Вища рада юстиції не інквізитор судової системи! Так уже повелося, що перші сто днів перебування на посаді – це своєрідний випробувальний термін для посадовців найвищого рівня. За зроблене в перші сто днів звітує перед народом Президент України. За цей час має продемонструвати свої ділові здібності і новопризначений прем’єр-міністр. А нещодавно спливли перші сто днів перебування на посаді Голови Вищої ради юстиції (далі – ВРЮ, Рада) Володимира Колесниченка, котрий був обраний 22 березня 2010 р.
«Правовий тиждень» поставив пану Колесниченку кілька запитань щодо результатів діяльності ВРЮ за останні три місяці. Адже саме протягом цього часу ВРЮ показала суспільству, що може діяти швидко й ефективно. Також Рада позбавилась ганебної хвороби, котра перешкоджала проведенню засідань, – відсутності кворуму. Як зазначає Володимир Колесниченко, зараз на засіданні присутні щонайменше 15–17 членів ВРЮ.
– Пане Володимире, що вам вдалося зробити, відтоді як вас обрали Головою ВРЮ?
– З березня 2010 р. ми провели сім засідань. За цей період вдалося значно активізувати розгляд питань щодо звільнення суддів за порушення присяги. За результатами засідань ВРЮ ухвалила рішення про внесення подання щодо звільнення 30 суддів за порушення присяги. Більшість проваджень у цих справах порушені ще у 2006–2008 рр., і весь цей час у ВРЮ тривали відповідні перевірки. Розглянути зазначені пропозиції про звільнення суддів з посад за порушення присяги ми змогли, лише прийнявши зміни до Закону «Про Вищу раду юстиції», які дозволили дещо спростити процедуру організації засідань ВРЮ. Тепер її члени не зможуть штучно блокувати роботу ВРЮ шляхом неявки на засідання, як це робили раніше.
– Чи є небезпека помилки за надмірно швидкого розгляду питання про звільнення суддів за порушення присяги?
– Ми усвідомлюємо, що надмірні «репресивні» дії ВРЮ щодо суддів, які порушили присягу, не мають загрожувати незалежності судової системи або спричиняти невпевненість судді при здійсненні правосуддя. Але нічого не робити ми теж не маємо права, адже рівень довіри населення до правосуддя зараз дуже низький.
Погляньмо на цифри. За час мого перебування на посаді Рада розглянула 120 матеріалів, пов’язаних із дотриманням присяги суддями, а внесла Президентові та Верховній Раді України лише 30 подань про звільнення суддів з посад. Це підтверджує, що ми ретельно досліджуємо порушення і зважено приймаємо рішення.
– Дійсно, ВРЮ взяла вдалий старт. Чи зможе вона тримати такий високий темп роботи?
– Сподіваюсь, що ми і в подальшому працюватимемо оперативно та результативно, бо для цього в нас є і бажання, і можливості. Дійсно, зараз у нас дуже багато роботи, адже залишилися справи, які з певних причин не були розглянуті за кілька попередніх років. Щойно ми розчистимо ці авгієві конюшні, Рада почне працювати в нормальному режимі. Крім того, ми розглядаємо кадрові питання. Ставши Головою ВРЮ, я підписав рекомендації на призначення на посаду судді 210 особам, кандидатури яких підтримала ВРЮ, а ще 36 особам Рада відмовила.
– Які порушення, допущені суддями, найчастіше стають предметом розгляду ВРЮ?
– Участь суддів у рейдерських атаках, зокрема прийняття ухвал про забезпечення позову в корпоративних відносинах, розподіл майна, втручання в роботу господарюючих суб’єктів, державних органів. Можна навести приклад судді Малиновського районного суду м. Одеси Ірини Савинської, яка дозволяла собі вирішувати питання Нікопольського заводу феросплавів, компаній «Полтавагаз», «Сумиобленерго», а також телеканалу «1+1». Таким чином вона поширила юрисдикцію районного суду на всю Україну.
– Які з останніх справ, розглянутих ВРЮ, вразили вас найбільше?
– Звільнення за порушення присяги судді Верховного Суду України Олександра Волкова та судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігоря Бараненка. Ідеться про створення в межах судової системи «сімейного підряду» з розгляду судових справ. Ми маємо десятки рішень і вироків, які були винесені суддею Бараненком, а Олександр Волков переглядав їх у касаційному порядку. Крім того, суддя Бараненко в апеляційному порядку розглядав справу, у якій апелянтом був і Олександр Волков. При цьому обидва судді приховували інформацію про те, що перебувають у родинних зв’язках: Бараненко є рідним братом дружини Волкова.
На одному з останніх засідань ВРЮ вирішила внести подання про звільнення судді Носівського районного суду Чернігівської області Володимира Корзаченка з посади за порушення присяги. Цей суддя своєю ухвалою про задоволення позову фактично вирішив спір по суті. В результаті його дій держава втратила право власності на підприємство з виробництва інсуліну, яке було четвертим у світі за розміром.
– Мабуть, вам неодноразово доводилося чути, що ВРЮ стала каральним органом для суддів. Ви професійний суддя, тож маєте багато друзів і знайомих у суддівському середовищі. Чи змінилося їхнє ставлення до вас?
