Коли приймуть новий КПК?

Це питання вже давно цікавить не лише українських адвокатів, які кожен день захищають інтереси потерпілих у різних правоохоронних інституціях, але й юридичну та політичну громадськість країни, не кажучи вже про пересічних українців. Проводиться безліч проектів, семінарів та круглих столів, а віз, як-то кажуть, і нині там… Ну не хочуть вітчизняна правоохоронна система та її потужне парламентське лобі відмовлятися від старого, добре перевіреного радянського Кримінально-процесуального кодексу п’ятдесятирічної давнини! Не хоче, але доведеться. Адже саме за КПК визначають ступінь захищеності прав людини у тій чи інший країні, а у нас із правами людини у 2010 р., як би там не було, трошки краще, аніж у 60-х роках минулого століття. Не набагато, але ситуація потроху змінюється. А тому й новий КПК має бути кращим за свого попередника. Саме для того, щоб обговорити новий урядовий проект Кримінально-процесуального кодексу, 18 травня ц.р. в Києві зібралося велике та поважне представництво народних депутатів, урядовців, суддів і громадських діячів. Вони взяли участь у конференції «Перспективи реформи кримінального судочинства в Україні», що проводилася за сприяння Ради Європи, Венеціанської комісії та Департаменту юстиції США. На заході були присутні: міністр юстиції України Олександр Лавринович, його заступник Інна Ємельянова, представник генерального секретаря Ради Європи Аке Петерсон, керівник програм ODAPT Департаменту юстиції США Девід Льюіс, народні депутати Сергій Міщенко, Сергій Власенко, Юрій Кармазін і Святослав Олійник та інші. Важливість цієї події підкреслювало й те, що її відвідав американський посол в Україні Джон Теффт. Останній зазначив у своїй вступній промові, що Україна запізнюється із запровадженням нового Кримінально-процесуального кодексу, реформуванням системи прокуратури, а також з вирішенням інших питань законодавства у сфері кримінального судочинства. Посол США в Україні висловив сподівання, що вона не лише вестиме полеміку, але й досягне реального прогресу, запровадивши закони, спрямовані на реформу кримінального судочинства. А яка ж, власне, реформа? Які концептуальні положення містить проект нового КПКУ, який розроблявся відповідно до Концепції реформування кримінальної юстиції, затвердженої Указом Президента від 08.04.2008 р? Концепція проекту спрямована передусім на формування процедур, які дозволили б суспільству досягти двох цілей. По-перше, зробити максимально ефективною роботу органів досудового розслідування і прокурорів із захисту суспільства і особи від злочинних посягань. Для цього треба посилити роль державного обвинувача у кримінальному процесі та зменшити формалізованість процедур досудового розслідування. А по-друге, забезпечити максимальний захист прав людини відповідно до міжнародних стандартів, зокрема шляхом застосування принципу змагальності сторін та посилення судового контролю на стадії досудового розслідування. Виходячи з цих цілей робочі групи, які працювали над проектом Кодексу поклали в його основу кілька нових положень. Зокрема, проект КПКУ об’єднує раніше відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в єдине досудове розслідування, яке розпочинається з моменту надходження інформації про вчинення злочину. Оперативно-розшукова діяльність та слідство позначені в проекті КПКУ єдиним терміном «розслідування» і розглядаються лише як форми єдиного процесу. Усі процесуальні дії, як гласні, так і негласні, можуть вчинятися лише після початку кримінального провадження у справі. Розслідування розпочинається не відносно особи, а за фактом. Згідно з проектом КПКУ досудове розслідування полягає у збиранні гласними та негласними методами та фіксації фактичних даних про обставини вчинення злочинів, кримінальних проступків і встановленні осіб, які їх вчинили. Свідчення особи визнаються доказами за умови надання суду відповідної інформації. Зібрані фактичні дані визнає доказами у справі виключно суд у присутності та за безпосередньої участі сторін обвинувачення та захисту. Відповідно, для дотримання принципів змагальності, публічності та диспозитивності у проекті КПКУ встановлена процесуальна регламентація процедур збирання та надання суду інформації на основі чітко визначених критеріїв. Крім того, змінилася роль прокурора у кримінальному судочинстві. Оскільки державний обвинувач відповідає за результат розгляду справи в суді, він оцінює і спрямовує хід розслідування, а також приймає основні процесуальні рішення у справі. Приведені у відповідність до міжнародних вимог та норм Конституції України положення щодо переліку запобіжних заходів, їх тривалості, процедури застосування та порядку оскарження. Проект КПКУ також запроваджує посаду слідчого-судді, до повноважень якого віднесені здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням, вирішення питань, пов’язаних з обмеженнями конституційних прав та свобод громадян. На підставі матеріалів, зібраних у ході досудового розслідування, державний обвинувач пред’являє обвинувачення шляхом складання та направлення до суду обвинувального акта, а вже потім обирається вид кримінального переслідування. Усі справи про злочини у першій інстанції розглядаються місцевими судами, у системі яких виокремлені суди, що розглядають справи про особливо тяжкі злочини та функціонують в містах, де діють слідчі ізолятори. Окремі категорії справ, передбачені КПКУ, місцеві суди розглядають за участі присяжних засідателів. Для підвищення ефективності кримінального переслідування проект КПКУ запроваджує принцип незмінності державного обвинувача: обвинувач, який склав обвинувальний акт, підтримує державне обвинувачення в суді. Проект також значно розширює застосування процедур відновного та примирного правосуддя. Ось далеко не повний перелік нововведень, які пропонує урядовий проект КПКУ. До речі, під час конференції були представлені коментарі та експертні оцінки відомих європейських експертів та інституцій щодо нового проекту КПКУ. До деяких його глав та статей міжнародні експерти поставилися не дуже схвально. Однак вирішальне слово за українцями, точніше, за українським парламентом, якому все ж таки знадобиться політична воля, щоб прийняти цей необхідний країні документ. Посол США в Україні Джон Теффт: – Уже багато років в Україні намагаються замінити чинний Кримінально-процесуальний кодекс. Але відносно нещодавно справа зрушила з місця завдяки розробці нового проекту КПКУ. Я маю на увазі проект, який було відпрацьовано Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права і який переглянули та вдосконалили Мін’юст та робоча група з питань судової реформи під керівництвом Олександра Лавриновича. Проект КПКУ дійсно відповідає засадам європейського права, прагне до європейських норм захисту прав людини та забезпечення справедливого процесу як для потерпілих, так і для обвинувачених. Міністр юстиції Олександр Лавринович: – За 19 років незалежності кримінальне судочинство в Україні зазнало мінімальних змін. Кримінальний процес у державі досі зберігає основні риси інквізиційного процесу. Серед кроків, які будуть здійснені в рамках реформування кримінальної юстиції у країні, передбачені реформування кримінального судочинства та ухвалення нового КПКУ. Ідеться також про реформу системи прокуратури та пенітенціарної сфери. Так, реформа кримінального процесу здійснюватиметься з урахуванням його головної мети – захисту прав людини та пошуку справедливості. А змагальність у кримінальному процесі стане одним з наріжних каменів майбутнього Кодексу.