Події ювілейні – настрій не зовсім святковий У вересні ц.р. виповнилося 60 років з дати прийняття Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція). А 9 листопада ц.р. матимемо ще один ювілей – 15 років з дати підписання Україною цієї Конвенції.
Це, безсумнівно, знакова подія, але зі сльозами на очах, кажуть деякі дослідники. З одного боку, щорічне збільшення кількості українських заяв до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), безумовно, свідчить про підвищення освіченості та обізнаності громадян у способах захисту своїх прав. Але з іншого – яскраво проявляє реальні проблеми з дотриманням прав людини в Україні та бездієвість національного судочинства щодо їх вирішення, адже 39% рішень ЄСПЛ щодо України стосуються захисту порушеного права на справедливий суд. Цієї ж думки дотримується Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Юрій Зайцев: «Якби як слід працювали національні суди, не було б підстав шукати правди за кордоном. Окрім цього, існує проблема прогалин в українській юридичній освіті – акценти з Європейського суду мають бути перенесені на національний рівень».
У своїй доповіді з нагоди відзначення ювілейних подій Національною академією правових наук голова ВРУ Володимир Литвин навів сумні статистичні дані: «Україна впевнено посідає четверте місце (після Росії, Туреччини і Румунії) за кількістю щорічних заяв проти неї до ЄСПЛ. Якщо в 1999 р. їх було 764, то станом на 30 червня ц.р. вже 10550 українських справ чекають на своє вирішення». Справді, статистика подання заяв до ЄСПЛ громадянами України є загрозливою – один позов на 10 тис. населення, тоді як у європейських державах цей показник становить лише один позов на 100 тис. населення.
Складається враження, що, ратифікувавши Конвенцію, держава вважає, що на цьому її місія завершена. Пан Литвин наголошує: «Особливо це стосується правових інституцій держави, які, замість того щоб бити на сполох та рішуче домагатися дотримання Конвенції, як у межах власної компетенції, так і через Верховну Раду, уряд, судові установи, цією проблемою опікуються не більше, ніж здійснюють візити до Страсбурга».
‹...›
Повний текст статті
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|