Судді проти корупції

Продажність чиновника – загроза для територіальної цілісності держави, вважав Тамерлан. Корупція була притаманна суспільству завжди і в деяких країнах навіть стала традицією, яка підриває державне управління та демократичні устої. Тому боротьба з корупцією є пріоритетним напрямом державної політики. В Україні він реалізується згідно з концепцією «На шляху до доброчесності», яка, крім іншого, передбачає навчання суддів та кандидатів на цю посаду основам антикорупційного законодавства. З цією метою в рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Прозорість та ефективність судової системи України» Академія суддів України (далі – АСУ) провела тренінг під назвою «Антикорупційне законодавство та практика його застосування: досвід країн ЕС та України». Загалом програма заходу розрахована на три дні. Крім того, окремі семінари будуть проведені для суддів-викладачів АСУ у Львові та Сімферополі. Відкривали захід ректор АСУ Ірина Войтюк та Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія Й. В. Марк Вінк. Саме Бельгія надала фінансову підтримку для проведення семінару та делегувала для обміну досвідом своїх експертів з антикорупційного права. За словами пана Вінка, подібна співпраця мала певні передумови: «До мене як до посла зверталися бельгійські інвестори, що мають бізнес в Україні. Вони скаржилися на корупційні чинники, які заважають їм працювати. У Бельгії національне антикорупційне законодавство має високий рівень. Ми ефективно боремося з корупцією, тому вирішили поділитися досвідом і допомогти в цьому українцям».  Експерт з антикорупційного права, голова кримінальної палати Апеляційного суду м. Антверпена Гай Ван Краен (на фото 1) розповів учасникам семінару про чинники, що формують корупційні відносини, та дав поради щодо способів їх подолання. «Існують чинники, що сприяють розквіту корупції. Це неналежна система державного управління, проблема виконання судових рішень та прогалини в антикорупційному законодавстві. Їх подолання – основне завдання держави в боротьбі з корупцією», – зазначив пан Ван Краен. Про особливості корупційних проявів в Україні, їх причини та передумови розповіла перший проректор АСУ Наталія Ахтирська (на фото 2). «Корупція глибоко проникає у взаємовідносини держави і людини, має високий рівень сприйняття в суспільстві. Так, в України вже стали традиційними прояви латентної корупції при проведенні державних закупівель. Тому нам слід комплексно підходити до боротьби із цим явищем. Зокрема, проводити заходи культурного й освітнього характеру, що формуватимуть у суспільстві негативне ставлення до корупційних проявів», – підкреслила пані Ахтирська. Цікаву презентацію зробив бельгійський експерт Френсіс Дестербек (на фото 3), директор Центрального бюро вилучення та конфіскації. Він запропонував присутнім огляд еволюції бельгійського антикорупційного законодавства, що супроводжувався цікавими коментарями. «Ми не вносили до свого законодавства жодних змін, поки в них не виникла гостра потреба. Низка корупційних скандалів на рівні вищого керівництва держави та міжнародні зобов’язання перед ЄС дали старт масштабним перетворенням у законодавстві та антикорупційній політиці держави», – повідомив пан Дестербек. За словами експерта, у Бельгії державний контроль діяльності держслужбовців є одним з основних елементів протидії корупції. Правові засади такого контролю, а також принципи, якими керуються державні службовці всіх рівнів, викладені у спеціальній директиві. Її вважають своєрідним кодексом честі працівників держустанов. Професійна етика, безсторонність, відданість та повага – ось основні постулати цієї директиви.  Вітчизняне законодавство, що визначає вимоги та обмеження до державних службовців з погляду антикорупційного законодавства, презентував заступник голови Апеляційного суду Київської області Валентин Зубар. Бельгійські експерти схвально оцінили напрацювання українців, вказавши, втім, на низку недоліків. Щире здивування закордонних гостей викликало те, що за окремі корупційні діяння в Україні притягують до адміністративної відповідальності. «У Бельгії кримінальним злочинцем вважається кожен, хто хоча б раз використав владні повноваження для власного зиску. Розмір зиску при цьому абсолютно не має значення», – резюмували бельгійські правники. Відмінними є також положення законодавства щодо порядку декларування доходів державними службовцями. Українські чиновники подають декларацію про доходи щорічно, бельгійські – раз на п’ять років. Проте їхня декларація є об’єктом прискіпливого вивчення спеціально уповноваженої на це особи – слідчого рахункової палати. Ця інформація є конфіденційною. Крім того, задля усунення конфлікту інтересів (можливостей вчинення корупційних дій) чиновники разом із декларацією про доходи подають інформацію щодо своїх повноважень та обов’язків на посаді та діяльності поза нею. Учасники семінару сподіваються, що після плідної роботи з подолання корупції та вдосконалення національного законодавства Україна досягне такого ж рівня прозорості влади, як і Бельгія.