Правники&держреєстратори – проблеми співпраці

«Державні виконавці та державні реєстратори на захисті корпоративних прав: співпраця чи протидія?» – такою була тема засідання, участь у якому об’єднала членів комітету корпоративного права та комітету виконавчого провадження, банкрутства та арбітражного керування Асоціації правників України (АПУ). Тема є достатньо вузькопрофесійною і, на перший погляд, не має тих проблем, що потребують широкого обговорення. Проте реальна практика роботи з державними реєстраторами одразу дає розуміння того, наскільки велике різноманіття правових проблем в цій сфері потребує вирішення, зазначив, відкриваючи засідання модератор, голова АО «Віталій Титич та партнери» Віталій Титич. Найтиповішою з таких проблем є ухилення державного реєстратора під різними приводами від здійснення своїх прямих обов’язків – вчинення реєстраційних дій. Учасники засідання, обмінюючись досвідом розповідали про різні випадки таких дій реєстратора. Наприклад, коли реєстру вручають до виконання одночасно два протилежних по суті рішення суду, одне з яких забороняє проводити будь-які реєстраційні дії, а інше зобов’язує до їх виконання. В таких випадках реєстратор, як правило, вважає за краще абстрагуватися від проблеми, йдучи на лікарняний чи у відпустку. В кращому разі, за відсутності корупційного чинника, реєстратор все ж вибирає «менше зло» і реєстраційні дії не проводить. Не менш актуальною проблемою у відносинах з реєстраторами правники називають те, що факт відмови від вчинення реєстраційних дій зафіксувати майже неможливо, адже такого процесуального обов’язку законодавчо за реєстратором не закріплено. Вирішення питання щодо методів співпраці та протидії з працівниками відділу реєстрації та їх керівництвом викликало найбільшу дискусію, в ході якої учасники розробили кілька порад, які можуть бути необхідними у взаємовідносинах з реєстраторами:

• якщо реєстратор невмотивовано відмовляє у вчиненні реєстраційних дій, залучіть до процесу нотаріуса, що нотаріально засвідчить письмовий факт відмови. Наявність такого документа майже гарантує, що суд зобов’яже реєстратора до виконання дій;
• ефективним інструментом при бездіяльності реєстратора може бути застосування акта прокурорського реагування на таку бездіяльність. Правова дієвість цього інструменту невелика, проте моральний тиск на реєстратора чи його керівництво – це перший крок до успішного здійснення реєстраційних дій;
• найавантюрніша з пропозицій – позов до держави Україна з вимогою компенсувати збитки, завдані діями посадової особи реєстратора. Хоч реальної практики таких звернень немає, правники вважають що її потрібно створити. Мінімальна користь, яку можна отримати від таких дій, – діяльність чи бездіяльність реєстратора стануть відомі широкому загалу й примусять його поводитись в рамках закону.

Члени зібрання прийняли рішення розробити перелік запитань та пропозицій щодо діяльності реєстраторів та передати їх директору Департаменту реєстрації та ліцензування Держпідприємництва Олександру Барбелюку. Голова комітету з корпоративного права АПУ, радник ЮФ «Саєнко Харенко» Олена Щербина вважає, що запорукою вирішення всіх проблем, що існують в сфері реєстрації, та єдиним способом подолати корупцію в цій сфері є введення електронної реєстраційної системи. Адже реєстр, що, по суті, виконує функцію фіксації дій юросіб та корпоративних прав, має бути загальнодоступним. А наявність між реєстром і його суб’єктом посередника має не створювати проблеми, а допомагати.