Всі рубрики


Особливості контролю за здійсненням економічної концентрації

Відомо, що під час здійснення суб’єктами господарювання господарської діяльності в окремих випадках, встановлених законодавством України, а саме в разі отримання різних форм контролю над іншими суб’єктами господарювання – концентрації, необхідно отримати дозвіл Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) на концентрацію. У країнах Європейського Союзу здійснення концентрації регулюється як актами ЄС, так і внутрішнім законодавством кожної країни. Якщо концентрація має масштаб співтовариства, а також відповідає низці інших критеріїв, питання про її сумісність зі спільним ринком вирішує Комісія європейських співтовариств (далі – Комісія). В іншому разі контроль за здійсненням концентрації покладається на національні конкурентні відомства держав – членів ЄС. Спробуємо визначити, у яких випадках розгляд питання про концентрацію може бути віднесений до компетенції Комісії.   Відповідь на це запитання містить Регламент ЄС «Про контроль над концентрацією суб’єктів господарювання» від 20.01.2004 р. № 139/2004, що діє з 01.05.2004 р. (далі – Регламент ЄС про злиття). Цей документ надає Комісії ексклюзивне право розгляду справ про концентрацію. Випадки, що відповідають критеріям Регламенту ЄС про злиття, належать до компетенції Комісії. Не охоплені ним концентрації розглядаються в межах юрисдикції держав членів ЄС. Згідно з Регламентом ЄС про злиття Згідно з ч. 1 ст. 3 Регламенту ЄС про злиття концентрацією є зміна контролю на тривалій основі внаслідок:
  • злиття двох чи більше попередньо незалежних суб’єктів господарювання або частин суб’єктів господарювання;
  • набуття прямого чи непрямого контролю над цілим (або частинами) суб’єктом господарювання чи суб’єктами господарювання однією чи більше особами, які вже здійснюють контроль принаймні над одним іншим суб’єктом господарювання або одним чи більше суб’єктами господарювання шляхом придбання цінних паперів, за договором або в будь-який інший спосіб.
Частина 2 ст. 3 Регламенту ЄС про злиття говорить, що контроль визначається правами, договорами або іншими засобами, які окремо або разом і враховуючи фактичні або юридичні обставини уможливлюють вирішальний вплив на суб’єкт господарювання, зокрема, за наявності:
  • права власності чи права користування всіма або частиною активів суб’єкта господарювання;
  • прав чи договорів, які передбачають здійснення вирішального впливу на формування складу, процес голосування або прийняття рішень органами суб’єкта господарювання.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 Регламенту ЄС про злиття заснування спільного підприємства, яке на тривалій основі виконує всі функції незалежного економічного утворення, також становить концентрацію у значенні ч. 1(б) ст. 3 Регламенту ЄС про злиття. Таким чином, концентрація виникає в разі набуття контролю однією або декількома особами над іншою чи іншими. Відповідно до п. 3 ст. 3 Регламенту ЄС про злиття контроль набувають особи або суб’єкти господарювання, які: володіють правами чи уповноважені згідно з положеннями відповідних договорів або ж, не бувши власниками таких прав та уповноваженими згідно з положеннями відповідних договорів, мають повноваження на реалізацію прав, що з них випливають. Слід зазначити, що концентрація суб’єктів господарювання відповідає вимогам Регламенту ЄС про злиття і потребує узгодження з Комісією, якщо має масштаб співтовариства. Концентрацією, що має масштаб співтовариства, вважається ситуація, за якої сукупний оборот учасників концентрації перевищує встановлені граничні показники. Водночас, якщо суб’єкти господарювання, які беруть участь у концентрації, здійснюють суттєві правочини в межах співтовариства, не має значення, чи в межах співтовариства їх місцезнаходження або основні види діяльності. Відповідно до ст. 1 Регламенту ЄС про злиття концентрація має масштаб співтовариства, якщо:
  • спільний сукупний світовий оборот усіх суб’єктів господарювання – учасників концентрації перевищує 5 млрд євро; та
  • сукупний оборот у межах співтовариства кожного з принаймні двох суб’єктів господарювання – учасників концентрації перевищує 250 млн євро, якщо тільки кожен з учасників концентрації не має в одній і тій самій державі-члені більше двох третин свого сукупного обороту в межах співтовариства.
Концентрація, яка не задовольняє наведених порогових значень, має масштаб співтовариства, коли:
  • спільний сукупний світовий оборот усіх суб’єктів господарювання – учасників концентрації перевищує 2,5 млрд євро;
  • у кожній із принаймні трьох держав-членів спільний сукупний оборот усіх суб’єктів господарювання – учасників концентрації перевищує 100 млн євро;
  • у кожній із принаймні трьох держав-членів сукупний оборот кожного з принаймні двох суб’єктів господарювання – учасників концентрації перевищує 25 млн євро; та
  • сукупний оборот у межах співтовариства кожного з принаймні двох суб’єктів господарювання – учасників концентрації перевищує 100 млн євро, якщо тільки кожен з учасників концентрації не має в одній і тій самій державі-члені більше двох третин свого сукупного обороту в межах співтовариства.
