Російська мова повертається в суди Саме такого висновку можна дійти, якщо проаналізувати результати засідання Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя (далі – Комітет), що відбувся 14 квітня ц.р. Оскільки, за словами голови Комітету Сергія Ківалова, на погоджувальній раді ВРУ Комітет звинуватили в тому, що він затримує розгляд законопроектів, то цього разу до порядку денного було внесено досить багато законопроектів, які Комітет оперативно розглянув.
Найцікавішими є два законопроекти, авторами яких є народні депутати Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко: «Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів» (щодо права на заняття судової посади особою, яка володіє державною і російською мовою)» № 1057 та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» (щодо провадження судочинства державною та російською мовами)» № 1059. Відповідно до запропонованих змін судочинство в Україні має провадитися державною або, за згодою сторін, російською мовою, а претендент на посаду судді має володіти не лише державною, але й російською мовою.
Впадає в око, що ці законопроекти досить «давні», зареєстровані ще 29 листопада 2007 р., а ось актуальності набули лише зараз, коли сталася «зміна влади», а «регіонали» отримали більшість у парламенті, необхідну для вирішення законодавчих питань.
Якщо ж поглянути на висновки Головного науково-експертного управління щодо цих законопроектів, то вони є вкрай негативними. Проте ці обставини не завадили членам Комітету більшістю голосів прийняти законопроекти в першому читанні. Звісно, були й противники цього рішення – голос розуму підказував, що ці зміни не пройдуть так легко, як стверджував пан Колісниченко, а на практиці виникне безліч проблем, про які зараз ніхто не думає.
Не можна залишити поза увагою й те, що за благородною метою, якою є покращення «правового регулювання відносин щодо використання української та російської мов в судах України та забезпечення умов для змагальності процесу й повноти дослідження обставин справи», фактично приховується наступ на українську мову, звуження меж її функціонування.
Комітет розглянув також два законопроекти (№ 4400 та 4401), внесені Андрієм Портновим, Володимиром Пилипенком та Святославом Олійником, щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в загальних та господарських судах. Ці документи мають на меті запровадити автоматизований розподіл справ, як це було зроблено з початку року в адміністративних судах. І хоча до проектів Законів було чимало зауважень, все ж таки їх прийняли в першому читанні, насамперед для того, щоб авторам цієї ініціативи не дорікали в непослідовності. Проте цілком зрозуміло, що через чин хронічне недофінансування судової системи ввести в дію автоматизований документообіг в загальних судах буде набагато складніше, ніж в адміністративних судах.
У другому читанні також було прийнято проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень» № 2782. Як зазначив народний депутат Валерій Писаренко, цей законопроект фактично є новою редакцією Закону України «Про виконавче провадження». Проект Закону внесений Кабінетом міністрів України, в роботі над цим документом, окрім ВРУ, узяли участь Міністерство юстиції та Державна виконавча служба. Загалом після першого читання надійшло понад 450 поправок, які були враховані.
Звісно, на засіданні Комітету було розглянуто й кадрові питання – сімдесят кандидатур на посаду судді. Оскільки більшість з кандидатів були «безпроблемними», вони отримали рекомендації Комітету, і лише стосовно трьох суддів було прийняте рішення відкласти розгляд до завершення перевірок за скаргами громадян. Зокрема, до вищих судів рекомендували трьох суддів: до Вищого адміністративного суду України – Раїсу Ханову та Юрія Черпака, до Вищого господарського суду України – Володимира Студенця.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|