Про арбітраж глобально

Міжнародний арбітраж як тема масштабної міжнародної конференції вже другий рік поспіль збирає в українській столиці більше сотні провідних експертів у галузі арбітражу, представників міжнародних арбітражних інституцій, що приїхали з різних куточків світу. Проте цьогорічний Kiev Arbitration Days 2011 вигідно відрізнявся тим, що українські правники організували його власними силами і, що приємно відмітити, на належному рівні. Успіх конференції (тобто високий рівень дискусії та авторитетні спікери) був забезпечений завдяки особистому внеску та ініціативі програмного координатора, керуючого партнера ЮФ EnGarde Ірини Назарової, зазначив президент Асоціації правників Валентин Загарія. Сама ж пані Назарова, звертаючись до учасників заходу, закликала їх бути активними і використовувати всі можливості для налагодження нових знайомств і ділових контактів. Адже однією з цілей конференції є відкриття України для світу міжнародного комерційного арбітражу. «Довгий час наша держава була аутсайдером світових процесів, однак зараз ми маємо шанс зменшити розрив між Україною і світом, а також показати, що наша країна може бути надійним партнером і в недалекому майбутньому відіграє важливу роль у світі міжнародного арбітражу», – переконана Ірина Назарова . Втім, щоб відіграти таку роль, вітчизняним юристам слід підвищувати свою кваліфікацію в цьому напрямі. Гарну можливість для цього вони мали в рамках конференції, адже там розглядався цілий спектр актуальних питань сучасного міжнародного арбітражу. Цілісність та її складові Першу сесію конференції, присвячену цілісності міжнародного арбітражу, експерти розпочали з розгляду еволюції ролі державних судів в арбітражному процесі. Голова практики з питань вирішення судових спорів White & Case LLP Павел Петкевич з Польщі зауважив, що з часом вплив державних судів на арбітраж зменшується, однак арбітраж у будь-якому разі потребує сприяння державної судової влади. Цю позицію підтримав відомий британський правник і арбітр сер Брайан Ніл, навівши у якості прикладу гучну справу West Tankers. У цій справі Суд європейських спільнот виніс рішення, яким заборонив судам країн – членів Євросоюзу видавати судові заборони на підтримку арбітражу. Таким чином, відповідачі можуть ініціювати провадження в іншій юрисдикції в обхід арбітражних застережень. Інший полюс дискусії представили Ірина Назарова і партнер Baier Bohm Rechtsanwalte Ерхард Бьом з Австрії. Вони зруйнували міф про обов’язкову конфіденційність арбітражного процесу. Насправді з конфіденційністю все непросто. Справа в тому, що далеко не всі арбітражні інституції розглядають дотримання вимог щодо конфіденційності як необхідність. А в певних випадках цими питаннями необхідно опікуватись окремо аж до включення відповідних застережень до арбітражних угод. Збитки та витрати Друга сесія конференції, яка проходила під головуванням радника секретаріату Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати Галини Зукової з Франції, показала, що юристи – не завжди вправні фінансисти. На цьому зауважив партнер АО Arzinger Маркіян Мальський, розповідаючи про процедуру обчислення збитків в арбітражному процесі, для якої можуть бути задіяні близько 20 механізмів. На брак фінансових та економічних знань і бажання економити у правників вказала й фінський арбітр Гізела Кнуц, за розрахунками якої, саме з цієї причини понад 80% вартості арбітражу – це затрати на юристів. Однак, на думку пані Кнуц, арбітражний процес можна здешевити, провівши попередній розгляд проблеми та відмовившись від певних доказів, документів та показань свідків. Пані Кнуц переконана, що арбітражна інституція не має боятись обмежувати затрати на процес, адже його дешевизна є конкурентною перевагою. Загальний же висновок, який можна зробити з викладеного на сесії, такий: при виборі типу та місця арбітражу треба враховувати всі витрати, які доведеться понести, адже в процесі треба буде платити за все або в рамках єдиного арбітражного збору, або окремо за погодинну роботу арбітрів, послуги секретаріату, оренду залу та супутні витрати. Крім того, арбітражний розгляд справи, як правило, триває до року, а іноді й більше, тому треба враховувати всі витрати на розгляд справи, які можуть виникнути в цей проміжок часу. Нюанси доказування Не на зовнішніх ознаках та параметрах справи, а на доказах має ґрунтуватись рішення арбітражу, вважає партнер ЮФ «Саєнко Харенко» Тетяна Сліпачук. Саме на правила подання доказів, допит свідків та підходи до підготовки документів для передачі справи на розгляд звернули уваги учасників конференції в рамках окремої сесії. Так, керівник судового департаменту Clifford Chanse Бартош Кружевскі з Польщі рекомендував арбітрам уважніше ставитись до експертів, яких пропонують сторони в процесі, і просити їх надати список експертів, з якого самостійно, на власний розсуд обрати двох. А вже в процесі допиту двох експертів обов’язково виникне спір, який і дозволить встановити істину. Логіки перехресного допиту в арбітражі щодо свідків рекомендує дотримуватись і американський адвокат Гене Бьорд. Такий допит, на думку правника, слід проводити, ставлячи запитання, на які можлива лише ствердна відповідь. У цьому разі він стане лакмусовим папірцем щирості свідка. Британський арбітр Пер Рунеланд розповів про особливості надання документації в арбітраж та випадки, коли сторони використовують ці особливості, щоб затягнути процес. Пан Рунеланд переконаний, що саме арбітрам належить вирішувати, чи достатня надана сторонами документація, та подекуди відмовляти в залученні додаткових матеріалів задля блага процесу. Другий день заходу був присвячений всебічному захисту інвестицій та міжнародному інвестиційному арбітражу. Загалом у рамках дводенної конференції кожен з її учасників знайшов для себе щось нове та цікаве. Безперечно, не менше цікавих тем залишилося поза увагою та не всі бажаючі змогли відвідати Kiev Arbitration Days. Усе це дає привід сподіватись, що тематика конференції й надалі буде цікавою, захід стане щорічним, а міжнародний арбітраж розвиватиметься.