Концентрації, охоплені сферою дії Регламенту ЄС про злиття, оцінюються Комісією з метою встановлення факту їх сумісності (чи несумісності) зі спільним ринком. Здійснюючи таку оцінку, Комісія враховує необхідність збереження та підтримки ефективної конкуренції в межах спільного ринку, беручи до уваги серед іншого структуру всіх відповідних ринків і рівень фактичної чи потенційної конкуренції між суб’єктами господарювання, розташованими як у межах співтовариства, так і поза його межами. Слід зазначити, що держава або держави-члени можуть подати до Комісії запит із проханням, щоб питання концентрації було розглянуте Комісією, навіть коли концентрація, визначена у ст. 3 Регламенту ЄС про злиття, не є такою, що має масштаб співтовариства згідно з вимогами ст. 1 цього документа. Це може статися, якщо, на думку держави або держав членів ЄС, концентрація значно впливає на торгівлю між державами-членами та загрожує вплинути на конкуренцію на їхніх території. Обов’язок повідомити про концентрацію Регламент ЄС про злиття встановив розумні строки для повідомлення Комісії про плани на злиття, дозволивши здійснювати повідомлення до укладання основної угоди. Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Регламенту ЄС про злиття концентрації, які мають масштаб співтовариства, слід нотифікувати до Комісії попередньо до їх здійснення та після укладення договору, оголошення публічних торгів або набуття контрольної участі. Нотифікацію також може бути подано, коли учасники майбутньої концентрації добросовісно повідомляють Комісію про свій намір укласти угоду або в разі проведення публічних торгів, коли було публічно оголошено про намір провести такі торги, за умови, що майбутня угода чи торги призведуть до концентрації, що матиме масштаб співтовариства. У разі здійснення концентрації у вигляді злиття (що передбачено п. «а» ч. 1 ст. 3 Регламенту ЄС про злиття) або в разі набуття спільного контролю (що передбачено п. «б» ч. 1 ст. 3 Регламенту ЄС про злиття) нотифікація про концентрацію має бути направлена Комісії спільно сторонами злиття або особами, які набувають спільний контроль. В усіх інших випадках нотифікація здійснюється особою або суб’єктом господарювання, які набувають контроль над цілим або частинами одного чи більше суб’єктів господарювання. Пункт «б» ч. 1 ст. 6 Регламенту ЄС про злиття говорить: якщо Комісія доходить висновку, що нотифікована концентрація потрапляє до сфери дії Регламенту ЄС про злиття, однак не виникає серйозних сумнівів щодо її сумісності зі спільним ринком, вона приймає рішення про відсутність заперечень і визнає концентрацію сумісною зі спільним ринком. Якщо Комісія доходить висновку, що нотифікована концентрація потрапляє до сфери дії Регламенту ЄС про злиття та виникають серйозні сумніви щодо її сумісності зі спільним ринком, вона приймає рішення про відкриття провадження. Навіть якщо всі вимоги Регламенту ЄС про злиття дотримані, Комісія може перенаправити справу про концентрацію відповідним національним конкурентним відомствам, наділивши їх компетенцією вирішувати питання у конкретній справі. Це може статися, якщо у строки, зазначені Регламентом ЄС про злиття, держава повідомить Комісії, що концентрація створює загрозу суттєвого впливу на конкуренцію на ринку в межах цієї держави-члена, який має всі ознаки окремого ринку, або що концентрація впливає на конкуренцію на ринку в межах цієї держави-члена, який має всі ознаки окремого ринку та не є значною частиною спільного ринку. Якщо Комісія погодиться із точкою зору держави, справу буде повністю або частково передано на розгляд національним конкурентним відомствам. В окремих випадках справа про концентрацію може бути направлена на розгляд національного конкурентного відомства відповідної держави на прохання суб’єкта господарювання, задіяного в концентрації. Строки Відповідно до ст. 10 Регламенту ЄС про злиття рішення про те, що нотифікована концентрація не потрапляє до сфери дії цього документа, або рішення про відкриття провадження, або рішення про відсутність заперечень і визнання концентрації сумісною зі спільним ринком приймається Комісією протягом 25 робочих днів після отримання повідомлення про концентрацію. Зазначений строк може бути продовжений до 35 робочих днів, якщо Комісія отримає запит від держави – члена ЄС про передачу справи на розгляд її національного конкурентного відомства. Рішення про те, чи сумісна концентрація зі спільним ринком, має бути прийняте протягом 90 робочих днів з моменту відкриття провадження. За певних обставин цей період може бути продовжений за ініціативи Комісії, суб’єктів господарювання, задіяних у концентрації, але кожне з таких продовжень строку не може перевищувати 20 робочих днів. Отже, контроль за концентрацією здійснюється в ЄС за принципом попередження. Критерії, відповідно до яких необхідно отримувати дозвіл на концентрацію, є логічними. Якщо концентрація підпадає під критерії такої, що має масштаб співтовариства, питання про надання дозволу на її здійснення розглядається Комісією і за певних обставин може бути передане на розгляд відповідного національного конкурентного відомства держави – члена ЄС. Таким чином, Комісія контролює концентрації, що можуть вплинути на конкуренцію в ЄС загалом. Вітчизняне законодавство у сфері конкуренції має прагнути до стандартів ЄС. Так, можливість передачі окремих справ на розгляд національних конкурентних відомств може бути прикладом для України. Адже в ній тільки АМКУ уповноважений надавати дозвіл на концентрацію, і він надзвичайно завантажений. Спрощення процедури розгляду АМКУ заяв про надання дозволу на концентрацію або можливість передачі окремих справ на розгляд його територіальних відділень значно зменшило б час, необхідний для отримання дозволу на концентрацію.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________