Прорекламувати та не порушити Відтепер підприємці зможуть менше хвилюватися через те, що Антимонопольний комітет України може оштрафувати їх за недобросовісну рекламу. За новими змінами в українське законодавство, компанії, що виявили бажання прорекламувати свою продукцію, зможуть за власним бажанням попередньо перевірити свою ж рекламу в Комітеті на предмет її «придатності». У випадку відповідного звернення від представників бізнесу АМКУ згідно закону повинен надати роз’яснення: передбачається за таку рекламу покарання чи ні. А тому накладення штрафу АМКУ на підприємство можливе лише у випадку, якщо компанія не дослухалась рекомендацій державного органу, який не дав «добро» на розміщення реклами. Втім у новоспеченому Законі «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції» є свої підводні камені. Їх і намагалися нещодавно виявити фахівці за круглим столом «Зміни конкурентного законодавства: нові підходи до реклами», що відбувся в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна».
До введення законодавчих новел таких прав у представників бізнесу не було. А тому відразу ж після виходу неякісного рекламного продукту АМКУ вирішував питання про притягнення до відповідальності. На тих, кому не пощастило, Комітет накладав чималі штрафи. За словами чиновників, головна мета закону – налагодження взаємодії підприємств та держави з рекламних питань. Крім того, закон має застерегти від «неправильної» реклами підприємців. Спокуса ж завести в оману неправдивою рекламою пересічного споживача в українських підприємців виникає дуже часто. За даними першого заступника голови АМКУ Юрія Кравченка, зараз найчастіше порушуються норми Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції», які стосуються поширення інформації, що вводить в оману споживачів. Лише за минулий рік за результатами роботи АМУК частка таких порушень склала 8% від загальної їх кількості. Пан Кравченко констатував, що в 2010 р. органи Комітету прийняли 286 рішень щодо недобросовісної конкуренції. Важливо, що їх кількість збільшилася в 1,6 рази порівняно із попередніми роками. Левову частку порушень допускають виробники продуктів харчування та представники медичної галузі.
Старший партнер АО Arzinge Сергій Шкляр припускає, що представники бізнесу й надалі допускатимуть такі порушення з корисливих цілей. Деякі «бізнеси» свідомо не будуть користуватися своїм правом на звернення, щоб просто не гальмувати бізнес-процес, адже деяким просто вигідніше збільшити продажі на даний момент та наприкінці виробничого процесу заплатити штраф за порушення.
Окрім цього в майбутньому можуть виникнути питання щодо самих рекомендацій АМКУ, адже вони не є нормативним актом. Наприклад, під час оскарження рішень АМКУ факт виконання рекомендацій Комітету може буде вагомим аргументом у суді. Проте суд також може це не врахувати під час прийняття рішення.
Практикуючий юрист прогнозує, що правом на звернення користуватимуться саме середні та великі компанії. Оскільки задоволення це не з дешевих. Вартість одного звернення в АМКУ для отримання «корисних порад» встановлено на рівні 1,36 тис. грн.
Заради справедливості слід сказати, що Закон № 3567-VI «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції» приймався з думками не лише про підприємців, а й про державних службовців. Так, новації значно полегшать роботу центрального апарату АМКУ. Розвантаженню чиновників допоможуть такі норми:
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|