Всі рубрики


Постанова № С-188075/07 від 22.12.2009 р.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Постанова № С-188075/07 від 22.12.2009 р. Вищий адміністративний суд України (далі – ВАСУ) у складі колегії суддів розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – ДПІ) на постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 р. у справі № 13/73-1757 за позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи 1 (далі – СПД Особа 1) до ДПІ про визнання протиправними та скасування рішень. За результатами розгляду касаційної скарги ВАСУ встановив наступне. Обставини справи Позов подано про визнання протиправним та скасування рішення від 22.12.2006 р. № 0002012303/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. та рішення від 22.12.2006 р. № 0002002303/0. Постановою господарського суду Тернопільської області від 27.04.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 р., позов задоволено повністю. У прийнятті названих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що: пошкодження пломби реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) позивача сталося в ході проведення ремонту приміщення, при цьому будь-яких змін в алгоритмі роботи цього касового апарату виявлено не було; у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту відсутності торговельного патенту позивача у відкритому місці, доступному для огляду. У касаційній скарзі до ВАСУ ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Так, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що незабезпечення цілісності пломб РРО є самостійним складом правопорушення, позаяк у разі будь-якого пошкодження опломбування касового апарату суб’єкт господарювання зобов’язаний припинити його застосування та повідомити про це контролюючий орган, як того вимагає п. 3.7 розділу 3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614. Крім того, як зазначає скаржник, навіть з пояснень позивача вбачається факт знаходження торгового патенту у файлі з іншими документами (а не на доступному для огляду місці), що обґрунтовує правомірність застосування оспорюваних санкцій. Справу розглянуто у порядку письмового провадження відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ). Суд встановив Колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого. Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення ДПІ перевірки господарської одиниці позивача (магазину-кафетерію) щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари, оформленої актом № 011077/1918/23-03/НОМЕР_1, було виявлено, зокрема, такі порушення: незабезпечення збереження цілісності пломби РРО Міні 600.04МЕ, який належить позивачеві, відсутність торгового патенту позивача на видному та доступному для огляду місці. Внаслідок виявлення зазначених порушень ДПІ було застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 80 грн. за рішенням від 22.12.2006 р. № 0002002303/0 та штраф у розмірі 340 грн. за рішенням від 22.12.2006 р. № 0002012303/0. Пунктом 4 ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, забезпечувати цілісність пломб РРО та незмінність його конструкції та програмного забезпечення. Пунктом 3.3 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) передбачено, що опломбування корпусу РРО або кожуха кожного з блоків РРО блочної конструкції здійснюється шляхом установлення двох засобів контролю в місцях стику корпусу РРО (кожуха блока) з верхньою кришкою на її протилежних боках таким чином, щоб унеможливити доступ до внутрішніх вузлів РРО без зняття або порушення цілісності засобу контролю. У РРО блочної конструкції засоби контролю встановлюються також на місця підключення з’єднувальних кабелів. Цілісність та справжність засобів контролю визначаються за методикою, затвердженою їх виробником. У разі порушення цілісності засобу контролю, установленого на РРО, СПД зобов’язаний припинити його застосування, повідомити про це орган ДПС, де РРО перебуває на обліку, та ЦСО, який здійснив опломбування (п. 3.7 названого Порядку). Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи будь-яке пошкодження засобів контролю касового апарата (пломб) є порушенням п. 4 ст. 3 Закону незалежно від причин такого пошкодження, ступеня пошкодження (зокрема, повного або часткового) та його наслідків. Відтак висновок попередніх інстанцій про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 340 грн. є хибним. Не можна погодитися і з наданою судовими інстанціями правовою оцінкою про недоведеність ДПІ факту відсутності торгового патенту СПД Особа 1 на доступному для огляду місці. Адже зазначене правопорушення зафіксоване в акті перевірки, який в силу п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 р. № 327, є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання. Отже, названий акт перевірки є належним доказом у розумінні ч. 1 ст. 69 КАСУ, висновки якого не було спростовано позивачем будь-якими фактичними даними. Навіть в обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що торговий патент « знаходився у файлі з документами в кутку споживача на видному і доступному місці». Наведене ж посилання не відповідає вимогам ч. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». За таких обставин застосування до позивача штрафу в розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць (80 грн.) в порядку ч. 1 ст. 8 названого Закону слід визнати правомірним. Таким чином, судовими інстанціями було з достатньою повнотою встановлено обставини даної справи, однак цим обставинам було надано невірну правову оцінку, що призвело до ухвалення неправильних по суті спору рішень. Відтак ВАСУ вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову у позові, скасувавши таким чином оскаржувані судові акти зі справи. Суд постановив Керуючись ст. 220, 222, 229, 230, 232 КАСУ, ВАСУ постановив: касаційну скаргу ДПІ задовольнити, постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 р. скасувати, у позові відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин. Коментар фахівця Юрист ЮК «Ейдіком» Юлія Коломацька: – Вважаю, що Вищий адміністративний суд України дав належну правову оцінку обставинам цієї справи та виніс Постанову, якою було прийняте рішення по справі, що загалом відповідає нормам матеріального та процесуального права. Попередні судові інстанції правильно встановили обставини справи, однак дали їм неправильну оцінку у зв’язку з хибним визначенням сутності вчинених правопорушень. Так, згідно з п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено фінансову санкцію за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Опломбування реєстраторів розрахункових операцій здійснюється відповідно до вимог Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПАУ від 28.04.2004 р. № 48, у п. 3.7 якого встановлено, що в разі порушення цілісності засобу контролю (пломби), установленого на реєстраторі розрахункових операцій, суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний припинити його застосування, повідомити про це орган Державної податкової служби України, де реєстратор розрахункових операцій перебуває на обліку, та центр сервісного обслуговування, який здійснив опломбування. Подальший порядок переопломбування реєстратора розрахункових операцій здійснюється відповідно до п. 3.8 зазначеного Порядку. Таким чином, фінансову санкцію, передбачену п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи Державної податкової служби України застосували за вчинення суб’єктом підприємницької діяльності правопорушення, сутність якого полягає у використанні для здійснення розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій з порушеним засобом контролю (пломби), а не в самому факті порушення засобу контролю. Тому обставини пошкодження засобів контролю, наявності чи відсутності змін в роботі реєстратора розрахункових операцій жодним чином не впливають на факт правопорушення або обсяг вини суб’єкта підприємницької діяльності, у зв’язку з чим зазначені обставини не мають жодного відношення до суті спору та взагалі не мали розглядатись попередніми судовими інстанціями. Також слід зазначити, що акт перевірки позивача органом Державної податкової служби, що є носієм доказової інформації про виявлені порушення суб’єктами господарювання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, є належним та достатнім доказом факту порушення позивачем порядку розміщення торгового патенту, передбаченого п. 1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Адже зазначений акт перевірки не було скасовано чи оскаржено в порядку, встановленому чинним законодавством України. Таким чином, орган Державної податкової служби України мав необхідні правові підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого п. 1 ст. 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-18 | 30 вересня
Тема тижня:
Міжнародний арбітраж
Тема тижня
  • Ефективний арбітраж: який він?
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________