Rule B, або Коли політика стає вищою за закон

Мабуть, більшості читачів назва цієї статті нічого не говорить, особливо тим, хто не стикається з попереднім забезпеченням позову в міжнародному арбітражі щодня. Щоб усвідомити актуальність запропонованої теми, зробимо короткий екскурс в Rule B, або Правило Б. Міжнародні арбітражні процеси загалом недешеві та тривалі. Проте не секрет, що чимало арбітражних рішень не виконуються стороною, яка програла справу. Тому головне питання, що передує ініціюванню міжнародних комерційних позовів, – чи буде виконане рішення, пов’язане зі стягненням коштів? Попереднє забезпечення позову У 1958 р. в Нью-Йорку була прийнята Міжнародна конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень, яка є основою міжнародного комерційного арбітражу. Конвенція кореспондує саме до виконання прийнятих арбітражних рішень. Проте, як відомо, розгляд справи може тривати від кількох місяців до кількох років. Зрозуміло, що за такий проміжок часу відповідач може збанкрутіти або, розуміючи неминучість покарання, реорганізувати своє підприємство чи просто залишити його, заздалегідь вивівши всі активи. Тому перед позивачами в міжнародному комерційному арбітражі постало питання попереднього забезпечення позову, тобто фактичного накладення арешту на активи відповідача для безпроблемного виконання рішення в подальшому. Цей механізм досить дієвий. Крім того, попередній арешт активів зазвичай робить відповідача, який насправді розуміє свою провину, поступливішим: він намагається не доводити справу до арбітражу та домовляється з позивачем. До традиційних засобів попереднього забезпечення позову в міжнародному арбітражі належать: Швейцарський арешт коштів на дійсних рахунках відповідача (Swiss attachment), Англійський всесвітній наказ про арешт (Engish worldwide freezing order) і Правило Б, або New-York Rule B attachment, про яке й ітиме мова в цій статті. Більше 150 років Rule B використовувалось у штаті Нью-Йорк як механізм арешту «традиційних» об’єктів власності, як-от: паливо, вантаж, грошові кошти на депозитах або кошти, розміщені на розрахункових рахунках відповідачів. Широкого використання Rule B набуло після того, як у 2002 р. Апеляційний суд Другого округу штату Нью-Йорк вирішив у справі Winter Storm Shipping Ltd. vs TPI, що електронний грошовий переказ (далі – ЕГП), який проходить через банки-посередники в Нью-Йорку, є майном, на яке згідно з Rule B може бути накладений арешт. Розвиток цієї практики значно вплинув на міжнародну торгівлю, оскільки будь-який платіж у світі, що здійснюється в доларах США, проходить через банки-посередники, більшість з яких розташовані в Нью-Йорку. Відомо, що й більшість контрактів у сфері міжнародної торгівлі здійснюються в доларах США, тому гіпотетично будь-який платіж у доларах може бути арештований. Дві вимоги Rule B Важливо зробити акцент на двох ключових вимогах, щоб належно застосовувати згадане правило. По-перше, Rule B доступне позивачам лише за морськими позовами, а по-друге, товариство відповідача не має знаходитись (бути зареєстрованим) у межах округу Нью-Йорк. Який же позов можна вважати морським? Як правило, до морських позовів судді відносять спори щодо фрахтування судна, а також спори щодо контрактів на купівлю-продаж товару, які пов’язані з перевезенням товарів морем. Оскільки доля міжнародних морських перевезень у світі є домінуючою, зрозуміло, що спорів, ініційованих у Нью-Йорку в рамках Rule B, починаючи з 2002 р. постійно більшало, а арештовані суми на рахунках у Нью-Йорку налічували мільярди доларів. Таким чином, рішення суду у справі Winter Storm 2002 р. кардинально змінило практику, яка існувала протягом останніх 150 років. Простіше кажучи, кошти на кореспондентських рахунках у нью-йоркських банках, власники яких, по суті, невідомі, стали майном і водночас предметом арешту. При цьому позивачу, який обґрунтовує своє бажання арештувати кошти боржника, навіть не потрібно знаходити їх власника. Достатньо, щоб ці кошти або надходили, або направлялись останньому. На питання, кому належать грошові кошти в банках-кореспондентах, американський суд не дає чіткої відповіді. Тому обґрунтованість та законність таких змін і досі є приводами для дискусій. Усе змінилося через сім років Із 2002 р. Rule B часто зазнавало змін, проте не втрачало своєї суті. Але 27 червня 2009 р. використання Rule B було раптово зупинено в результаті рішення Суду Південного округу штату Нью-Йорк, винесеного у справі Shipping Corporation of India vs Jaldhi Overseas Pte Ltd. Суд несподівано переглянув свою позицію, на якій стояв останніх сім