«Стукачі» для Держфінмоніторингу

Під час круглого столу, організованого ВГО «Асоціація суб’єктів первинного фінансового моніторингу» і присвяченого вдосконаленню законодавства у сфері фінансового моніторингу, фахівці обговорили нову редакцію Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», який вступить у силу 21 серпня ц.р. Закон, прийнятий нещодавно Верховною Радою України на виконання рекомендацій Міжнародної організації з боротьби з фінансовими зловживаннями FATF, учасники заходу оцінили високо, зазначивши, втім, що низка його положень та механізмів є суперечливими і навряд чи діятимуть в Україні. Закон значно розширює коло суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) і регуляторів, запроваджує низку нових вимог до них та повноважень Держфінмоніторингу. Відтепер з метою покращення моніторингу фінансової сфери всі фінансової операції, вартість яких перевищуватиме 150 тис. грн., потраплятимуть у поле зору Держфінмоніторингу. А спеціально визначені СПФМ будуть зобов’язані повідомити державного регулятора про факт подібної операції. Категорія «спеціально визначені СПФМ» ставить на службу регулятору нотаріусів, адвокатів, юристів, бухгалтерів, аудиторів та ріелторів, адже забезпечення доброчесності їхньої діяльності підкріплене санкціями у вигляді значних штрафів для тих, хто не ділитиметься такою інформацією з регулятором. Як зазначив заступник голови Державного комітету фінансового моніторингу України Олексій Фещенко (на фото), для реалізації цих положень на практиці Держфінмоніторинг та інші державні регулятори повинні розробити та прийняти більше 30 нормативних актів. Учасники круглого столу, які представляли громадські організації, негативно оцінили розширення повноважень Держфінмоніторингу. Адже, на їхню думку, маючи право перевіряти суб’єктів фінансового моніторингу, регулятор зможе зупиняти будь-які фінансові операції. Для цього навіть вносяться зміни до Цивільного кодексу України та Закону «Про банки і банківську діяльність». Таких повноважень не мають ні органи міліції, ні прокуратура, ні навіть податкова. Натомість представник Генеральної прокуратури В’ячеслав Дробот вважає нововведення у сфері фінансового моніторингу позитивними. Правоохоронні органи матимуть дієвіший механізм боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, вважає пан Дробот. Запровадження таких жорстких правил збільшує імовірність того, що чимало СПФМ намагатимуться перевести свою діяльність у тінь, вважає голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Василь Волга. Водночас пан Волга визнав, що вдосконалення законодавства з питань фінансового моніторингу та приведення його у відповідність до міжнародних норм є необхідним кроком. За його словами, якщо оцінювати цей Закон загалом, то він вдало виписаний і містить ефективний механізм фінансового моніторингу. Позицію керівника державного регулятора щодо суперечливості Закону та перспективи тінізації діяльності СПФМ підтримала віце-президент Спілки адвокатів України Ольга Жуковська. За її словами, норма Закону щодо обов’язку адвоката інформувати Держфінмоніторинг про фінансові справи клієнта суперечить нормам адвокатської етики та правилам професійної таємниці. Крім того, внесення професії адвоката до категорії СПФМ призведе до того, що правники, які мають свідоцтво адвоката, змінять форму зайнятості – переоформляться як підприємці, що надають юридичні послуги. Можливо, СПФМ знайдуть й інші способи обійти новий Закон. Наприклад, застосовуватимуть практику дроблення угоди на декілька окремих угод. Отже, створення «монстра» фінансового моніторингу є виправданим, адже більшість положень вітчизняного Закону відповідають міжнародним стандартам з питань фінансового моніторингу та рекомендаціям FATF, вважає начальник управління міжнародних зв’язків Підрозділу фінансової розвідки Республіки Литва Ігоріс Кречковскіс. Очевидно, це має стати відрадою для СПФМ, яких держава фактично зробила «стукачами».