Виплати за рахунок МТСБУ як гарантія ваших прав

Правове регулювання обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів уже майже шість років регулюється однойменним спеціальним законом від 01.07.2004 р. № 1961-IV (далі – Закон). Основна особливість цього виду страхування, обумовлена насамперед його обов’язковим статусом, полягає в тому, що більшість пов’язаних із ним питань врегульовані законодавчо і здебільшого імперативно, а страхові компанії (далі – СК) не мають можливостей для „маневру” на рівні окремих договорів і правил страхування, як у випадках із договорами КАСКО.   Закон чітко визначає страхові випадки, порядок визначення розміру страхових платежів, ліміти відповідальності СК, встановлення франшизи, типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також єдиний порядок здійснення страхового відшкодування на території України. Крім того, Закон передбачає створення Моторного транспортного страхового бюро (далі – МТСБУ, Бюро) – єдиного об'єднання страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам (ст. 39). Участь страховиків у МТСБУ є умовою надання послуг щодо зазначеного виду страхування. Отже, участь СК, які страхують „автоцивілку”, у МТСБУ є обов’язковою. Гарант відшкодування шкоди МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та свого статуту (далі – Статут), який затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ і підлягає погодженню з Держкомфінпослуг (Комісія погодила його розпорядженням від 01.02.2005 р. № 3470). Згідно з п/п 39.2.1. Закону одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій і відшкодувань на умовах, передбачених Законом. Відповідно до п. 40.1 Закону та п. 1.4 Статуту МТСБУ є організацією – гарантом відшкодування шкоди:

• на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", заподіяної власниками та/або користувачами зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків – членів Бюро;
• на території України, заподіяної водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

Як свідчить практика, питання про відшкодування шкоди за рахунок МТСБУ виникають часто, що не в останню чергу пояснюється широким переліком випадків, коли Бюро має відшкодовувати шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою (далі – ДТП). Стаття 41 Закону визначає випадки компенсації МТСБУ шкоди за рахунок двох створюваних ним централізованих страхових резервних фондів: захисту потерпілих і страхових гарантій. Згідно з положеннями п. 43.3 Закону порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з координаційною радою МТСБУ. Пункт 41.1 Закону визначає, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

1. транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. Цей пункт визначає поняття „забезпечений транспортний засіб”, під яким розуміється наземний транспортний засіб (далі – ТС), зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який ТС, який експлуатується на законних підставах особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована. Отже, Закон не залишає без компенсації постраждалих у ДТП, винуватець якого не застрахував свою відповідальність, а тому будь-яка СК не несе відповідальності за спричинену ним шкоду. Однак особі, яка не має чинного договору „автоцивілки” на ТС (1-го типу) або на себе (2-го або 3-го типу), виплата за рахунок МТСБУ не здійснюється, що видається цілком логічним, адже обов’язок мати такий договір (поліс) передбачений тим же Законом;
2. невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу. У випадках, коли винна в ДТП особа не встановлена, Закон дозволяє компенсацію за рахунок МТСБУ виключно шкоди, заподіяної здоров’ю потерпілих. Така ситуація обумовлена тим, що на практиці трапляються випадки шахрайських дій з інсценуванням заподіяння ТС шкоди, яку намагаються компенсувати за рахунок страховиків. Тому Закон фактично захищає МТСБУ від відповідних вимог;
3. транспортним засобом, який вийшов із володіння власника не з його вини, а в результаті протиправних дій іншої особи. Як бачимо, МТСБУ не несе відповідальності за шкоду, заподіяну викраденим ТС. Водночас наведене формулювання дозволяє припустити, що винні дії власника ТС, які спричинили заволодіння ним третіми особами, можуть бути підставою для заявлення до Бюро вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної останніми під час володіння і користування таким ТС. Однак, щоб однозначно сприймати таке припущення як обґрунтоване чи ні, аналізоване положення Закону, на мою думку, слід уточнити;
4. учасниками бойових дій та інвалідами війни, які визначені законом, інвалідами I групи, які особисто керують належними їм ТС, а також особами, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, які звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Як бачимо, Закон передбачає для певних категорій осіб пільги, які, зокрема, полягають у звільненні від обов’язкового страхування „автоцивілки” та покладання обов’язку компенсовувати заподіяну ними шкоду на МТСБУ. Водночас ми не бачимо сенсу відносити до таких пільговиків осіб, які керують ТС інваліда І групи в його присутності. Вважаємо, що такі особи можуть мати аналізовану „пільгу”, лише якщо інвалід за станом здоров’я не може керувати ТС;
5. у разі недостатності коштів та майна страховика – учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Цей випадок особливо актуальний у період банкрутства та/або ліквідації декількох СК, вельми відомих до початку фінансової кризи;
6. у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров'я згідно з чинним законодавством. Нагадаємо, що надання ТС у вказаних випадках передбачене насамперед Законом України „Про міліцію” (ст. 11) та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету міністрів України 10.10.2001 р. № 1306 (п. 2.7);
7. за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів. Відтак, законодавець не обмежив перелік випадків відшкодування шкоди МТСБУ, передбачивши можливість її відшкодування і в інших випадках, однак не пояснив, які саме нормативні акти складають законодавство про цивільно-правову відповідальність власників наземних ТС. Коректніше посилатися в цій нормі взагалі на „інші випадки, передбачені чинним законодавством”.

Важливо, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування (наприклад, КАСКО). У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за такими договорами інших видів страхування. Можна констатувати, що правове регулювання виплат за рахунок МТСБУ є доцільною та важливою гарантією компенсації шкоди потерпілим у ДТП. Треба підвищувати рівень свідомості працівників Бюро, відповідальних за здійснення виплат, адже випадки необґрунтованої відмови в них непоодинокі. Це пояснюється відсутністю в Законі чіткої спеціальної процедури відшкодування шкоди за рахунок МТСБУ (на практиці для виплат СК частіше використовують загальну процедуру, визначену в Законі, що далеко не завжди враховує специфіку статусу МТСБУ), яка має бути закріплена законодавчо і містити простий перелік дій, які слід вчинити потерпілій особі для отримання виплати.