Всі рубрики


Розвиток транспортної системи в Україні

Виконання пріоритетних завдань зовнішньоекономічної стратегії, якими є наближення вітчизняної економіки до світових стандартів відкритості та прозорості, інтегрування України у світовий економічний простір, поглиблення її співпраці з іншими державами пов’язані з відповідним транспортним забезпеченням. Система державного регулювання має бути спрямована на вдосконалення законодавчої й організаційної бази реструктуризації, прискореного розвитку транспортної інфраструктури, створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів, її інтегрування в транспортні системи Європи та Азії, Балтійського та Чорноморського регіонів відповідно до міжнародних стандартів. Основними чинниками, що стримують розвиток транспортного забезпечення у сфері зовнішньоекономічної діяльності України, є:
  • невпорядкованість системи державного регулювання, що стосується контролю на кордоні та справляння зборів;
  • висока вартість послуг, що їх надають митні брокери, контрольні служби та транспортні термінали;
  • численні бюрократичні перешкоди при оформленні міжнародних перевезень;
  • мала швидкість доставки пасажирів та вантажів;
  • несприятлива криміногенна обстановка;
  • брак комплексного й інформаційного обслуговування на шляху здійснення міжнародних перевезень;
  • недостатність, а на окремих напрямках і відсутність комплексу нормативно-правових актів, що регулюють міжнародні перевезення та їх обслуговування.
Затяжний спад промислового й сільськогосподарського виробництва, зниження життєвого рівня населення призвели до зменшення попиту на транспортні послуги. А скорочення обсягів перевезень і зниження доходів значно погіршили стан виробничо-технічної бази транспорту. Сучасний стан цієї бази та шляхового господарства в перспективі не зможе забезпечити потреби як внутрішніх, так і міжнародних перевезень у повному обсязі. Особливо це стосується міжнародних перевезень, адже на ринку транспортних послуг спостерігається жорстока конкурентна боротьба. Проблемами, які потребують негайного вирішення, є фізичне відпрацювання і моральне старіння інфраструктури транспорту та парку транспортних засобів. Ця тенденція існує ще з 80-х років ХХ століття. Щоб подолати її, необхідно:
  • змінити амортизаційну політику;
  • законодавчо закріпити умови, що стимулюватимуть надходження вітчизняних та іноземних інвестицій у транспортні інфраструктурні проекти (шляхи сполучення, термінали, порти, аеропорти, мости). Використовувати сучасні форми співробітництва держави та приватного сектора у сфері фінансування транспортної інфраструктури (довгострокову оренду, концесії);
  • підвищувати інвестиційну привабливість транспорту шляхом забезпечення розвитку конкурентного середовища в транспортному комплексі, реструктуризації та фінансового оздоровлення транспортних підприємств;
  • погодити розвиток транспорту з галузями судно-, автомобіле- і авіабудування, з виробниками засобів навантаження, пакетування й контейнеризації та застосування взаємовигідних схем постачання транспортних засобів і устаткування.
Допомоги в оздоровленні транспортної сфери слід очікувати від широкого використання транспортних комунікацій України: це забезпечить значні валютні надходження від експорту транспортних послуг. Україна змінила характер транспортно-економічних зв’язків у державі, віднісши їх основну частину до категорії зовнішньоекономічних чинників: експортних, імпортних та транзитних. Міждержавний транзит через українську територію – це великий, але досі нереалізований національний ресурс. Поряд з підвищеною швидкістю доставки перевагою транзиту через Україну є й те, що для його здійснення не потрібно будувати нові залізничні колії, автомагістралі, порти, транспортні прикордонні переходи й термінали. Існуючі комунікації зберігають достатній запас пропускної спроможності.  Отже, фактично Україна вже має працюючу, хоча й не на повну потужність, систему транзитних коридорів, тоді як конкуренти ще повинні створити такі коридори. Залізничні транспортні коридори можуть пропускати потоки поїздів, удвічі більші від тих, що є зараз. Автомобільні шляхи теж мають резерви для додаткових потоків автотранспортних засобів. З огляду на резерви провізної та пропускної здатності Україна має всі технічні та технологічні можливості, щоб залучити додаткові обсяги транзитних вантажопотоків і завдяки цьому одержати такі необхідні валютні надходження до державного бюджету. Майже 100% транзитних потоків входять в Україну через залізничні переходи, автомобільні транзитні перевезення здійснюються переважно автомагістралями, що проходять за напрямками: захід України – Росія, Бєларусь; морські порти України – Ростов, Кавказ, Молдова-Росія тощо. До номенклатури вантажів належать продукти харчування, одяг, взуття, меблі, фармацевтична продукція, контейнерні вантажі, у тому числі з тих, що прибули через морські порти. Найближчим часом використання вітчизняних транспортних комунікацій для транзитних перевезень вантажів стане одним із пріоритетів транспортної політики України. З метою здійснення стратегії економічної інтеграції в Європейський Союз Україна приєдналася до низки міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод у галузі транспорту. Міністерством транспорту України підготувало й узгодило всі матеріали щодо приєднання до Європейської угоди про міжнародні шляхові перевезення небезпечних вантажів. Розглядається можливість приєднання до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні перевезення. Щоб забезпечити стабільний транспортний шлях з Європи до Азії через територію України, Грузії та Азербайджану, наприкінці 1996 р. було підписано тристоронню Угоду між урядами України, Грузії та Азербайджанської Республіки про створення й функціонування міжнародного Євро-Азіатського транспортного коридору Іллічівськ – Поті – Тбілісі – Баку. Відтоді діє автомобільна поромна переправа Іллічівськ – Поті, а з 1998 р. – залізнична поромна переправа Іллічівськ – Батумі. Реструктуризація транспортного комплексу України, його поетапна інтеграція в загальноєвропейську та світову транспортні системи шляхом розвитку міжнародних транспортних коридорів не лише забезпечить додаткові прямі доходи, але й сприятимуть надходженню іноземного капіталу та розвитку транспортних технологій. Транзитні проекти стимулюватимуть економічний розвиток регіонів і створять тисячі нових робочих місць. Широке використання транзитного потенціалу України – одне з центральних питань державної транспортної політики і важливий чинник, що визначає місце України у світовій економічній та політичній системі.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№23-24 | 31 грудня
Тема тижня:
Податки та збори
Тема тижня
  • Повернення сплаченого збору за пенсійне страхування на купівлю квартири: порядок, дії, документація, вартість.
Придбати PDF-версію
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

   

  

 

 

______________________________