– Я знаю, що можу отримати на свою адресу неприємні відгуки. Я хочу однакового порядку для всіх, у тому числі і для суддів. Прагну, щоб усі судді працювали чесно і добросовісно. Я особисто чинив так завжди й у всьому. Що ж стосується суддів, то переконаний, що чесним і порядним представникам системи правосуддя – а я вірю, що таких більшість, – боятися нема чого. Запевняю: Вища рада юстиції не інквізитор судової системи!
– Оскільки зараз доводиться більше чути про те, що ВРЮ звільняє суддів, на другий план відійшла інша функція Ради – призначення суддів. Чи задоволені ви тим, як виписано цей механізм у законопроекті «Про судоустрій та статус суддів»?
– Мені здається, що законопроект пропонує занадто складну процедуру підготовки судді. Ми будуємо великий бар’єр для певної категорії юристів, яких найбільше хотіли б бачити у суддівських лавах. Як альтернативу передбаченому законопроектом додатковому навчанню можна запропонувати роботу помічником судді, слідчим, прокурором протягом кількох років.
Вважаю, що помічникам суддів не потрібно проходити навчання протягом шести місяців або стажування в суді, адже вони знають цю роботу зсередини. Треба усвідомити, що помічники суддів – це фактично готові судді. Не секрет, що помічник часто виконує за суддю 80% його роботи. То ж навіщо змушувати такого фахівця навчатись разом з тими, хто не має жодного уявлення про роботу в суді?
– Якою ви бачите судову реформу в Україні? Назвіть три зміни, які терміново треба внести до вітчизняної системи судочинства.
– Реформа має виконати свою головну функцію – забезпечити реалізацію конституційного права громадян на судовий захист з урахуванням міжнародних демократичних стандартів.
Що стосується термінових змін, то, по-перше, треба забезпечити громадянам доступ до правосуддя, тобто проміжок часу від звернення до суду до відповідного рішення має бути дійсно розумним. По-друге, треба змінити порядок добору кандидатів на посади суддів: сьогодні він непрозорий і часто залежить від суб’єктивного впливу службових осіб, причетних до цього процесу. По-третє, слід виконати рекомендації Конституційного Суду України та врегулювати порядок призначення суддів на адміністративні посади, чітко виписавши посадові функції голови суду та його заступника. Ці посади мають бути позбавлені будь-якої можливості впливу на рішення судді у справі, а особи, які обіймають ці посади, повинні бути менеджерами із суто адміністративними функціями.
– Нещодавно в інтерв’ю одному з видань ви сказали, що, за даними соціологічних опитувань, у 40–50% випадків, звертаючись до суду, українці давали хабарі. Чи готова ВРЮ боротися з корупцією в судах, що набула такого масштабу?
– Боротьба з корупцією в судах не належить до компетенції ВРЮ. Це завдання правоохоронних органів. Але злагоджені й рішучі дії всіх державних органів з наведення порядку в системі судочинства – це чіткий сигнал усім суддям діяти лише в межах закону. Мені здається, що цей сигнал уже почуто. Адже я знаю, що тепер судді надзвичайно обережно, у межах позовних вимог, без порушення термінів дії та мотивовано застосовують такий виключний процесуальний інструмент, як ухвала про забезпечення позову (саме він використовувався в більшості рейдерських схем) .
– Чи розглядатиме ВРЮ подання (за пропозицією Рената Кузьміна) про звільнення з посади судді ВСУ та, відповідно, з посади голови ВСУ Василя Онопенка?
– Дійсно, член ВРЮ Ренат Кузьмін вніс пропозицію про звільнення з посади судді ВСУ Василя Онопенка за порушення присяги. Проте до внесення результатів перевірки до порядку денного засідання Ради і до прийняття рішення ми не можемо обговорювати подробиці цієї пропозиції.
– Член ВРЮ Сергій Сафулько оприлюднив окрему думку з приводу звільнення одного судді за порушення присяги та звернув увагу на політичну тенденційність у діяльності ВРЮ. Чи є у провадженні ВРЮ справи, які можуть бути охарактеризовані як акт політичної розправи?
– ВРЮ не розглядає політичні справи. А що стосується практики оприлюднення у ЗМІ окремих думок, то мені дуже прикро, що члени ВРЮ не висловлюють свої позиції під час обговорення питань про звільнення суддів, не дискутують із колегами на засіданнях, не голосують проти, а за кілька днів виступають з «окремими думками» у пресі.
До речі, Закон про Вищу раду юстиції передбачає ретельну процедуру розгляду питань про звільнення суддів з посади за порушення присяги. Усі обставини матеріалів перевірок досліджуються на секції Ради та на її засіданні у присутності судді, який може дати пояснення. Так, на останньому засіданні Ради член ВРЮ і голова ВСУ після пояснень судді навіть відкликав для уточнення свою пропозицію про звільнення з посади. До речі, на цьому засіданні Рада підтримала шість пропозицій про звільнення суддів з посади за порушення присяги, дві з яких були внесені Василем Онопенком. Ще у 15 випадках ВРЮ відмовила у внесенні подань про звільнення суддів з посади за порушення присяги. Отже, стверджувати, що Рада працює під тиском чи керується виключно політичними мотивами щонайменше некоректно.
Розмову вів Остап МИЛАНКО
«Правовий тиждень»
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|