судочинстві не діє презумпція вини органу влади, яка існує в адміністративному судочинстві. По-третє, у відповідача – органу влади побільшає можливостей для затягування розгляду справи. Його неприбуття до суду в цивільному процесі зазичай перешкоджає розгляду справи, тоді як в адміністративному процесі це не є підставою для відкладення судового розгляду. По-четверте, якщо позивач сформулює позовні вимоги не зовсім коректно, то в цивільному процесі він програє справу, оскільки там суд зв’язаний межами позовних вимог. Натомість в адміністративних справах суд має право виходити за межі позовних вимог з метою повного захисту прав людини, які вона хоче захистити. Усе це означає, що після набрання чинності цим Законом без адвоката, який зможе правильно обґрунтувати всі вимоги, до суду годі й звертатися, – шансів виграти справу значно менше, ніж в адміністративному судочинстві. Отже, судовий захист прав пенсіонерів та соціально незахищених верств населення стане менш доступним. Щоправда, є й один позитивний момент. Загальний строк позовної давності в цивільних справах – три роки, тоді як в адміністративних справах – один рік. Тож, наприклад, якщо ви пропустили річний строк звернення до адміністративного суду, то позивайтеся до цивільного, щойно Закон набере чинності, і вимагайте стягнення заборгованості не менше ніж за останні три роки.