Подарунок українців до Дня Європи

Відповідно до Указу Президента від 19 квітня 2003 р. у третю суботу травня в Україні відзначається День Європи. Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація міністра закордонних справ Франції Робера Шумана, який 9 травня 1950 р. закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати вугільні та сталеливарні галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало наріжним каменем майбутнього Європейського Союзу. Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової сили одна проти одної, що й забезпечило мир у Європі. Три з половиною десятиліття тому на Міланському самміті 1985 р. лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та щорічно відзначати День Європи, згадуючи про спільні цінності та спільну історію всіх націй континенту.   Цього року День Європи в Україні припадає на 15 травня. Саме напередодні цього свята в державі відбулася важлива подія. Уперше вийшов друком український переклад Договору про ЄС, Договору про функціонування ЄС, додатків та протоколів до них (в редакції Лісабонського договору). Видання «Конституційні акти Європейського Союзу» за загальною редакцією Геннадія Друзенко містить і декларації, додані до Кінцевого акта Міжурядової конференції, що ухвалила Лісабонський договір, а також Хартію засадничих прав ЄС та пояснення до неї. Саме ці нормативно-правові акти складають правові підвалини об’єднаної Європи. Тепер вони доступні і нам, українцям. Видавцем цього бестселеру стала ЮФ «Салком», а якщо точніше – Науково-консультативний центр, який ця відома юридична фірма створила в Україні. Напередодні святкування Дня Європи ми зустрілися з професором, д.ю.н., президентом ЮФ «Салком» Євгеном Кубком, який розповів нам про ідею українського перекладу Лісабонського договору, а також про користь цього видання для всіх, хто цікавиться правом ЄС та європейською інтеграцією. – Пане Євгене, чи є видання продовженням традиційної для фірми серії видань з актуальних питань правової науки і практики. – Певна річ, адже книга є черговим томом серії, яку започаткував Науково-аналітичний центр ЮФ «Салком» ще у 1993 році публікацією «Реферативного огляду чинного законодавства України і практики його застосування. У подальшому формат і тематика видань змінювалися, але залишився незмінним орієнтир та цікаві публікації, у яких розглядаються актуальні проблеми правової науки, що мають велике значення для юридичної практики. Крім того, Науково-аналітичний центр фірми прагне ознайомити юридичний загал із проблемами, які не тільки стосуються розбудови правової держави в Україні, але й мають широкий міжнародно-правовий контекст. Адже, на думку партнерів фірми, саме такий контекст найкорисніший для розвитку правової системи України. – Пам’ятаю, іще у 2003 р. було видано том, присвячений проблемам гармонізації законодавства України та країн Європи… – У підготовці того видання брали участь видатні вчені з Великобританії, Італії, Росії, України, Швейцарії тощо. А у 2005 р. було видано черговий том, присвячений сучасному конституціоналізму й актуальним проблемам конституційного розвитку. Він містив матеріали про особливості Британської конституції в компаративістському розумінні конституційних актів. Подальші політико-правові події, що сталися в Україні, підтвердили актуальність цих проблем. – Чому ЮФ «Салком» звертає увагу на такі, на перший погляд, теоретичні аспекти? – Саме глибоке теоретичне осмислення правової системи, напрямів її вдосконалення, шляхів розвитку, ускладнення механізмів правового регулювання на загальнотеоретичному рівні, а також на рівні галузевого сприйняття (конституційного, цивільного, адміністративного, господарського права тощо) мають суттєвий вплив на юридичну діяльність. Це особливо актуально для сучасної України, оскільки рух до європейських цінностей і стандартів, до європейської правової спільноти є незаперечним і врешті-решт не залежить від суб’єктивних поглядів тих чи інших політичних сил. Звичайно, вони можуть прискорювати чи гальмувати рух у цьому напрямі, але не можуть завадити наближенню правових принципів, стандартів і цінностей української правової системи до загальноєвропейських. – Здається, на науковому рівні питання про «європейськість» правової системи більш-менш вирішене з погляду концепції та сучасних теоретичних поглядів? – Сьогодні прийшов час детальніше розглянути, що становить собою сучасна Європа, а головне, що є підґрунтям європейської правової системи. Інакше кажучи, рухаючись до Європи, необхідно чітко розуміти напрями розвитку українського права, параметри національного законодавства, що мають бути враховані для більш виваженої інтеграції до європейської системи правових норм. Саме тому партнери ЮФ «Салком», перш за все д.