Новоспечений Закон «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»

Документ визначає, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад. Державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України. Закон містить суттєві зміни. Зокрема, він спрощує порядок розірвання шлюбу. Так, у разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення. Таким чином, не потрібно йти до органу державної реєстрації актів цивільного стану, щоб одержати свідоцтво про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили. Водночас удосконалено порядок розірвання шлюбу особами, засудженими до позбавлення волі. Відтепер, на відміну від порядку, що існував раніше, розірвання шлюбу таких осіб не пов’язане зі строком їх засудження. Вони можуть ініціювати розірвання шлюбу в судовому порядку або в органах державної реєстрації актів цивільного стану в разі відсутності спільних дітей за взаємною згодою з другим із подружжя. Цей підхід забезпечить всебічне врахування особистих немайнових та майнових прав такої особи. Крім того, до Закону України «Про нотаріат» внесено зміни, що стосуються засвідчення справжності підпису на документах начальником установи виконання покарань та прирівнення його до нотаріального засвідчення. Це дозволить особам, засудженим до позбавлення волі, оформляти, зокрема, заяви про визнання батьківства, про згоду на усиновлення, не запрошуючи нотаріуса до установи виконання покарань. Документ також вніс зміни до Сімейного кодексу України. Вони спрямовані на забезпечення належного захисту прав та інтересів дитини. Так, виключено ст.. 127 вказаного Кодексу, згідно з положеннями якої чоловік, що не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, мав право подати заяву про визнання батьківства у визначених статтею випадках. Відтепер визнання батьківства відносно дитини можливе лише на підставі спільної заяви матері та батька, а за її відсутності – за рішенням суду. Крім того, Закон удосконалив порядок внесення змін до актових записів цивільного стану та їх поновлення у випадках, якщо громадянин зареєстрував акт цивільного стану в компетентних органах іноземної держави, з якою Україна не уклала договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення та поновлення змін, відмінний від передбаченого законодавством України.