років, і вирішив, що електронні грошові перекази відтепер не є об’єктом власності, до якого можна застосовувати Rule B. У подальшому суд уточнив рішення в цій справі, і воно набрало зворотної сили в часі, через що всі справи із застосуванням цього правила були припинені. Shipping Corporation of India подала апеляційну скаргу, намагаючись опротестувати рішення суду першої інстанції. Проте 16 жовтня 2009 р. Апеляційний суд Другого округу США підтвердив законність цього рішення та скасував рішення 2002 р. у справі Winter Storm Shipping Ltd. vs TPI, яке раніше було підставою для арешту ЕГП. На перший погляд, типова ситуація в системі континентального права. Апеляційний суд США в силу певних юридичних підстав змінює існуючу практику, створюючи нову, яка відповідає сучасним відносинам, що складаються між суб’єктами торговельних відносин. Проте достатньо прочитати мотивувальну частину рішення апеляційного суду, щоб зрозуміти, що американські суди, які є правовою основою такої «демократичної» країни, як США, приймають рішення на підставі не лише понять та визначень закону і справедливості, але й власних політичних уподобань. Наведемо вибіркові цитати з рішення суду апеляційної інстанції США у справі Shipping Corporation of India vs Jaldhi Overseas Pte Ltd., які підтверджують сказане: «На думку всіх практикуючих суддів, справа Winter Storm Shipping Ltd. vs TPI 2002 р. була винесена з помилками і тому перестає бути прецедентом для окружного суду. Справа Winter Storm Shipping Ltd. vs TPI 2002 р. породила чимало критичних думок про те, що цей прецедент ставить під загрозу повноцінність долару США. Ця величезна кількість судових арештів створила додаткову загрозу долару США як головній світовій резервній валюті, а також Нью-Йорку як банківському і фінансовому міжнародному центру». «Непередбачувані наслідки рішення у справі Winter Storm Shipping Ltd. vs TPI 2002 р. виявились тяжчими, ніж ми сподівались. Відповідно до досліджень клірингового дому (Clearing House Association LLC), до якого належать такі банки, як: Bank of America, Citibank, HSBC, JPMorgan Chase Bank, Wells Fargo (та інші найбільші банки світу, які знаходяться в Нью-Йорк), з 1 жовтня 2008 р. по 31 січня 2009 р. тільки позивачі за морськими вимогами подали 962 позови з проханням арештувати майже 1,35 млрд дол. США». «Підстав, з яких ми переглядаємо недавнє рішення, дві… У справі Winter Storm ми помилково покладались на висновки у справі Daccarett і визнали, що ЕГП – це майно, на яке може бути накладено арешт. Друга причина, як вказано вище, – це наслідки справи Winter Storm, які вплинули на роботу федеральних судів та міжнародних банків в Нью-Йорку і виявилися занадто важкими, щоб дозволити цій помилці залишатись невиправленою». Замість висновків Більшість вважає, що саме американська судова система є взірцем для наслідування. Прийнято думати, що ця система чітко слідує споконвічним поняттям закону та справедливості і перш за все покладається на юридичну основу, а вже потім на економічну та політичну доцільність. Проте мотиви, з яких виходить суд, приймаючи таке суперечливе рішення, дуже дивують. Нагадаємо, що практика арешту ЕГП виникла в США у 2002 р., саме після терактів 11 вересня 2001 р., коли американська адміністрація закручувала гайки всім, намагаючись взяти під фінансовий контроль обіг доларів США на кореспондентських рахунках банків Нью-Йорку. Звичайно, тоді ніхто не сумнівався в потужності долара США як світової резервної валюти. І американський суд, не аналізуючи юридичні тонкощі справи Winter Storm, прийняв суперечливе рішення, створивши можливість для арешту коштів. Криза та події останніх років змінили Америку та змусили США розпочати боротьбу за свою валюту на міжнародних ринках, адже в міжнародних транзакціях усе частіше використовують регіональні валюти, а сторони, побоюючись можливих арештів у банках Нью-Йорку, укладають контракти в євро. Тому особливої актуальності в США набуває збільшення ролі долара. Висновок один: економічна та геополітична доцільність рішень у справах Winter Storm Shipping Ltd. vs TPI 2002 р. і Shipping Corporation of India vs Jaldhi Overseas Pte Ltd. 2009 р. переважили законність та юридичну доцільність на терезах «сліпої» американської Феміди. P. S. Shipping Corporation of India звернулася до Верховного Суду США з касаційною скаргою на рішення апеляційної інстанції. Проте 22 березня 2010 р. найвища судова інстанція США відмовила в розгляді цього питання, поставивши крапку в цій справі. Rule B продовжує існувати, проте його не можна застосовувати до арешту ЕГП нью-йоркськими банками.