ю.н., професор Наталія Кузнєцова і к.ю.н. Валерій Лукомський, підтримали ідею видання та запропонували читачеві переклад українською мовою основних конституційних документів ЄС, у тому числі Договору про ЄС, Договору про функціонування ЄС, відповідних протоколів, додатків і декларацій до Кінцевого акта Міжурядової конференції, що ухвалила Лісабонський договір. – Офіційного перекладу цих документів українською мовою і досі немає… – Саме тому для юристів, а також для державних службовців, які не володіють мовами ЄС, доступ до цих документів може бути обмежений. Водночас співставлення різномовних текстів з українським варіантом має не тільки лінгвістичне, але й виняткове юридичне значення, оскільки дозволяє зрозуміти сутність правових інститутів та інструментаріїв, що застосовуються в європейських країнах і рано чи пізно будуть імплементовані в українську правову систему. Не має сенсу підкреслювати, що підготовка вітчизняної правової системи до вступу в ЄС, якщо таке політичне й державницьке рішення буде прийняте, спричинить необхідність розуміння та застосування права ЄС, і в тому числі його конституційних актів. Відсутність україномовного перекладу може бути стримуючим фактором не тільки для розуміння правових реалій, але й для подальшої юридично-лінгвістичної адаптації численних норм ЄС. Запропоноване видання має на меті заповнити цю прогалину. Переклад українською конституційних актів ЄС має практичне значення і для юристів, які стикаються з міжнародно-правовими аспектами юридичної професії. Ідеться про міжнародні комерційні арбітражі, європейські юрисдикції, у тому числі про Європейський суд з прав людини, інвестиційні спори, обговорення правових питань на різних міжнародних форумах тощо. – Здається, перекладачі, які працювали над виданням, не почувалися зв’язаними термінологією та стилістикою сучасного українського законодавства. – Українська правнича термінологія, на превеликий жаль, нерідко є неоковирною калькою з радянсько-російської і дуже далека від досконалості. Натомість інколи вирішення судових справ залежить від юридичних тонкощів і коректності перекладу тих чи інших положень з однієї мови на іншу, що дозволяє зрозуміти сутність правових явищ в Україні та їх корелятивне відображення у правових системах європейських країн. Цей аспект, відображений у книзі, дуже важливий і, безперечно, приверне увагу широкого кола фахівців. – А яка цільова аудиторія видання, тобто на кого воно розраховане? – Безперечно, ця праця буде корисною для підприємців, які так чи інакше пов’язані з європейськими компаніями, працюють у європейському правовому середовищі та мають знати загальні принципи правового розвитку ЄС. Це стосується також працівників дипломатичних установ і торговельних місій України за кордоном. Зрозуміло, що переклад буде корисним і для науковців, викладачів юридичних ВНЗ та студентів, які вивчають проблеми європейського права, а також для тих, хто проводить компаративістські дослідження. Крім того, книга зацікавить іноземних юристів, які вивчають українську правову систему або працюють у ній, оскільки вони отримають український переклад відомих їм нормативних актів ЄС. Тому ми вважаємо, що юристи, які отримали базову освіту «неукраїнського походження», також захочуть мати на своїх полицях український переклад європейських конституційних актів. – Пане Євгене, подужати переклад такого масиву європейських нормативних актів не кожному під силу . Кому б ви насамперед адресували слова подяки? – Переклад згаданих актів ЄС вимагав глибоких фахових знань, енергії та професійного запалу. Тож ЮФ «Салком» вдячна передусім перекладачам Світлані і Геннадію Друзенко, які вміло виконали цю складну роботу, продемонструвавши неабиякі професійні здібності. Розмову вів Остап МИЛАНКО
«Правовий тиждень»